Рішення № 84192211, 12.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року справа № 811/1781/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Строй» (далі – Товариство) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі – Управління) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулося до суду з заявою до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2018 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним операціям в сумі 336390,03 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу заяви.

Пояснив, що право власності на товар перейшло б до нерезидента під час фактичного отримання товару.

Товар знищено в силу причин, які не залежали від волі сторін, під час транспортування.

Зазначив, що на час перевірки нерезидент розрахувався за товар частково.

Звертав увагу, що відлік строку повернення валютної виручки треба обчислювати з дня перетину товаром митного кордону.

Стверджував, що згадані фактичні обставини давали можливість відповідачу прийняти рішення про зменшення валютної виручки на суму несплаченої вартості.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.63-64).

У судовому засіданні представники Управління пояснили, що Товариство порушило законодавчо встановлені терміни розрахунків по експертному контракту, внаслідок чого нараховано пеню.

Зазначили, що не мали права зменшити валютну виручку на суму несплаченої вартості товару, оскільки право власності перейшло до нерезидента до часу його знищення під час транспортування.

Стверджували, що відлік строку повернення валютної виручки обчислюється з дня оформлення вантажно-митної декларації.

Ухвалою суду від 05 вересня 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.205).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 26 січня 2017 року Товариство (продавець) та Casa Comersial Luisa (далі – Товариство 2) (покупець) уклали контракт №26012017 на поставку муки пшеничної (а.с.22-27).

Згідно положення пункту 5.3 правочину право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару експедитору.

20 лютого 2017 року CMA CGM S.A. (далі – Товариство 3) (виконавець) та Товариство (замовник) уклали контракт №20-02-17-м (а.с.28-32).

За умовами правочину виконавець приймає до перевезення вантажі замовника згідно заявок останнього.

01 березня 2017 року Товариство оформило дві вантажно-митні декларації на суму 13241,60 євро та 19083,20 євро (а.с.40-43).

У першій декларації зазначено, що умови поставки з CIF (AO Cabinda), а в іншій – FOB UA Одеса.

Вантаж перетнув митний кордон 08 березня 2017 року (а.с.193).

10 березня 2017 року Товариство та Товариство 3 підписали акт виконання робіт з транспортно-експедиторського обслуговування (а.с.147-157).

27 червня 2017 року Управління боротьби з незаконним обігом дорогоцінних каменів і металів та з порушенням екологічного законодавства Департаменту кримінальних розслідувань УМВС в провінції Кабінда Республіки Ангола склало акт про пошкодження контейнерів, в яких перевозилось борошно (залило водою).

17 липня 2017 року Регіональна ветеринарна лабораторія Кабінди Міністерства сільського господарства Анголи зробила висновок про непридатність борошна для вживання.

18 липня 2017 року утилізовано товар (а.с.89-93).

07 вересня 2017 року Товариство 2 сплатило Товариству кошти у сумі 13241,06 євро (з урахуванням комісії у 65,25 євро) (а.с.74-77).

У період з 01 по 06 березня 2018 року Управління провело позапланову документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції по контракту з Товариством 2 за період з 01 березня 2017 року по 06 березня 2018 року (а.с.74-77).

Ревізори встановили, що станом на 06 березня 2018 року за Товариством 2 рахується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 19083,74 євро.

28 березня 2018 року керівник Управління прийняв податкове повідомлення-рішення, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним операціям в сумі 336390,03 грн. (а.с.12, 77).

Під час перевірки, адміністративного оскарження і звернення до суду Товариство не надало додаткової угоди до контракту, який укладено з Товариством 2.

Під час підготовчого засідання Товариство направило до суду додаткову угоду до згаданого контракту від 01 березня 2017 року (а.с.168).

У ній зазначено, що зазнало змін положення пункту 5.3.

З урахуванням змін право власності на товар переходить від продавця до покупця під час фактичного отримання товару.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, суд не бере до уваги додаткову угоду до контракту від 01 березня 2017 року, яка підписана Товариством та Товариством 2 з таких підстав.

Додаткова угода могла бути доказом часу виникнення права власності у нерезидента на товар, який експортувався.

Так, додаткову угоду Товариство не надало ревізорам, які проводили перевірку, та під час процедури адміністративного оскарження.

Водночас, позивач не надав її разом із позовом.

Згадку про її існування не містить і позовна заява.

Товариство не повідомляло суд про неможливість подання у строк, що встановлений законом, додаткової угоди, яка підписана сторонами за більш як рік до звернення до суду.

Приписами частини 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Приписами частини 8 цієї ж норми права визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, суд не приймає до розгляду згаданий доказ.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідно до положень пункту 5.3 контракту право власності Товариства 2 на борошно виникло в момент його передачі експедитору, яким є Товариство 3.

Це підтверджується і умовами поставки, які зазначені у вантажно-митних деклараціях (CIF i FOB).

Умови поставки CIF Інкотермс 2010 – продавець виконав поставку, коли застрахований ним товар поміщено на борт судна в порту відвантаження і доставлений в порт призначення.

Умови поставки FOB Інкотермс 2010 – продавець виконав поставку, коли товар переміщено на борт судна в порту відвантаження.

Товариство 2 стало власником борошна в період з 01 по 08 березня 2017 року, а утилізували його 18 липня того ж року.

Приписами статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (станом на 2017-2018 роки) (далі – Закон) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт

послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на

українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Отже, початком відліку граничного строку зарахування іноземної валюти є дата виписки вивізної вантажно-митної декларації, а не час переміщення товару через кордон.

Це чітко встановлено Законом.

Таким чином, початком відліку згаданого строку щодо обох вантажно-митних декларацій є 01 березня 2017 року.

Станом на день перевірки (06 березня 2018 року) за Товариством 2 по контракту рахувалась прострочена дебіторська заборгованість у сумі 19083,74 євро.

Товариство 2 сплатило кошти у сумі 13241,06 євро 07 вересня 2018 року.

Постановою Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року №41 скасовано пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410, яким встановлювався строк розрахунків стосовно експортних і імпортних операцій, котрий відмінний від визначеного Законом.

Отже, граничним строком зарахування валютної виручки по експортним операціям Товариства є 28 серпня 2017 року.

Таким строком керувалось Управління, обчислюючи пеню.

Тому, Товариство 2 частково сплатило кошти за контрактом за межами граничного строку (07 вересня 2019 року).

Приписами частини 1 статті 4 Закону встановлено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки

(вартості недопоставленого товару).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Управління правомірно нарахувало Товариству пеню.

Суд не виявив помилок в її обчисленні.

Приписами підпункту 1.9 «в» пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 встановлено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов`язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості [якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту].

У даному випадку на час знищення борошна останнє належало нерезиденту.

Тому, Управління не мало права зменшувати суму валютної виручки.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 5045,85 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей