Рішення № 84192484, 05.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2546/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді – Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лисака С.В.,

представника позивача – адвоката Шевченка С.О.,

представника відповідача за довіреністю – Андрусів А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2546/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУНП у Полтавській області) , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області №877 від 06.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №317 о/с від 11.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді командира роти №3 батальйону патрульної поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП в Полтавській області;

- зобов`язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити різницю в грошовому забезпеченні, починаючи з 11.06.2019 по день поновлення на посаді командира роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП в Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на обставини порушення відповідачем його права на працю через безпідставне, як на його думку, звільнення зі служби в органах поліції, до завершення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судових засіданнях позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позовних вимог заперечувала. У відзиві на позов від 16.08.2019 зазначила, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугував встановлений факт керування поза службою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що являє собою порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху та за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КупАП (а.с. 34-47).

28.08.2019 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області за результатами розгляду справи №537/2173/19. Крім того наголошував, що означеним судовим рішенням встановлено факт керування транспортним засобом іншою особою, а не позивачем (а.с. 98-99).

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, вивчивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до послужного списку та трудової книжки, з 12.06.1998 по 11.06.2019 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в органах Національної поліції (а.с. 11-13, 49-57).

13.05.2019 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про порушення службової дисципліни командиром роти №3 БПСПОП "Полтава" ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Левицьким ОСОБА_2 .

З метою з`ясування цих обставин наказом ГУНП в Полтавській області від 13.05.2019 №403 було призначено службове розслідування (а.с.65).

В ході службового розслідування встановлено наступні фактичні обставини.

13.05.2019 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що того ж дня поліцейськими УПП в Луганській області в м. Сєверодонецьк було зупинено автомобіль "Опель Фронтера", д.н.з. НОМЕР_1 (на зеленому фоні), під керуванням командира роти №3 БПСПОП "Полтава" ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю освітлення заднього номерного знаку на автомобілі.

Під час спілкування з ОСОБА_1 у патрульних поліцейських виникла підозра щодо перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти у встановленому законом порядку медичний огляд на факт вживання алкогольних напоїв. Позивач відмовився проходити огляд на місці, натомість погодився поїхати до Сєверодонецької ЦРЛ. Згідно з висновком лікаря-нарколога від 13.05.2019 №376 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 66). Із вказаним висновком позивач ознайомився, про що свідчить його власноручний підпис.

В подальшому відносно ОСОБА_1 патрульними поліцейським 13.05.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серїї БД №122577 (а.с. 67).

15.05.2019 до ГУНП в Полтавській області з Луганського управління ДВБ НП України надійшло подання від 13.05.2019 №1338/42-12/01-2019 про проведення службового розслідування за вищевказаним фактом (а.с. 68).

В ході розслідування було направлено запит до УПП в Луганській області ДПП НП України від 20.05.2019 № 787/115/12/01-2019 з проханням надати копії адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 , копію відеозапису з нагрудних камер (чи відео реєстратора) екіпажу працівників патрульної поліції та їх пояснення (а.с. 69).

Листом від 27.05.2019 №6656/41/38/03-2019 запитувані матеріали надійшли до ГУНП в Полтавській області (а.с. 76).

Дослідивши копію протоколу серії БД №122577 комісією встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком лікаря-нарколога від 13.05.2019 №376, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У графі протоколу "місце роботи" вказано, зі слів позивача, що тимчасово не працює. Одночасно ОСОБА_1 належним чином ознайомився та поставив особистий підпис, яким засвідчив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію отримав та внесені про нього дані - правильні.

Вказане слугувало підставою для встановлення дисциплінарною комісією спроби ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів приховати свою приналежність до правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 12.05.2019 він знаходився в м. Сєвєродонецьк Луганської області, оскільки з 29.04.2019 по 18.05.2019 перебував на навчальній сесії в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Також пояснив, що автомобіль Опель Фронтера номерний знак НОМЕР_1 (на зеленому фоні) у зв`язку з технічною несправністю 12.05.2019 був відправлений на ремонт. ОСОБА_1 розуміючи, що за кермо сідати вже не буде, випив пляшку пива о 21:15 та ліг відпочивати. Приблизно о 00:00 йому зателефонував знайомий та попросив забрати автомобіль. З просоння, не відчуваючи ознак сп`яніння ОСОБА_1 викликав таксі та поїхав за автомобілем. Повертаючись додому, керуючи вищевказаним автомобілем по вул. Гагаріна його зупинили співробітники патрульної поліції, які запропонували йому проїхати до лікарні для проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 зазначив, що був впевнений в тому, що він тверезий та погодився, але під час огляду виявлено 0,4 проміле алкоголю, після чого був складений адміністративний протокол.

З наданих працівниками УПП в Луганській області ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) пояснень стало відомо, що 13.05.2019 під час несення служби у складі екіпажу "Цейлон - 106" приблизно о 00:35 був помічений автомобіль Опель Фронтера номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, що є порушенням п.2.9в ПДР України. На підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" вказаний транспортний засіб було зупинено, за його кермом був водій ОСОБА_1 (пізніше він повідомив, що є командиром роти №3 БПСПОП "Полтава" у званні капітан поліції, проте службового посвідчення не пред`явив).

Під час спілкування з водієм, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер", на що він відмовився та погодився поїхати до найближчого медичного закладу. За результатами медичного огляду в КП СМБЛ м. Сєвєродонецьк встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (висновок № 376 від 13.05.2019).

Про даний факт було сповіщено чергову частину УПП в Луганській області ДПП НП України. У свою чергу відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з метою проведення об`єктивного та неупередженого службового розслідування було здійснено комісійний перегляд відеозаписів з нагрудних камер працівників УПП в Луганській області, з яких встановлено, що о 00:42 ОСОБА_1 , спілкуючись з працівниками патрульної поліції, повідомляє їм, що може втратити роботу через вказану подію та обіцяє далі не їхати на транспортному засобі, зазначивши, що одразу ж закриє автомобіль.

На вказану пропозицію працівник патрульної поліції надав відмову та попередив ОСОБА_1 про те, що в ведеться відеофіксація розмови та самої події і діяти в інший спосіб всупереч закону він не може. Після цього ОСОБА_1 знову звернувся до поліцейського та попросив не складати протокол за ст. 130 КУпАП та вирішити це питання будь-яким способом. На цю пропозицію патрульний попереджає ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, а саме - за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. В подальшому працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 законний порядок проходження освідування та правові наслідки у разі відмови від його проходження. Після цього ОСОБА_1 просить поліцейського вимкнути нагрудну камеру, але знову отримує відмову.

О 00:45 ОСОБА_1 відійшов від працівників поліції та попрямував до нічного закладу, розташованого поруч з місцем зупинки його автомобіля, шукаючи при цьому дівчину на ім`я ОСОБА_6 . Під час розмови о 00:48 ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно керував даним транспортним засобом та "я просто їхав". О 00:50 ОСОБА_1 знову просив поліцейських не складати адмінпротокол та погодився, що дійсно в нього не працює на автомобілі освітлення номерного знаку та на цьому можна б було закінчити.

У свою чергу ОСОБА_1 повідомив, що «мужики та ну, все ж воно нормально рішається і я ж не п`яний». Після чого ОСОБА_1 самостійно зізнається, що вжив шампанського та поїхав купувати квіти. Переглядом встановлено, що ОСОБА_1 постійно намагався домовитися з патрульними про уникнення відповідальності за керування в стані алкогольного сп`яніння.

О 01:01 йому запропоновано пройти освідування на стан сп`яніння, оскільки у нього виявлено зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини та порушення мови. ОСОБА_1 спочатку було запропоновано пройти освідування на місці події за допомогою алкотестера "Драгер". На вказану пропозицію він відмовився та забажав проходити освідування в медичному закладі. При цьому о 01:02 на відеозаписі помітно, як особа жіночої статі пропонує рядовому поліції ОСОБА_5 . квіти, на що остання відмовляється.

ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де після здійснення огляду, яким встановлено - 0,42 %о складений висновок лікарянарколога №376. Після проходження огляду ОСОБА_1 знову намагається домовитися з поліцейськими. В подальшому його ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами комісійного перегляду відеозаписів складено акт від 05.06.2019 №909/1 l 5/l 2/01-2019, що долучений до матеріалів службового розслідування (а.с. 79).

На час складання висновку службового розслідування адміністративна справа за ч. 1 ст. 130 КУпАП направлена на розгляд до Крюківського районного суду м. Кременчука, однак справа на момент закінчення службового розслідування розглянута не була.

Також в ході розслідування був опитаний безпосередній керівник позивача ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_1 телефонував йому 13.05.2019 о 08:00 та повідомив про факт складання щодо нього вищевказаного протоколу та про те, що з алкогольних напоїв вживав лише пиво приблизно о 21:00 год. 12.05.2019.

За результатами службового розслідування був складений висновок від 06.06.2019, яким встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження. Наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 буде встановлено за результатами розгляду адміністративної справи судом (а.с. 60-64).

06.06.2019 ГУНП у Полтавській області прийнято наказ №877 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п п.п 1, 2, 6 п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 1 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та п. 7 р. IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, командира роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції (а.с. 83-85).

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області полковника поліції Замахіна А.Л. від 11.06.2019 №317 о/с (а.с. 87) командира роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись із правомірністю зазначених наказів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII).

Як визначено статтею 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною першою та другою ст. 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно з вимогами ст. 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статус Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію").

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Законом України від 22.02.2006 №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (надалі - Дисциплінарний статут).

Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 цього Статуту.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що під вчинками, що дискредитують звання працівника поліції та власне Національну поліцію України, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені поліцейським не виключно у зв`язку з виконанням службових обов`язків а і такі, що не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет поліцейського та власне Національну поліцію України.

Застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Судовим розглядом встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів поліції слугував виявлений факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушено п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі - Правил дорожнього руху), відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями позивач вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаючи себе невинуватим у вчиненні означеного дисциплінарного правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2019 у справі №537/2173/19, яка набрала законної сили 27.08.2019, розглянуто матеріали, які надійшли від УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд постановив адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 104).

У зв`язку з недоведеністю його вини позивач вважає, що до нього незаконно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Проте, вказані доводи суд піддає сумніву, оскільки підстави для застосування дисциплінарної та адміністративної відповідальності хоч і пов`язані між собою, проте не є тотожними.

Верховний Суд неодноразово (зокрема у постановах від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а та від 25.04.2019 у справі №824/739/16-а) вказував на те, що якщо особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм; при цьому згідно з положеннями процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувалися місцевим судом при розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

В той же час наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав. Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Така правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2019 у справі №824/739/16-а.

Пояснюючи обставини тих подій, позивач вказав, що керування транспортного засобу здійснював не він, а інша особа - ОСОБА_8 , що також встановлено в ході судового розгляду адміністративної справи Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області.

Проте, повідомлені в ході судового розгляду справи обставини не підтверджуються наявними матеріалами службового розслідування та матеріалами відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, записи з яких були оглянуті в судовому засіданні. При цьому слід зазначити, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 нічого про факт керування транспортним засобом іншою особою поліцейським не повідомляв.

Відповідачем надано суду компакт-диск (CD) серійний номер PAPS 32WJO71211457 5 (а.с. 27) з матеріалами відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовані події 13.05.2019.

В ході судового розгляду судом проглянуто означений відеоматеріал, на якому добре видно як позивач ОСОБА_1 намагається владнати ситуацію, що склалася шляхом домовленості з поліцейськими про уникнення відповідальності.

При цьому, виступаючи перед судом, позивач сам повідомив суду про те, що вживав шампанське.

Таким чином, в ході судового розгляду даної справи зібраними доказами достовірно встановлено факт керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , що є дисциплінарним проступком, чим порушено вимоги Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У зв`язку з цим обрана відповідачем міра відповідальності, на переконання суду, є такою, що відповідає мірі покарання, яка застосована до позивача спірними наказами.

Відтак, підстав для скасування наказів ГУНП у Полтавській області №877 від 06.06.2019 та №317 о/с від 11.06.2019 судом не знайдено, а тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Решта вимог позивача задоволенню також не підлягає, оскільки такі є похідними від основних вимог щодо скасування вищезазначених наказів відповідача.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 10.09.2019.

Суддя Є.Б. Супрун