Рішення № 84192422, 05.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1265/19

05 вересня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гулкевич С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (надалі, відповідач), в якому, з врахуванням уточнення, просив визнати бездіяльність Тернопільської міської ради у формі не затвердження у встановленому чинним законодавством порядку Проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 неправомірною та зобов`язати Тернопільську міську раду на найближчій сесії затвердити вказаний Проект землеустрою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно рішення Тернопільської міської ради від 20.12.2016 року №7/13/232 йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 зобов`язано гр. ОСОБА_1 в шестимісячний термін подати на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 06.02.2017 року між ОСОБА_1 та ПП "Тергеоземпроект" укладено договір №2017-017 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0025 га у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до рішення Тернопільської міської ради від 20.12.2016 року №7/13/232 ПП "Тергеоземпроект" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що на виконання п.2 рішення Тернопільської міської ради від 20.12.2016 року №7/13/232 ним подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до Тернопільської міської ради. Однак рішення про затвердження або ж про відмову у затвердженні відповідачем не прийнято. Тому позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначене на 03.07.2019 року о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу надано 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила наступне. У спірному випадку позивач не отримав відмови органу місцевого самоврядування, його два клопотання були розглянуті у встановленому законом порядку - підготовлено проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ". Кожен проект рішення був включений у порядок денний та розглядався на пленарному засіданні сесії. Про результати позивача було повідомлено листом від 04.07.2018 року №3326/08 та листом від 14.04.2019 року №786/08. Отже, вважає, що права позивача не були порушені Тернопільською міською радою, а його звернення до суду є передчасним, оскільки він не позбавлений права повторно звернутись з аналогічним клопотанням. Крім того, вказала, що факт включення проекту рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " до порядку денного пленарного засідання сесії та розгляд цього проекту рішення на сесії підтверджує те, що Тернопільською міською радою не було допущено бездіяльності. Вказала, питання затвердження проекту землеустрою є виключною компетенцією Тернопільської міської ради. Таким чином, представник відповідача вважає, що Тернопільською міською радою не було допущено бездіяльності, дії відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

03.07.2019 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2019 року о 11:00 год.

15.07.2019 року у відкритому судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати продовжено строк розгляду справи на 01 місяць, оголошено перерву до 05.09.2019 року о 11:00 год.

05.09.2019 року у відкритому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позові, письмових поясненнях, які долучені позивачем в судовому засіданні.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні повністю, з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях, які долучені стороною відповідача в судовому засіданні.

Заслухавши повно та всебічно пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради №7/13/216 від 20.12.2016 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0025 га у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 , а також зобов`язано в шестимісячний термін подати на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

16.04.2018 року позивач звернувся до Міського голови із заявою, у відповідності до яких просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 .

У відповідь на вказану заяву позивачу надіслано повідомлення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, оформлене листом від 11.05.2018 року №2310/08, у відповідності до якого вказано, що підготовлено проект рішення міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради встановленому законодавством порядку.

Також, повідомленням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, оформленим листом від 04.07.2018 року №3326/08 позивача, що проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » було подано на розгляд двадцять п`ятої сесії міської ради сьомого скликання 15.06.2018 року, за результатами розгляду рішення не прийнято.

В подальшому, 27.12.2018 року позивач звернувся до Міського голови із заявою, у відповідності до якої просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1

На адресу позивача Відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради надіслано повідомлення, яке оформлене листом №90/25 від 10.01.2019 року, яким повідомлено, що підготовлено проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради встановленому законодавством порядку.

Після цього, листом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.04.2019 року №786/08 позивача повідомлено, що проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » було подано на розгляд тридцять третьої сесії міської ради сьомого скликання 05.04.2019 року, за результатами розгляду рішення не прийнято. Вказана інформація підтверджується Витягом з протоколу тридцять третьої сесії міської ради від 05.04.2019 року.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаража, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

У відповідності до частини другої ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 78 цього Кодексу передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частини першої ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що результатом розгляду клопотання зацікавленої особи про затвердження проекту землеустрою є підготовлений відповідний проект рішення та винесення його на обговорення на пленарному засіданні сесії відповідної ради та прийняття за наслідками його розгляду відповідного рішення.

Як зазначалось вище, за наслідками розгляду заяв позивача відповідачем не було прийнято жодного рішення, про що були надіслані відповідні повідомлення.

При цьому, суд приймає до уваги, що питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 було двічі включено до порядків денних відповідних пленарних засідань сесії Тернопільської міської ради, однак жодного рішення за наслідками їх розгляду прийнято не було.

Дане твердження кореспондується зі змістом ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», у відповідності до якої рада, в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Суд вважає, що рішення про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Тернопільської міської ради, а у контексті чинного законодавства України такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Отже, така бездіяльність, на переконання суду, суперечить вимогам чинного законодавства у сфері регулювання відносин щодо затвердження розробленого проекту землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаража.

На думку суду, бездіяльність відповідача полягає у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованої особи, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень. При цьому, такі дії були об`єктивно необхідними та можливими для реалізації, однак фактично не були здійснені.

Суд вважає, що у спірному випадку відповідач фактично не розглянув звернення позивача та не прийняв рішення по суті поданих заяв щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража.

Частиною четвертою ст.245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд вважає за необхідне підкреслити, що у відповідності до Рекомендацій № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган з кількох юридично допустимих рішень може обирати те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів.

При цьому, суд вважає, що питання про затвердження розробленого проекту землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаража є виключною компетенцією відповідача, а тому у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Оскільки суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. із сплачених 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., згідно квитанції №0.0.1369394333.1 від 31.05.2019 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо не прийняття рішення по питанню затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража за адресою

АДРЕСА_1 .Зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0025 га для обслуговування (будівництва) індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради (м.Тернопіль, вул.Листопадова,5, код ЄДРПОУ 34334305) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ід.№ НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. із сплачених 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., згідно квитанції №0.0.1369394333.1 від 31.05.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2019 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.