Ухвала суду № 84191907, 11.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2019 року м. Київ № 320/4869/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у місті Києві позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні коректного автоматичного обліку в інформаційній системі органу доходів і зборів єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування, що сплачує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та визнати протиправними і скасувати наслідки бездіяльності, а саме вимоги про сплату боргу ГУ ДФС у Київській області: від 10.05.2019 р. №Ф-41314-53; від 05.03.2019 р. №Ф-5-17; від 11.02.2019 р. №Ф-5-17; від 12.08.2019 р. № Ф-109102-53; від 12.08.219 № Ф-109102-53 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.11.2018 р. №0075015306; від 05.11.2018 р. № 0074985306; від 06.10.2016 р. № 0003711301; від 06.10.2016 №0003721301; від 06.10.2016 р. № 0003741301; від 06.10.2016 р. №0003751301;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України забезпечити коректний автоматичний облік в інформаційній системі органу доходів і зборів єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування, що сплачує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зарахувати надмірно сплачені платежі в розмірі 39685,87 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 87 коп.

З`ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/4741/17, відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Проаналізувавши позовні вимоги, заявлені позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено одинадцять позовних вимог майнового характеру та одинадцять позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно до Закону України про судовий збір, позивач повинен сплатити судовий збір за заявлені вимоги у наступному розмірі:

- за визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні коректного автоматичного обліку в інформаційній системі органу доходів і зборів єдиного внеску на загальне державне соціальне страхування, що сплачує фізична особа-підприємець Пінчук Володимир Миколайович - 1921 грн.

- за скасування вимоги № Ф-413-14-53 від 10.05.2019 року - 1921 грн, оскільки 1,5 відсотка від 1836,12 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування вимоги №Ф-5-17 від 05.03.2019 - 1921 грн, оскільки 1,5 відсотка від 11840,84 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування вимоги № Ф-5-17 від 11.02.2019 - 1921 грн, оскільки 1,5 відсотка від 12867,78 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування вимоги № Ф-109102-53 від 12.08.2019 - 1921 грн, оскільки 1,5 відсотка від 1836,12 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування вимоги № Ф-109102-53 від 12.08.2019 - 1921 грн, оскільки 1,5 відсотка від 1836,12 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування рішення від 05.11.2018 №0075015306 - 1921 грн, 1,5 відсотка від 4648,35 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за скасування рішення від 05.11.2018 №0074985306 - 1921 грн, 1,5 відсотка від 8493,62 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за визнання протиправними вимог про сплату боргу ГУ ДФС у Київській області: від 10.05.2019 р. №Ф-41314-53; від 05.03.2019 р. №Ф-5-17; від 11.02.2019 р. №Ф-5-17; від 12.08.2019 р. № Ф-109102-53; від 12.08.219 № Ф-109102-53 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.11.2018 р. №0075015306; від 05.11.2018 р. № 0074985306; від 06.10.2016 р. № 0003711301; від 06.10.2016 №0003721301; від 06.10.2016 р. № 0003741301; від 06.10.2016 р. №0003751301- за кожну з зазначених вимог і рішень 1921,00 грн, що загалом становить 1921,00;

- за зобов`язання Державної фіскальної служби України зарахувати надмірно сплачені платежі в розмірі 39685,87 - 1921 грн, 1,5 відсотка від 39685,87 грн - менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем не надано копії рішень від 06.10.2016 р. № 0003711301; від 06.10.2016 №0003721301; від 06.10.2016 р. № 0003741301; від 06.10.2016 р. №0003751301, суд не може визначити загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 3 від 06.09.2019 року про сплату судового збору в розмірі 4610,40 грн, тобто розмір судового збору, сплачений позивачем, є менший розміру, визначеного законом, що є порушенням ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства.

Суд також звертає увагу позивача на інші недоліки позовної заяви, що полягають у наступному.

Згідно з частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги- це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Зі змісту позовної заяви суд встановив, що позовну заяву підписав представник, адвокат Коміссар Геннадій Петрович.

Проте, всупереч вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, до матеріалів позовної заяви додана копія ордеру від 05.09.2019 року серія АА.№1005306.

Таким чином, в порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви, необхідно надати оригінал ордеру від 05.09.2019 серія АА №1005306.

Крім того, відповідно до позовної заяви, позивач вказав відповідачем Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області, а позовні вимоги заявляє до Державної фіскальної служби України.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір»;

- оригіналу ордеру від 05.09.2019 серія АА №1005306;

- позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення до якого суб`єкта владних повноважень заявлено позовні вимоги);

- копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, та усіх доданих до неї документів, для їх направлення відповідачам.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.