Рішення № 84192794, 03.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2019 р. № 520/6439/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі- Борисюк Р.Р.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Богаєвської А . Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 39534151) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд cкасувати Рішення інспектора Харківської митниці ДФС Кельгіна А.В. про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що згідно з KVITTENS (invoice) # б/н від 10.01.2019 року (Додаток 1) позивачем було придбано у компанії GARS BIL AB автомобіль марки MERSEDES- ВЕNS, модель В 200 Natural Gas, рік виготовлення 2014, VIN НОМЕР_2 , V=-1991 куб. см.

Автомобіль мав механічні пошкодження та несправності, використовувався у службі таксі. У Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (Transport styrelsen) НОМЕР_3 , у розділі (X) Yrkesmassig trafik (переклад. Комерційне використання), зазначено Тахіtrafik (перекл. Служба такси).

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем було подано до Харківської митниці ДФС митну декларацію № UА 807190/2019/001439 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю 45000,00 SЕК.

За результатами перевірки митної декларації та доданих документів, головним державним інспектором Харківської митниці ДФС Касіч Ю., складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА807190/2019/00379 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 року в якому вказано скориговану вартість в розмірі 11800,00 евро/120936,00 SЕК.

Позивачем була подана нова митна декларація № UА 807190/2019/002010 з урахуванням відомостей наведених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 року.

Товари відносно яких винесено рішення про коригування митної вартості можуть бути випущені у вільний обіг на. умовах визначених підпунктом. 4 пунктом 4 статті 54 МКУ. Згідно підпункту 4 пункту 3 статті 52 МКУ декларант має право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Як і у декларації № UА 807190/2019/001439 так і у декларації № UА 807190/2019/002010 від 22.01.2019 року у Графі 43 "Метод визначення вартості" зазначено порядковий номер 1 методу визначення митної вартості, що використовувався (основний метод).

У правому підрозділі графи 43 декларації № UА 807190/2019/002010 від 22.01.2019 року зазначено порядковий номер 6 методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом, що відповідає резервному методу у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач не погодилась з рішенням органу доході та зборів про коригування заявленою митною вартості транспортного засобу, тому скориставшись правом декларанта передбаченим ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України та порядком зазначеним у ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, забезпечив сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною мною у першій декларації, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Також зазначила, що Інспектор Кельгін А.В. посилається у Рішенні про коригуванні № UA807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 року на п. 1 ст. 64 МКУ, де зазначено, що у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ) - за резервним методом.

Позивач вважає, що рішення Харківської митниці є протиправними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити, надав до суду відзив на позов з обґрунтуванням своєї правової позиції.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості.

Згідно з п.1-2 ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для "прийняття рішення про визнання митної вартості.

Таким чином, Харківська митниця ДФС зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.1 ст. 53 МКУ одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її. визначення.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що 17.01.2019 року до митного поста «Харків-автомобільний» Харківської митниці ДФС декларантом ТОВ "КОМПАС ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 0037876897) ОСОБА_6 була подана митна декларація №ІІА807190/2019/001439 на товар «Легковий автомобіль марки: MERSEDES- ВЕNS, модель В 200 Natural Gas, рік виготовлення 2014, VIN НОМЕР_2, V=-1991 куб. см., потужністю 115 KW, тип двигуна - бензин/метан, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014 ...», що надійшов на адресу громадянки ОСОБА_3 .

Разом з вказаною МД декларантом були надані наступні документи:0380 Копія інвойсу б/н від 10.01.2019;m1721 Копія акту огляду № UА205010/2019/310515 від 14.01.2019;d12800 Копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 06.07.2017;d4207 Копія договору про надання послуг митного брокера від 10.01.2019№2629;d 9202 Квитанція про сплату митних платежів; Копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 ;

Декларантом ОСОБА_6 була визначена митна вартість за 1 методом, а саме на підставі інвойсу б/н від 10.01.2019, та складала 45000,00 SЕК (шведська крона), еквівалент - 4390,76 EUR.

Згідно зі Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання».

Окрім того, відповідно до підпараграфів 2(а), 2(b), 2(с) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) редакція від 15.04.1994 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартосгі(а).

Таким чином, орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на «дійсній вартості».

Згідно зі ст. 320 МКУ форми та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Використання системи аналізу та управління ризиками як одного з механізмів контролю за правильністю визначення митної вартості є загальноприйнятними у міжнародній практиці ї здійснюється органами доходів і зборів відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Спрацювання системи управління ризиками за напрямом контролю митної вартості є рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, зокрема, шляхом перевірки документів та відомостей, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.336 МКУ однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.337 МКУ вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст.337, ст.363 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються зокрема такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АС АУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Під час виконання митних формальностей стосовно задекларованого товару, за результатами застосування АСАУР (СУР), серед іншого, була визначена митна формальність по контролю правильності визначення митної вартості.

По вищевказаній МД згенеровано АСМО Інспектор профіль ризику (код 105- 2, 106-2: Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4, валюта - EUR, вартість - 11 100,00).

По результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння фактурної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених Харківською митницею ДФС раніше, 17.01.2019 р. посадовою особою митного поста був направлений запит №1439 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до ВКМВ управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пп.2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовою особою ВКМВ було здійснено перевірку наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що: єдиним документом поданим на підтвердження митної вартості товару був інвойс б/н від 10.01.2019, при цьому декларантом всупереч положенням ч. 2 ст. 53 МКУ не було надано документів, що підтверджують оплату вказаного ТЗ; відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Акту митного огляду № UА205010/2019/310515 від 14.01.2019 р. перевізником виступав ОСОБА_7 ..

Суд також звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, а саме , що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. (постанова від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), постанова від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), постанова від 09.04.2019 по справі №826/15850/15 (адміністративне провадження №К/9901/14825/18).

Отже, зважаючи на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який, відповідно до ч.5 ст.242 КАСУ, саме на позивача покладається обов`язок доведення правильності визначення митної вартості свого ТЗ, заявленої у ЕМД №UА807190/2019/009146 від 25.03.2019 р.

Згідно звіту про оцінку транспортного засобу програмного комплексного SCHWACKE від 17.01.2019 р. №089624/28681300, вартість подібного ТЗ на ринку Європи з урахуванням характеристик ТЗ (марки, моделі, ріку виготовлення, комплектації, пробігу та іншим) складає 11 800.00 EUR.

Враховуючи виявлені критерії ризиків 17.01.2019р. посадовою особою відділу контролю митної вартості було повідомлено декларанта, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ, про необхідність надання додаткових документів (крім наданих) для підтвердження рівня митної вартості товару, а саме: платіжні документи, банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару .

Згідно п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій посадовими особами митниці була досліджена цінова інформація щодо оцінки транспортних засобів, яка міститься у каталогах програмного продукту SCHWACKE, та встановлено, що вартість транспортного засобу за VIN-кодом НОМЕР_4 складає згідно звіту про оцінку ТЗ SCHWACKE від 17.01.2019 р. №08962428681300- 11800.00 EUR Євро.

Програмний комплекс SCHWACKE рекомендований ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів. Дані у каталогах програмного продукту «SCHWACKE» постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення.

Також, спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 зі змінами затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів .

Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Провідними країнами-експортерами КТЗ є: Німеччина - для КТЗ європейських і японських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів; Російська Федерація - для КТЗ виробництва країн СНД.

Крім зазначеного, використання електронного довідника «SCHWACKE» передбачено наказом Державної митної служби України від 13.10.2006р. № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», пунктами 1.1, 1.2 якого зобов`язано начальників митниць забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики, а також забезпечено підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: «SUPERSCHWACKE» «SCHWACKELISTE» «SCHWACKELISTE TRAILERTAX» видавництва «EUROTAX», «USER Саг Guide», «Тгаvel Тгеilег Guide» видавництва «Кеllеу Вlие Воок Аvtо market герогt», з обов`язковим оновленням щокварталу.

Вказане підтверджує правомірність використання електронного довідника «SCHWACKE» посадовими особами Харківської митниці ДФС.

21.01.2019 р. від позивача надійшов лист (Вих. №1) , в якому зазначено, що на запит що до підтвердження митної вартості повідомляємо, що надані всі обов`язкові необхідні документи, а саме інвойс, регістраційний документ ТЗ.

Окремо надано митну декларацію країни експортера №19LТКС0100ЕК009449 від 10.01.2019р

В зв`язку з уникненням простою транспорту, позивач просила митницю прийняти рішення стосовно митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10 денного терміну розгляду документів передбаченого Митним Кодексом України. МД №UA807190/2019/001439 від 17.01.019. Тобто декларантом була надана згода на коригування митної вартості.

Що стосується МД країни відправлення №19LТКС0100ЕК009449 від 10.01.2019р., яка була подана позивачем в якості додаткового документа.

В експортній МД декларації зазначена країна відправлення Швеція, а у поданій до Харківської митниці ДФС для митного оформлення МД №UА807190/2019/001439 зазначена країна відправлення - Швейцарія, крім того в експортній МД вартість товару була зазначена на рівні 4352,33 EUR.

Крім того, ані до суду, ані до митниці позивачем не були надані документи щодо оплати товару, не наданий висновок про якісні та вартісні характеристики ТЗ.

Відповідно до ч. З ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пункт 2 частини 6 статті 54 МК України вказує, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 58 МКУ встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Вищевикладене, на думку суду, обґрунтовує неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості щодо товару позивача та законність прийняття Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ)

Враховуючи вищевикладене, та керуючись частиною 6 статті 54, статтями 57- 64 МКУ, Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 21.01.2019 р. №UА807000/2019/000365/2 за резервним методом.

Відповідно до положень п.З ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, перевіряючи законність рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості №UА807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 р., має досліджувати саме ті документи, які були надані позивачем до митниці станом на 21.01.2019 р.

У порядку передбаченому ч. 8 ст. 55 МКУ, 04.03.2019р. позивач звернулася до Харківської митниці ДФС із заявою про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2019/000365/2 від 21.01.2019 р. та надала копію висновку експертного автотоварознавчого дослідження №2482 від 01.02.2019 р. За результатами розгляду вказаного документу, посадовою особою митниці було встановлено, що висновок не спростовує сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої декларантом митної вартості оцінюваного товару, у зв`язку із наступним.

По-перше, експертом не зазначено, які саме супроводжувальні документи ним були використані під час дослідження;

По-друге, вказаний Висновок складено із порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092 (далі - Методика), зокрема п. 7.53.9, відповідно до якого підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України та в акті про проведення митного огляду», але у висновку експерта були зазначенні інші пошкодження, які не були зазначені у акті митного огляду при перетині митного кордону України (кузов автомобіля має деформацію без пошкоджень ЛФП (експерт зменшив вартість ТЗ на 5%), та скло (сколювання, пошкодження) (експерт зменшив вартість ТЗ на 0,5 %).

По-третє, згідно вказаного Висновку, визначено, що ринкова вартість автомобіля становить 186011,83 грн., що за курсом НБУ станом на 29.01.2019 р. дорівнює 5863,95 євро, що більше ніж заявлена митна вартість вказаного ТЗ декларантом до митниці -4390,76 євро. Отже, на думку суду, вказаним висновком підтверджено сумніви митниці щодо дійсної вартості вказаного транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, Харківською митницею ДФС листом від 06.03.2019 №1404/ДЗН/20-70-19-01 було повідомлено позивача, що подані ним додаткові документи не спростовують сумнівів митниці щодо дійсності задекларованого рівня митної вартості оцінюваного товару, в зв`язку з чим, на думку суду, не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування МВ.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 39534151) про скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 12 вересня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.