
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 вересня 2019 р. Справа № 120/2870/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд",
до: Вінницької митниці ДФС,
про: визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн.
За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
В свою чергу, рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.
Враховуючи все вищенаведене, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA401000/2019/000068/1 від 23.08.2019, №UA401000/2019/000069/1 від 28.08.2019 та №UA401000/2019/000067/1 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведені позовні вимоги про скасування таких рішень за своїм змістом являються вимогами майнового характеру.
Віднесення спору про оскарження рішення про коригування митної вартості до майнового спору та необхідність обрахування судового збору із відповідної ціни позову підтверджується судовою практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 320/333/19, № 400/2933/18, № 1440/2007/18, № 0340/1657/18, № 804/3787/18, № 280/4414/18).
Відтак, при розрахунку судового збору за подання позовної заяви суд виходить з такої формули: ціна позову х 1,5%.
При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених податковим органом та позивачем.
Утім, зі змісту позовної заяви неможливо встановити показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання позовної заяви.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання показників митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
Судове рішення № 84191565, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/2870/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: