Рішення № 84192461, 12.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3980/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ЕЙЧ ЕФ І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HFE SHIPPING KOMPANS LTD) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-кт. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058) про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (а.с.90-103) звернулась ЕЙЧ ЕФ І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HFE SHIPPING KOMPANS LTD) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) до Державної екологічної інспекції Кримсько - Чорноморського округу (далі Держекоінспекція), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення заходів екологічного контролю у вигляді відбору проб забортної води 18.04.2019 в районі причалу №16 “Тіс- Зерно” біля корми т/х “HARVEST FESTIVAL” (ІМО 9170262), розрахунку збитків та пред`явлення претензії № 100019 від 18.04.2019р у сумі 29 016,05 доларів США, прийняття Рішення про заборону на вихід судна з морського порту №29 від 18.04.2019 р;

- скасувати Рішення №29 від 18.04.2019р про заборону на вихід т/х “HARVEST FESTIVAL” (ІМО 9170262) з морського порту Южний до сплати претензії №100019 від 18.04.2019р у сумі 29 016,05 доларів США (двадцяти дев`яти тисяч шістнадцяти доларів 05 центів США).

Позивач зазначив, що він (HFE SHIPPING COMPANY LTD) є зареєстрованим власником судна т/х «HARVEST FESTIVAL» (ІМО №9170262, прапор - Маршалові острови, порт приписки - Маджуро), яке 16.04.2019 року прибуло до акваторії морського порту Южний під завантаження вантажем кукурудзи та того ж дня було пришвартовано до причалу №16 біля терміналу ТОВ «TIC-Зерно».

18.04.2019 року приблизно в 00:20 від плавпричалу ПП-7 адміністрації морського порту «Южний» на рейдовому буксирі «Бриз» відійшла «комісія» у складі державних екологічних інспекторів Держекоінспекції Костінюка Д.Є., ОСОБА_1 та провідного інженера відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту «Южний» ОСОБА_2 з метою здійснення обстеження акваторії в районі причалу №16 ТОВ з II «Трансінвестсервіс». О 00:45год державні інспектори Держекоінспекції відібрали проби забортної води в районі корми судна, але при цьому ними в присутності провідного інженера відділу екологічної безпеки згідно з листом Южненської філії ДП «АМПУ» №1846/27-01-05/Вих/27 від 22.05.2019 року відповідний акт відбору проб забортної води не складався, його копія до адміністрації морського порту Южний не направлялася.

В той же час, за фактом обстеження акваторії в районі причалу №16 провідним інженером відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту «Южний» ОСОБА_2 було складено Акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього середовища підрозділах філії від 18.04.2019р, у якому зазначено, що ним у присутності держекоінспекторів проведено обстеження акваторії порту в районі причалу №16, де було ошвартоване судно. У зв`язку з сильними опадами (дощем) вантажні операції на судні на той час не проводились. Будь- якого скиду забруднюючих речовин з судна візуально не встановлено.

18.04.2019 року до в.о. капітана морського порту «Южний» надійшов лист №1556/08 від 18.04.2019 р. від Дерекоінспекції, в якому відповідач повідомив капітана порту про забруднення судном внутрішніх морських вод України в результаті скиду забрудненої води в акваторію Южненської філії ДП «АМПУ», у зв`язку з чим відповідачем було проведено обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення морського середовища та оформлено претензію на суму 29016,05 доларів США.

До вказаного листа було долучено Рішення Держекоінспекції про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства №29 від 18.04.2019 року.

Позивач зазначив, що з метою недопущення простою судна, він був змушений звернутись до свого агента в морському порту «Южний» - TOB «АТІС», який є його представником в порту Южний відповідно до положень ст. 116, 117 КТМ України, надати гарантійний лист до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, та його копію капітану морського порту «Южний». Після видачі гарантійного листа ТОВ «АТІС», капітан порту Южний надав згоду на вихід судна з порту відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України.

Відповідно до Розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення з суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України від 18.04.2019 року, матеріалами, які використовувались для розрахунку розміру збитків, були: - Акт відбору проб №221 від 18.04.2019 року; - Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод №225 від 18.04.2019 року; -Загальна декларація.

Позивач вважає, що його права та інтереси порушені внаслідок протиправних дій відповідача щодо відбору проб в акваторії порту, розрахунку шкоди та виставлення йому Претензії, а також прийняттям Рішення про заборону на вихід судна з морського порту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення екологічного контролю, які передбачені законодавством України, зокрема: ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» №1264-ХІІ від 25.06.1991 р. (далі - Закон України№1264); п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» (далі - Положення № 275); абз. 2 п.п. 1 п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.1995 року № 198 «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» (далі - Постанова № 198); Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджені Постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269 (далі - Правила № 269).

Згідно з вищевказаними нормами права екологічний контроль водних транспортних засобів здійснюється тільки у разі, коли із судна скидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, але такі обставині відсутні.

Перевірка вод здійснюється з метою встановлення джерела забруднення. Абзацем 6 п.5-1 Правил № 269 перебачено, що порядок перевірки, взяття проб води проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Проте, відповідно до абз. 7 п. 2 Постанови КМУ №367 від 27.03.2019 р. «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» встановлено, що положення, «значені абз. 2-5 пункту 5-1 Правил N 269, не застосовуються до набрання чинності порядком перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу. На сьогоднішній день Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, який має бути встановлений Кабінетом Міністрів України, не встановлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач також стверджує, що відсутній взагалі факт забруднення акваторії. Під час здійснення суднозаходу з судна до порту «Южний» 16-20.04.2019 року компетентними органами не було встановлено фактів скиду зримих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, а отже і підстав для здійснення екологічного контролю перевірки та відбору проб, не було, що підтверджується: Актом перевірки судна від 16.04.2019 року; Актом перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього природного середовища в підрозділах філії від 18.04.2019 року, складеного провідним інженером з охорони навколишнього середовища ОСОБА_2 . одночасно та в тому самому місці з держекоінспекторами; відповідями на адвокатські запити, відповідно до яких Адміністрація морського порту «Южний», Служба капітана морського порту «Южний» та Державна служба морського та річкового спорту України підтвердили факт відсутності забруднення судном акваторії порту.

Позивач зазначив, що під час здійснення суднозаходу судна до порту «Южний» 16-20.04.2019 року з судна здійснювалось скидання виключно вод ізольованого баласту. Жодні інші води з судна не скидались. З огляду на той факт, що для здійснення Розрахунку обчислення розмірів збитків за об`єм скинутої води прийнято саме баластну воду, свідчить про той факт, що відповідачем не заперечується факт скидання саме баластних вод.

Пункт 3 Правил №269 визначає поняття баластні води; баласт брудний; баласт чистий; ізольований баласт.

Ізольований баласт - баластні води, прийняті в танк, який повністю відділено вантажної і паливної системи і призначено тільки для перевезення водяного баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами, які визначені у Додатках до Конвенції МАРПОЛ 73/78. Згідно абз. 1 п. 5-1 Правил №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у ОСОБА_3 чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Під час завантаження Судна у морському порту «Южний» із судна скидався саме баласт, який був прийнятий у Чорному морі, що підтверджується, зокрема, звітом про операції з баластними водами, в якому чітко визначені координати точок заміни всіх 13 баластних танків судна; витягом з Журналу операцій з баластними водами. Факт наявності на судні саме ізольованої системи баластних вод підтверджується Міжнародним свідоцтвом про управління баластними водами № 182Т0068- ВШМ від 07.04.2018 року.

Дії відповідача щодо відібрання проб, розрахунку надуманих збитків навколишньому середовищу та виставлення відповідної претензії є протиправними.

Позивач звернув увагу на те, що на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не зроблено та не прийнято спеціального порядку перевірки, взяття проб води та ведення її аналізу. До недавнього часу порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків було врегульовано Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 р. N 116 (надалі - «Положення»). Відповідно до п.1.2 цього Положення воно застосовувалось для обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із будь-яких суден, кораблів та інших плавучих засобів. Зазначене Положення визначало порядок розрахунків кількості скинутих у море забруднюючих речовин, обчислення розміри відшкодування, тощо.

Проте, з 21.05.2017 року Положення та Наказ, яким воно було затверджено, були скасовані відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. N 166-р як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри. На сьогоднішній день, відсутній нормативно-правовий акт, який би врегульовував порядок та методику розрахунку кількості забруднюючої речовини, що потрапила в морське середовище, методику розрахунку збитків навколишньому середовищу, тощо. З огляду на цей факт, здійснення розрахунку збитків, направлення претензії щодо відшкодування таких «збитків» є порушенням з боку відповідача приписів ч.2 ст.19 Конституції України.

У Розрахунку відповідач також посилається на Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів, територіальних та внутрішніх вод України, затверджених Постановою КМУ №484 від 03.07.1995 року, але вказана постанова містить лише грошовий еквівалент, який має бути сплачено за 1 кг чистої забруднюючої речовини, проте не встановлює ні порядок визначення кількості забруднюючої речовини ні методики розрахування шкоди.

Обов`язковою умовою настання цивільної відповідальності є наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) суб`єкту відповідальності з негативними наслідками, що наступили. Зважаючи на той факт, що інспектори відповідача здійснили відбір проб саме забортної води, а відбір проб баластних вод не здійснювався ні зі зливних каналів судна, ні на борту судна, твердження що з борту судна було здійснено скид забрудненого баласту с судна є безпідставним та необґрунтованим, враховуючи, що за квітень 2019 року в порту Южний було оброблено 78 суден закордонного плавання, крім того в акваторії порту постійно знаходяться судна портового та днопоглиблювального флоту.

Відповідачем використані данні генеральної декларації щодо кількості наявного баласту на борту судна для визначення кількості забруднюючої речовини. При цьому, відповідач, без будь-яких підстав, фактично ототожнив якість води в акваторії порту з якістю води у ізольованих баластних танках судна. Між тим, відбір проб та аналіз баластних вод взагалі не здійснювався. Кількість баластних вод на борту судна під час приходу судна в порту, зазначена у загальній декларації, не є тотожній кількості баластних вод, які будуть скинуті під час вантажних операцій, що, зокрема підтверджується витягом з Журналу операцій з баластними водами за період 16-17.04.2019р. Фактична кількість скинутого баласту відповідачем не перевірялась та не встановлювалась. За таких умов визначення кількості забруднюючої речовини шляхом множення ймовірних результатів вимірювання якісних показників води в акваторію порту на кількість баластних вод, що перебувала на судні під час приходу судна в порт, є безпідставною, необґрунтованою та не встановлена нормами чинного законодавства.

Відповідач прийняв Рішення №29 від 18.04.2019 р. про заборону на вихід судна з морського порту «Южний» в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства на суму 29 016,05 доларів США та неподанням гарантії про відшкодування збитків Державній екологічній інспекції України або її територіальному органу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти України», нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Відповідно до ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Відповідно до ст. 91 КТМ України кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до вказаної норми рішення про заборону на вихід судна може бути прийняте, на відміну від інших органів, виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яким є Державна екологічна інспекція України, проте у будь-якому випадку - не відповідач, який є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги посилаючись також на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, по справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 року, по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року, по справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року.

Позов надійшов до суду 02.07.2019 року.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків. Позивачем виправлені недоліки позовної заяви (а.с.79-81).

Ухвалою суду від 19.07.2019 року позовна заява прийнята до розгляду та провадження по справі відкрите, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу надати Одеському окружному адміністративному суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали належним чином завірені копії документів, які стали підставою для проведення перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього природного середовища в підрозділах філії за результатами якої складено акт від 18.04.2019 року та належним чином завірені копії документів, які складені під час і за наслідками перевірки (а.с.2-5).

Ухвалою суду від 19.07.2019 року встановлений відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Копія ухвали суду направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку 22.07.2019 року. Крім того, згідно з почтовим повідомленням копія ухвали суду отримана Держекоінспекцією Кримсько-Чорноморського округу 26.07.2019 року. Крім того, згідно поданої заяви представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 21.08.2019 року (а.с.160-165).

У встановлений строк від Держекоінспекції Кримсько-Чорноморського округу не надійшов відзив на позов та витребувані документи.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між ЕЙЧ ЕФ І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HFE SHIPPING KOMPANS LTD) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)), який є зареєстрованим власником судна т/х «HARVEST FESTIVAL» (ІМО №9170262, прапор - Маршалові острови, порт приписки - Маджуро) та Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, яка відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Держекоінспекції України №256 від 27.11.2018 року, є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції України, щодо здійснення відповідачем заходів екологічного контролю в акваторії моря в районі причалу №16, до якого 16.04.2019 року під завантаження вантажем кукурудзи було пришвартовано судно т/х «HARVEST FESTIVAL».

Листом від 22.05.2019 року адміністрація морського порту «Южний» на адвокатський запит щодо інформації та документів відносно факту забруднення внутрішніх вод України в районі причалу 16 судном «HARVEST FESTIVAL» повідомила, що під час перебування вказаного судна у морському порту у період 16-19.04.2019 інспектором служби капітана морського порту "Южний" на предмет дотримання правил мореплавства та вимог міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню із суден (відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 № 545) відповідна перевірка була проведена посадовою особою служби капітана морського порту "Южний", про що складений акт від 16.04.2019 року. За результатами проведеної перевірки посадовою особою служби капітана морського порту "Южний" фактів порушення безпеки судноплавства та забруднення довкілля не встановлено.

Також повідомлено, що 18.04.2019 о 00 год. 20 хв., від плавпричалу ПП-7 адміністрації морського порту «Южний» на ркб «Бриз» (катер) відійшла комісія у складі державних інспекторів Держекоінспекції Кримсько - Чорноморського округу Костінюка Д.Є., Топчій Д.С. та провідного інженера відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту "Южний" Мороза О.В..

Державні інспектори Держекоінспекції зазначили щодо необхідності здійснення обстеження акваторії морського порту «Южний» в районі причалу №16 ТОВ з II «Трансінвестсервіс».

Під час обстеження акваторії, катер підійшов в район причалу № 16, біля якого було ошвартовано судно т/х «HARVEST FESTIVAL». Державні інспектори Держекоінспекції вимагали ошвартувати катер біля причалу № 16 з метою огляду т/х «HARVEST FESTIVAL». Відповідальними особами адміністрації морського порту "Южний" було повідомлено посадових осіб Держекоінспекції, що катер зможе ошвартуватися біля причалу № 16 після погодження з диспетчером ТОВ з II «Трансінвестсервіс». Після чого державні інспектори Держекоінспекції відмовились виходити на територію причалу № 16.

О 0 год 45 хв державні інспектори Держекоінспекції відібрали проби забортної води в районі корми т/х «HARVEST FESTIVAL». При цьому, відповідний акт відбору проби забортної води державними інспекторами Держекоінспекеції в присутності провідного інженера відділу екологічної безпеки адміністрації морського порту "Южний" ОСОБА_2 не складався, та у подальшому його копія до адміністрації морського порту "Южний" не направлялася.

Провідним інженером відділу екологічної безпеки ОСОБА_2 18.04.2019 було здійснено візуальне обстеження акваторії в районі причалу № 16, біля якого було ошвартоване судно т/х «HARVEST FESTIVAL», про що складений акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства і правил із запобігання забруднення навколишнього природного середовища в підрозділах філії. За результатами здійснення вказаної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства будь-якого скиду забруднюючих речовин з судна т/х «HARVEST FESTIVAL» не встановлено (а.с.108-114).

Також листом від 31.05.2019 року Державна служба морського та річкового транспорту України повідомила, що нею не отримувалась інформація про забруднення довкілля судном «HARVEST FESTIVAL» під час суднозаходу з 16 по 19.04.2019 року. Крім того, 16.04.2019 року судно перевірено посадовими особами Морської адміністрації, фактів скидання шкідливих речовин не виявлено (а.с.118).

18.04.2019 року на адресу в.о. капітана морського порту «Южний» надійшов лист від 18.04.2019 року №1556/08 від Держекоінспекції, яким вона повідомляла капітана порту про забруднення судном «HARVEST FESTIVAL» внутрішніх морських вод України в результаті скиду забрудненої води в акваторію Южненської філії ДП «АМПУ», у зв`язку з чим Інспекцією було проведено обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення морського середовища та оформлено претензію на суму 29016,05 доларів США, яка станом на 18.04.2019 року не сплачена. Враховуючи вищевикладене Інспекцією прийнято рішення про заборону на вихід судна «HARVEST FESTIVAL» з морського порту в зв`язку із заподіянням шкоди навколишньому середовищу та не сплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України.

Копії вказаного рішення, розрахунку, претензії надані додатком до листа (а.с.121-124).

У Розрахунку зазначено, що датою встановлення забруднення є 18.04.2019 року, джерело забруднення судно «HARVEST FESTIVAL», кількість забруднюючих речовин -2 (завислі речовини, нафтопродукти. Розрахунок виконаний відповідно до постанови КМУ від 03.07.1995року №484. Матеріали для розрахунку; акт відбору проб №221 від 18.04.2019 року; - протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод №225 від 18.04.2019 року; -загальна декларація. Об`єм скинутої забрудненої води складає 18139куб м. Сума збитків 29016,05 доларів США (а.с.124).

Держекоінспекцією складена претензія 18.04.2019 року, в якій пропонувалося добровільно відшкодувати збитки (а.с.123).

Також 18.04.2019 року Держекоінспекцією прийнято рішення №29 про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства (а.с.122).

Позивач з метою отримання дозволу на вихід судна з порту, організував видачу через свого морського агента гарантійного листа (гарантії) та направлення його до Державної екологічної інспекції України, Відповідача та капітана порту. Судно вийшло з порту.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що вказане рішення про затримання судна №29 від 18.04.2019 року відповідачем прийняте та направлено до виконання капітану морського порту «Южний» було вчинено всупереч повноважень та компетенцій відповідача.

Статтею 15 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Відповідно до ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України, до функцій капітана морського порту належить, зокрема, оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Частиною 1 ст.91 КТМ визначено, що кожне судно зобов`язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Згідно з ч.2 статті капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема, рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби) (пп. «г» ч.2).

Таким чином, зазначена норма (пп. «г» ч.2 ст.91 КТМ) визначає перелік уповноважених законодавством державних органів, які мають право приймати відповідне рішення. Що стосується органів екологічного контролю, то таким органом може бути лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Державна екологічна інспекція України, яка згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою КМУ №275 від 19.04.2017 року є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідач, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Держекоінспекції України №256 від 27.11.2018р, є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції України (далі Положення №256).

Підпунктом 18 пункту 2 розділу ІІІ (Організація діяльності Інспекції) вказаного Положення №256 встановлено, що Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право, вимагати затримання у встановленому законом порядку будь-яких суден, кораблів та інших плавучих об`єктів, що перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, незалежно від форм власності та господарювання для з`ясування причин та обставин скидання або втрат речовин, шкідливих для водних об`єктів та водних живих ресурсів, здійснювати перевірки правильності реєстрації у суднових документах операцій з цими речовинами.

Зазначене право Інспекції не є тотожним праву щодо прийняття рішення про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства.

Інспекції надано право вимагати затримання будь-яких суден саме у встановленому законом порядку. До умов такого встановленого законом порядку відносяться вимоги ст.91 КТМ, а саме щодо компетенції уповноважених законодавством державних органів приймати рішення на підставі яких капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту. Таким уповноваженим органом є саме Держекоінспекції України, як центральний орган виконавчої влади.

Згідно з розділом ІІ (Функції Інспекції) Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п.3); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції (п.7).

Статтею 102 Водного кодексу України встановлено, що у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Згідно з п.1 Правил №269 ці Правила встановлюють вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.

Згідно з п.6 Правил перед заходженням суден у внутрішні морські води та територіальне море України всі запірні пристрої, призначені для скидання забруднюючих речовин, у тому числі вод, що їх містять, повинні бути закриті та опломбовані адміністрацією судна у порядку, визначеному Мінінфраструктури.

Відповідно до п.4 заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України: вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані; твердих забруднюючих речовин (відходів); вод, які містять забруднюючі речовини, зазначені в додатку1 до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з п.5 цих Правил.

Операції з ізольованим баластом здійснюються відповідно до Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Постановою КМУ №367 від 27.03.2019 року були внесені зміни в Правила №269 та п.5-1 викладений у новій редакції.

Скидання ізольованого баласту в територіальному морі, на внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у ОСОБА_3 чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Морські екологічні інспекції Держекоінспекції проводять перевірки у місцях стоку лояльних, стічних та баластних вод (крім ізольованого баласту), скидання яких здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, на відповідність вимогам, зазначеним у додатку 1 до цих Правил, у морському порту виключно у разі виявлення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі імовірного скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Факт погіршення якості води в районі імовірного скидання встановлюється шляхом порівняння показників якості води, відібраної в районі імовірного скидання, з фоновими показниками якості води.

Відбір проб фонових показників якості води в акваторії морського порту та забезпечення проведення їх аналізу здійснюється адміністрацією відповідного морського порту.

Перевірка вод здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час проведення перевірки відповідачем та відбору проб води вказаний Порядок затверджений не був.

Із зазначених в Розрахунку збитків матеріалів, які використані для вказаного розрахунку значяться акт відбору проб №221 від 18.04.2019 року; протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод №225 від 18.04.2019 року; загальна декларація. Об`єм скинутої забрудненої води складає 18139 куб м.

Проте станом на 18.04.2019 року форма акту відбору проб та порядок їх відбору затверджений не був. Згідно інформації викладеній в листі від 22.05.2019 року адміністрація морського порту «Южний» повідомила, що акт відбору зразків у присутності представника порту не складався.

Вказані обставини свідчать про відсутність достовірних та належних доказів щодо правомірності відбору зразків води та їх обстеження.

Вказаний висновок підтверджується Порядком перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року №828, якій визначає механізм перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу з метою встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод та територіального моря.

Вказаний порядок був відсутній на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 18.04.2019 року.

Згідно з вказаним Порядом відбір проб води у місці забруднення здійснюється державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у присутності уповноважених представників адміністрації морського порту.

Порядком встановлені вимоги до посуди для проб води, кількості забору води для обстеження. Відповідно до п.7 проби води у місці забруднення відбираються у двох екземплярах. Для визначення фонових показників якості води проби беруться в одному екземплярі.

Пунктом 8 визначено, що після опечатування посуду з пробами води в місці забруднення державний інспектор, який проводив відбір проб води, складає акт обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1.

Кожний примірник акта обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення підписується державним інспектором та уповноваженим представником адміністрації морського порту.

Перший екземпляр проб води транспортується державним інспектором до лабораторії.

Другий екземпляр опечатаної проби разом з актом обстеження акваторії та відбору проб води в місці забруднення передається адміністрації морського порту та зберігається як контрольний для проведення аналізу у разі виникнення суттєвих розбіжностей з фоновими показниками чи інших претензій щодо результатів проб води, в тому числі з боку адміністрації порту, судновласника (його представника) тощо.

Таким чином, Порядок прийнятий КМУ є таким, що забезпечує об`єктивне встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод з оформленням належних доказів цих обставин.

Відсутність законодавчо встановленого порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу виключали можливість діяти відповідачу у спосіб встановлений законом, що є умовою правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права.

Статтею 5 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю. Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але і має на увазі якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішнім праві повинні існувати визначені заходи захисту проти довільного втручання публічної влади у здійсненні прав

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» зазначено, що принцип «належного врядування», передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникнути виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням встановлених по справі обставин суд дійшов висновку, що відповідач Держекоінспекція, як суб`єкт владних повноважень, при відборі проб забортної води 18.04.2019 в районі причалу №16 “Тіс-Зерно” біля корми т/х “HARVEST FESTIVAL” (ІМО 9170262) діяв протиправно, відповідно не можуть вважатися правомірними його послідуючі похідні дії щодо розрахунку збитків та пред`явлення претензії №100019 від 18.04.2019 року у сумі 29 016,05 доларів США, прийняття Рішення про заборону на вихід судна з морського порту №29 від 18.04.2019 року.

У той же час вимоги позивача щодо визнання вказаних дій протиправними задоволенню не підлягають виходячи з того, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду та підлягають судовому захисту, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Самі по собі вищевказані дії не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас правомірність або протиправність вказаних дій та складених документів можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень як актів індивідуальної дії, які є предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ними чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Пунктом 19 ч.1 ст.4 визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування Рішення №29 від 18.04.2019 р. про заборону на вихід т/х “HARVEST FESTIVAL” (ІМО 9170262) з морського порту Южний до сплати претензії №100019 від 18.04.2019 р. у сумі 29 016,05 доларів США (двадцяти дев`яти тисяч шістнадцяти доларів 05 центів США), незважаючи на те, що формально вказане рішення було виконано, судно вийшло з порту, але з урахуванням встановлених обставин по справі вказане рішення є протиправним та було виконано з метою недопущення простою судна, шляхом надання гарантійного листа до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, та його копії капітану морського порту «Южний», агентом позивача в морському порту «Южний» - TOB «АТІС», який є представником позивача в порту Южний відповідно до положень ст. 116, 117 КТМ України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 159 КАС України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд вважає, що відповідач не подав відзив на позов без поважних причин та кваліфікує це як визнання позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7684,00грн. Суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає 4000,00грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ЕЙЧ ЕФ І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HFE SHIPPING KOMPANS LTD) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-кт. Шевченка, 12, м. Одеса,65058, код ЄДРПОУ 42335172) про визнання протиправними дій, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №29 від 18.04.2019 року про заборону на вихід т/х “HARVEST FESTIVAL” (ІМО 9170262) з морського порту Южний в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України на суму 29 016,05 доларів США (двадцяти дев`яти тисяч шістнадцяти доларів 05 центів США).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу за рахунок бюджетних асигнувань на користь ЕЙЧ ЕФ І ШИППІНГ КОМПАНІ ЛТД (HFE SHIPPING KOMPANS LTD) (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Маршалові острови (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Marshall Islands)) судові витрати у сумі 4000,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.