
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1261/19
09 вересня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
представника відповідача: Мурованої І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015465105 від 11.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 травня 2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0015465105, у відповідності з яким до позивача застосована штрафна санкція в сумі 1781,88 грн. за затримку на 2 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 17818,80 грн. по орендній платі за землю з юридичних осіб за лютий 2019 року. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування, оскільки відповідно до квитанції №11442991 від 29.03.2019 Золотою-Авдєєнко Р.В. було ініційовано переказ в сумі 18465,00 грн. в порядку сплати орендної плати за лютий 2019 за ТзОВ «Біоенергопродукт», вказані кошти були у той самий день списані з її рахунку, що підтверджується вказаною квитанцією. Вказує, що ініціювання вказаного переказу для платника завершилось 29.03.2019, у зв`язку із чим відповідне грошове зобов`язання вважалось виконаним незалежно від часу зарахування відповідних коштів на рахунок одержувача, натомість відповідач помилково вважає днем сплати зобов`язання день зарахування відповідних коштів на рахунок одержувача.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/1261/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.07.2019 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 27-29), в якому вказав, що згідно з п. 1.24 ст. 1 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Відповідно до п.1.3 ст. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи. TзOB «Біоенергопродукт» подано податковий розрахунок №9024946528 від 19.02.2018, в якому визначено належні до сплати суми орендної плати 18464,92 грн. щомісячно. По терміну сплати 30.03.2019 належна до сплати сума становила 17818,80 грн. (з урахуванням наявної переплати на цю дату - 646,09 грн.). Сплата відбулась 01.04.2019, тому відповідно до п. 126.1 ст.126 контролюючим органом нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату в розмірі 1781,88 грн. (10%).
Ухвалою суду від 09.09.2019 проведено заміну відповідача - Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області.
В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» зареєстроване як юридична особа 07.04.2011 та перебуває на обліку Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-24).
11.05.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0015465105, у відповідності з яким до позивача застосована штрафна санкція (10%) в сумі 1781,88 грн. за затримку на 2 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 17818,80 грн. по орендній платі за землю з юридичних осіб.
Позивач не погоджуючись із таким рішення відповідача. вважаючи його протиправними та таким, що підлягає до скасування, звернувся до суду із відповідним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 1, пункту 2 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 46.1 ст. 46 Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 57.1 ст. 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з п. 288.7 статті 288, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (далі - Закон №2346-ІІІ) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Ініціатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п.20.1 ст.20 Закону №2346-ІІІ).
Згідно із пунктом 21.1 ст.21 Закону №2346-ІІІ ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання обтяжувачем чи отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.
Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону №2346-ІІІ подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.
При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією (п.24.3 ст.24 Закону №2346-ІІІ).
З системного аналізу вищенаведених положень вбачається, що виконання платником обов`язку щодо сплати орендної плати пов`язане саме з ініціювання переказу на перерахування відповідних сум та зняття відповідних сум з рахунку платника, з цього моменту ініціювання переказу коштів платником вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум відповідальність несе саме банк.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме квитанцією Акціонерного товариства «Універсальний Банк» № НОМЕР_1 , платіж з орендної плати з юридичних осіб ТзОВ «Біоенергопродукт» та зняття коштів з рахунку платника здійснено 29.03.2019.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося несвоєчасне внесення податку, збору (обов`язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що неперерахування податку, в даному випадку, не є наслідком винних дій платника податку, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, відтак податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року № 0015465105 є протиправними та підлягає до скасування.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (47751, вул. Пасічна, 8, кв. 1, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43132763) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року № 0015465105.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 12 вересня 2019 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 84192707, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/1261/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: