Рішення № 84192130, 12.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. справа № 300/1730/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чуприни О.В.,

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.,

позивача - не з`явився,

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Кузика І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій щодо стягнення виконавчого збору та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №59378655 від 19.06.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 16.08.2019 звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Івано-Франківський міський відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області) про визнання незаконними дій щодо стягнення виконавчого збору та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №59378655 від 19.06.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І., протиправно, в порушення вимог частини 8 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №№59378860, 59378655 від 19.06.2019, згідно яких виконавцем постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірах 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень по виконавчих провадженнях №50483130 і №50483343 відповідно. В обґрунтування протиправності дій державного виконавця, позивач вказує на те, що останнім не вжито заходів щодо внесення стягувачем Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (надалі по тексту також - ПАТ "Універсал Банк") на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різниці між вартістю належного позивачу майна - квартири АДРЕСА_1 , і передана у власність стягувачу, та сумою коштів, які підлягала стягненню на його користь по виконавчому провадженню №50483130, як це передбачено частиною 8 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження". А тому, як наслідок, з вини державного виконавця із вказаної суми не був стягнутий виконавчий збір в розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень по виконавчих провадженнях №50483130 і №50483343. З урахуванням наведеного, просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №59378655 від 19.06.2019 про стягнення із позивача виконавчого збору в розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень відповідно.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.08.2019 (а.с.5, 28-30, 37-57) Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ухвалою від 04.09.2019, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) та призначено судовий розгляд на 12.09.2019 о 10:00 год. (а.с.1-3).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.

11.09.2019 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, яке мотивоване його участю у розгляді іншій судовій справі №344/9319/19 в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (надалі по тексту також - Івано-Франківський міський суд), в розгляді якої він також являється представником (а.с.105-107).

12.09.2019 безпосередньо позивачем направлено на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням (а.с.108-109). Доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав.

Згідно вимог частини 1, 3 статті 268 КАС України у справах, визначених в тому числі статтею 287 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи коментовані норми процесуального закону, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, дослідивши наведені у них аргументи, суд повважав за необхідне продовжити розгляду даної справи за відсутності позивача та його представника, з урахуванням наявності у матеріалах справи всіх необхідних доказів для її розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що на виконанні в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебували наступні виконавчі провадження:

- ВП №50483130 з примусового виконання виконавчого листа №0907/5270/2012, виданого 24.05.2013 Івано-Франківським міським судом, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за договором №020-2915/840-0161 від 28.12.2007 в сумі 626 529,37 гривень (а.с.69-87, 103-104, 111, 127);

- ВП №50483343 з примусового виконання виконавчого листа №344/10664/2015, виданого 22.01.2016 Івано-Франківським міським судом, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 43 925,72 гривень трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №020-2915/840-0161 від 28.12.2007 (а.с.90-95, 136-137);

- ВП №50483207 з примусового виконання виконавчого листа №344/10664/2015, виданого 22.01.2016 Івано-Франківським міським судом, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 35 602,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 838 285,63 гривень заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 4 019,40 гривень судового збору (а.с.98-101, 128, 131-135).

В ході виконавчого провадження ВП №50483130 проведено опис майна ОСОБА_1 , що складає предмет іпотеки ПАТ "Універсал Банк", а саме: чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , та належала ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.02.2006 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради згідно рішення виконавчого комітету від 22.12.2005 за №469 (а.с.119-123).

Вказана обставина засвідчується Актом опису та арешту майна, складеного державним виконавцем 28.09.2016 (а.с.70-73).

26.02.2018 в межах виконавчого провадження ВП №50483130 проведено повторні, треті, електронні торги вищевказаного майна позивача, номер лоту 262742 за початковою ціною 1 338 060,50 гривень. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №318385 такі торги не відбулись по причині відсутності допущених учасників торгів (а.с.114-115, 124-126).

Представником ПАТ "Універсал Банк" за довіреністю 20.12.2017 повідомленням від 26.02.2018 заявлено бажання залишити за собою вказане нереалізоване майно за ціною третіх торгів 1 338 060,50 гривень (а.с.76, 116).

З урахуванням вказаних обставин, головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І. у виконавчому провадженні №50483130 по виконавчому листі №0907/5270/2012 від 24.05.2013 прийнято 13.03.2018 постанову про передачу ПАТ "Універсал Банк" як стягувану майна, що належить ОСОБА_1 , а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у рахунок погашення боргу за ціною третіх торгів - 1 338 060,50 гривень (а.с.12, 77-78).

Водночас, за змістом даної постанови ВП №50483130 від 13.03.2018 загальна сума вимоги з урахуванням виконавчих проваджень ВП №50483343 і ВП №50483207 по іншому виконавчому листі №344/10664/2015 від 22.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 43 925,72 гривень трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №020-2915/840-0161 від 28.12.2007 та 838 285,63 гривень заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами по вказаному договору і 4 019,40 гривень судового збору, становить 1 512 760,12 гривень, що перевищує ціну майна, переданого стягувачу в рахунок погашення заборгованості, яка складає 1 338 060,50 гривень (а.с.12).

Як встановлено судом, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.03.2013 року у справі №0907/5270/2012 позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором №020-2915/840-0161 від 28.12.2007 в сумі 626 529,37 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат (http://reestr.court.gov.ua/Review/29923863).

В подальшому, рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.11.2015 року у справі №344/10664/15-ц позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 43 925,72 гривень - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 28.12.2007 за №020-2915/840-0161. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (http://reestr.court.gov.ua/Review/53675364).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2015 апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 16.11.2015 у справі №344/10664/15-ц в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 35 602,04 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 838 285,63 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та 4 019,40 гривень судового збору. У решті рішення суду залишено без змін (http://reestr.court.gov.ua/Review/54491950).

29.05.2019 Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийнято постанову у справі №344/10664/15-ц (провадження №61-26192св18), якою касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2015 скасовано, рішення Івано-Франківського міського суду від 16.11.2015 залишено в силі (а.с.17-25; http://reestr.court.gov.ua/Review/82419839).

Головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І., 14.06.2019 прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №50483130 та ВП №50483343 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", в свою чергу, виконавчий збір у сумі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень виділено в окреме провадження (а.с.13, 15).

У виконавчих провадженнях ВП №50483130 та ВП №50483343 відповідачем в той же день, 14.06.2019, прийнято постанови про стягнення виконавчого збору (а.с.86, 95).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузиком І.І. у виконавчому провадженні ВП №50483207 постановою від 05.08.2019 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ) та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", закінчено таке виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №344/10664/2015, виданого 22.01.2016 Івано-Франківським міським судом, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 838 285,63 гривень заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 4 019,40 гривень судового збору (а.с.100-101).

Надалі на підставі постанов відповідача від 14.06.2019 про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях ВП №50483130 і ВП №50483343, головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І. прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №59378860 від 19.06.2019, згідно якої стягується з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 62 652,93 гривень, а також іншу оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №59378655 від 19.06.2019, згідно якої виконавцем стягується із вищезазначеного боржника виконавчий збір у розмірі 4 392,57 гривень (а.с.14, 16, 88-89, 97).

Дослідивши вищенаведені обставини, необхідно відмітити, що на переконання позивача фактична заборгованість перед ПАТ "Універсал Банк" становить всього 670 455,09 гривень - як загальна сума боргу по виконавчому провадженні №50483130 в розмірі 626 529,37 гривень, і по виконавчому провадженні №50483343 у розмірі 43 925,72 гривень, при цьому вартість належного позивачу майна, яке передано стягувачу у рахунок погашення боргу становить 1 338 060,50 гривень, що значено перевищує вказану суму боргу. Відтак, за переконаннями ОСОБА_1 , стягувач у відповідності до вимог частини 8 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний повернути різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, за рахунок яких повинна здійснюватися сплата виконавчого збору, а залишок коштів повертається боржникові.

З наведених підстав позивач вважає оскаржувані постанови ВП №59378860 і ВП №59378655 від 19.06.2019 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень, протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а дії головного державного виконавця у зв`язку із цим протиправними.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно приписів частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VІІІ (надалі по тексту також - Закон №1404-VІІІ), під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі по тексту також - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, серед яких виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Приписами частини 1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Досліджуючи доводи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем 19.06.2019 постанови про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №5937855 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень відповідно, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно частини 1 статті 50 Закону №1404-VІІІ звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

За змістом частини 1, 2, 5 вказаної статті Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як уже з`ясовано судом, в ході виконавчого провадження №50483130 державним виконавцем згідно акту від 28.09.2016 проведено опис і арешт належного ОСОБА_1 майна, що складає предмет іпотеки ПАТ "Універсал Банк", а саме: чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.70-73).

Відповідно до вимог статті 57 Закону №1404-VІІІ у виконавчому провадженні визначено вартість майна боржника, яка за змістом висновку суб`єкта оціночної діяльності згідно звіту №0105/08-17 про незалежну оцінку IV-ох кімнатної квартири загальної площею 142,3 м2, станом на 01.08.2017, без врахування ПДВ складала 1 911 515,00 гривень (а.с.14-15).

Статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.

Так, згідно вимог частин 1, 2, 3 вказаної статті Закону №1404-VІІІ реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (частини 5, 6 статті 61 Закону).

Згідно вимог частини 8, 9 статті 61 Закону №1404-VІІІ у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Судом встановлено, що 27.02.2018, представник ПАТ "Універсал Банк" звернувся до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із повідомленням від 26.02.2018 про придбання предмету іпотеки за ціною третіх торгів шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, а отже в такий спосіб виявив бажання залишити за собою вказане нереалізоване майно, вартість якого складала за ціною третіх торгів 1 338 060,50 гривень (а.с.76, 116).

Керуючись частиною 9 статті 61 Закону №1404-VІІІ головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І. винесено постанову ВП №50483130 від 13.03.2018 про передачу ПАТ "Універсал Банк" майна, що належить ОСОБА_1 , а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , у рахунок погашення боргу за ціною третіх торгів - 1 338 060,50 гривень (а.с.77-78).

За фактом такої передачі у межах виконавчого провадження ВП №50483130 виконавцем складено Акт від 13.03.2018 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу (а.с.103-104).

Необхідно відмітити, що статтею 39 Закону №1404-VІІІ визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 5, 9 частини 1 статті 39).

Відповідно до частин 2, 3 статті 61 Закону №1404-VІІІ постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті коментованого Закону, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І., 14.06.2019 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №50483130 та ВП №50483343 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", в свою чергу, за окремими постановами відповідача за той же день виконавчий збір у сумі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень виділено в окреме провадження (а.с.13, 15, 83, 93).

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити причини недотримання положень частини 2 статті 61 Закону №1404-VІІІ, виходячи із того, що обставина передачі майна стягувану у рахунок погашенню боргу згідно акту мала місце 13.03.2018, а провадження у ВП №50483130 (борг 626 529,37 гривень) і ВП №50483343 (борг 43 925,72 гривень) були закінчені лише 14.06.2019, при тому, що підставою для такого закінчення виконавець визначив саме "фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом".

Про юридичні і фактичні причини, які перешкоджали виконавцю закінчити ВП №50483130 та ВП №50483343 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", представник відповідача не пояснив.

Також, постановою головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І. від 05.08.2019 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ) та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", закінчено виконавче провадження ВП №50483207 з примусового виконання виконавчого листа №344/10664/2015, виданого 22.01.2016 Івано-Франківським міським судом, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 838 285,63 гривень заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 4 019,40 гривень судового збору (а.с.100-101).

Частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Так, згідно зі статтею 27 вказаного Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Постановою про відкриття виконавчого провадження №59378860 від 19.06.2019 постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 62 652,93 гривень, та постановою про відкриття виконавчого провадження №59378655 від 19.06.2019, виконавцем постановлено стягнути із вищезазначеного боржника виконавчий збір у розмірі 4 392,57 гривень (а.с.14, 16).

При цьому, як було зазначено вище судом, частина 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ передбачає, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів, серед іншого, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржникові.

Стосовно різниці між вартістю переданого стягувачу майна та сумою коштів, що підлягали стягненню на його користь, за рахунок якої, відповідно до вищевказаної правової норми, оплачуються витрати виконавчого провадження та стягується виконавчий збір, слід відмітити наступне.

Як свідчать матеріали справи вартість нереалізованого майна (чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 ) станом на 27.02.2018 - час подання стягувачем (ПАТ "Універсал Банк") в порядку частина 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ повідомлення про виявлення бажання залишити за собою нереалізоване майно, становила 1 338 060,50 гривень, що дійсно була меншою від загальної суми боргу (1 512 760,12 гривень) за двома виконавчими листами №0907/5270/2012 від 24.05.2013 і №344/10664/2015 від 22.01.2016 по трьох виконавчих провадженнях ВП №50483130 (борг 626 529,37 гривень), ВП №50483343 (борг 43 925,72 гривень) і ВП №50483279 (борг 838 285,63 гривень, 4 019,40 гривень).

Саме про таку обставину відповідач вказав в постанові і акті від 13.03.2018 про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №50483130 (а.с.77-78, 103-104).

В даному випадку, суд вважає за необхідне відмітити, що згідно вимог частини 1 статті 30 Закону №1404-VІІІ виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому, відповідачем не представлено суду жодного доказу на підтвердження зведення виконавчих проваджень ВП №50483130, ВП №50483343 і ВП №50483279, в той час як останній передаючи стягувачу майно боржника у рахунок погашення боргу згідно постанови і акту від 13.03.2018 у рамках виконавчого провадження №50483130, вказує на наявність у позивача заборгованості, стягнення якої передбачено за іншими двома виконавчими провадженнями №50483343 і №50483279.

Наведене свідчить про порушення державним виконавцем порядку вчинення виконавчих дій, які прямо передбачені нормами частини 1 статті 30 Закону №1404-VІІІ.

Разом з тим, після ухвалення 29.05.2019 Верховним судом постанови у справі №344/10664/15-ц (провадження №61-26192св18), згідно якої за двома виконавчими провадженнями ВП №50483343 (борг 43 925,72 гривень) і ВП №50483279 (борг 838 285,63 гривень, 4 019,40 гривень) за одним виконавчим листом №344/10664/2015 від 22.01.2016 фактичним боргом визначено лише зобов`язання щодо боргу в сумі 43 925,72 гривень (ВП №50483343), відповідач 14.06.2019 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП №50483130 (борг 626 529,37 гривень) і ВП №50483343 (борг 43 925,72 гривень).

При цьому, будь яких процесуальних дій щодо врегулювання правовідносин визначних частиною 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ державний виконавець не вчинив.

Доказів внесення стягувачем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь ПАТ "Універсал Банк" за виконавчими провадженнями ВП №50483130 (борг 626 529,37 гривень) і ВП №50483343 (борг 43 925,72 гривень), матеріали провадження і адміністративної справи не містять.

Про причини не стягнення державним виконавцем в порядку частиною 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ спірної суми виконавчого збору в розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень за виконавчими провадженнями №50483130 і ВП №50483343 за рахунок різниці між вартістю нереалізованого майна (1 338 060,50 гривень) та сумою коштів, що підлягають стягненню (670 455,09 гривень), представник відповідача суду обґрунтованих пояснень не надав.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що положення Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі статті 61 коментованого Закону, не визначає відповідного правоврегулювання відносин, які склалися у спірному випадку.

Тобто, за обставин передачі майна стягувану за зобов`язаннями по виконавчому листу, виданого на підставі рішення суду про стягнення коштів, частина яких з яких в подальшому скасовується судом, положення Закону України "Про виконавче провадження" не визначає можливості державного виконавця ставити перед стягувачем питання про внесення різниці між вартості предмету іпотеки і сумою боргу, мова про яку йдеться у частині 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ.

Такі пояснення відповідача суд вважає необґрунтованими виходячи із наступного.

Положення частини 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ чітко визначають за рахунок яких коштів покриваються витрати по виконавчому збору у правовідносинах, які є спірними у даній справі.

Разом з тим, суд відзначає, що за змістом частини 1 статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4 статті 18 Закону №1404-VІІІ).

Статтею 76 Закону №1404-VІІІ встановлено відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону.

У судовому засіданні представник відповідача не надав суду жодного доказу звернення до ПАТ "Універсал Банк" із запитом, заявою чи вимогою щодо врегулювання правовідносин визначених частиною 8 статті 61 Закону №1404-VІІІ із урахуванням постанови Верховного суду від 29.05.2019 у справі №344/10664/15-ц.

Відтак, суд вважає, що державний виконавець як суб`єкт владних повноважень в порушення коментованої норми Закону у спірних відносинах поклав на боржника необґрунтований тягар понесення ним витрат на оплату виконавчого збору не за рахунок коштів, які законодавством визначено як відповідне джерело їх покриття.

Враховуючи вищевказане, суд не знайшов правових підстав вважати правомірним прийняття головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузик І.І. постанови від 19.06.2019 про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №59378655 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень відповідно.

А тому, адміністративний позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій щодо стягнення виконавчого збору та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №59378860 і №59378655 від 19.06.2019, підлягає до задоволення.

Із вищевказаних мотивів, суд вважає також протиправними постанови відповідача від 14.06.2019 у виконавчих провадженнях ВП №50483130 і ВП №50483343 про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірах 62 652,93 гривень і 4 392,57 гривень, на підставі яких відкриті спірні виконавчі провадження та винесенні оскаржувані постанови (а.с.86)

Втім, виходячи із принципу диспозитивності розгляду і вирішення адміністративних справ, а також враховуючи не заявлення ОСОБА_1 вимоги про визнання останніх протиправними і про їх скасування, суд в розгляді даної справи не вирішує таке питання.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову із двома вимогами майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень згідно квитанції від 15.08.2019 за №213.143.1/31607562 та в розмірі 768,40 гривень згідно квитанції від 28.08.2019 за №0,0,1449417546.1, всього в загальному становить 1 536,80 гривень (а.с.4, 5).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 536,80 гривень.

Учасниками справи не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору згідно із постановами про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2019 за №№59378860, 59378655.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича про відкриття виконавчого провадження №59378860 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 652,93 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича про відкриття виконавчого провадження №59378655 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 4 392,57 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 35021710) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 536,80 гривень (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 .

Відповідач - Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 35021710), вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.