Рішення № 84192850, 12.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2019 року № 826/5521/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про скасування постанови,

за участю представників:

позивача - Вацюк Альони Анатоліївни (довіреність від 03.01.2017, б/н),

відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови про накладення штрафу від 10.02.2017 № 45/57/13-4/14/П.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, суд ухвалив продовжити розгляд у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову було прийнято відповідачем з пропущенням граничного терміну притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, який сплинув 30.08.2016 .

Відповідачем у встановлений судом строк не було подано відзиву на позовну заяву.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосувала до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» захід впливу у вигляді розпорядження від 27.09.2016 № 2424, яким зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити відповідача з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 19.10.2016, а саме:

- вимоги абзацу другого підпункту 3.5.3 пункту 3.5 розділу 3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за № 805/8126 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого не допускаються у тексті Правил страхування, договорів (полісів) подвійне тлумачення одних і тих самих положень, протиріч або неузгодженості між пунктами;

- частини другої статті 20 Закону України «Про страхування» щодо невиконання страховиком інших обов`язків передбачених умовами договору страхування;

- пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов щодо недотримання страховиком обов`язків, визначених статтею 20 Закону України «Про страхування».

Листом від 10.11.2016 № 454 позивач надав інформацію про виконання вимог зазначеного розпорядження, проте, за висновком Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, викладене у листі не підтверджує його виконання. Зважаючи на це, відповідачем винесено постанову від 10.02.2017 № 45/57/13-4/14/П та зобов`язано позивача сплатити штрафну санкцію у розмірі 3400,00 гривень.

Позивач, вважаючи, що оскаржувану постанову було прийнято відповідачем з пропущенням граничного терміну притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, встановленого частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III.

Згідно пункту 4 частини першої статті 20 Закону № 2664-III державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

Статтею 39 Закону № 2664-III врегульовано, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Частиною першою статті 40 Закону № 2664-III визначено види заходів впливу, які може бути застосовано Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зокрема:

1) зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до частини другої Закону № 2664-III порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 № 2319, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.

Згідно з пунктом 1.5 Положення, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Рішення про зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги (пункт 2.2 Положення).

Приписами цього ж пункту передбачено, що невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.

Вказане положення кореспондується з приписами пункту 3 частини першої статті 41 Закону № 2664-III, відповідно до якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 10.02.2017 № 45/57/13-4/14/П прийнято на підставі невиконання позивачем розпорядження від 27.09.2016 № 2424.

Позивачем додано до матеріалів справи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2017 у справі № 826/15533/16, залишену в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, відповідно до якої визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.09.2016 № 2424.

Суд звертає увагу, що визнання протиправним і скасування розпорядження свідчить про його незаконність з моменту його прийняття. Відтак, оскільки оскаржувана у даній справі постанова про накладення штрафу від 10.02.2017 № 45/57/13-4/14/П прийнята на підставі розпорядження від 27.09.2016 № 2424, вона є похідною від зазначеного розпорядження.

Отже, скасування розпорядження тягне скасування і відповідних штрафних санкцій, у зв`язку з тим, що невиконання незаконного розпорядження не може вважатися правовою підставою для притягнення особи до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 826/13776/17.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СОВЕРЕН» (01054, м. Київ, пров. Чеховський, 4, офіс 8, код ЄДРПОУ 25264645) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828) про скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 10.02.2017 № 45/57/13-4/14/П.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СОВЕРЕН» (01054, м. Київ, пров. Чеховський, 4, офіс 8, код ЄДРПОУ 25264645) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов