Рішення № 84191555, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року Справа № 215/1349/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу із позовною заявою до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якій просить визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушені правового режиму розгляду заяви від 11.02.2019 року згідно порядку статей 18,19 ЗУ "Про звернення громадян", частин 1,2,8 статті 11 Закону України "Про державну службу" ; зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів вжити заходи індивідуальним актом відповідно до статті З, частини 2 статті 28, статті 34 Конституції України надати зазначені документи згідно заяви від 11.02.2019 року; визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у незабезпеченні гарантій статей 3,34, 55 Конституції України при розгляді заяви від 11.02.2019 року окремим пунктом рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 11.02.2019 року він звернувся до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради з заявою, якою просив забезпечити конституційні гарантії. Вважає, що відповідач, який повинен дотримуватися Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію» принципів 1.2,8 ст. 11 Закону України "Про державну службу" і вжити системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин не підкорення чинним нормам законодавства, відповідно гарантій ст. 3,33,34,46,48 Конституції України повинен попередити виникнення негативних суспільних наслідків, пов`язаних з порушеннями конституційних норм, по суті бездіяв і не забезпечив гарантій Конституції України при розгляді заяви від 11.02.2019 року окремим пунктом рішення. З огляду на зазначене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Тернівського районного суду від 22 березня 2019 року адміністративну справу № 215/1349/19 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року адміністративну справу № 215/1349/19 прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем було оскаржено ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22.03.2019 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 року у справі № 215/1349/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто.

15.08.2019 року адміністративну справу №215/1349/19 було повернуто до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

20 травня 2019 року на адресу суду від Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідачем зазначено, що частиною першою статті 1 Закону України від 02.10.1996 «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України "мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів зі скаргою про їх порушення. Позивач дійсно звернувся з переліком всіх вказаних частиною першою ст.1 ЗУ «Про звернення громадян» способів звернення з загальними вимогами та пропозиціями, які неможливо зрозуміти та відокремити по суті розгляду. Також відповідач звертає увагу, що заяву ОСОБА_1 від 11.02.2019 року направлено за належністю для вирішення питання по суті до управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.02.2019 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради з заявою за вх. №С-110, в якій висловив прохання: 1)подати клопотання голові виконкому Криворізької міської ради, а саме просити індивідуальним актом зобов`язати ОСОБА_2 видати безоплатні рецепти на ті самі ліки за наданими в додатках вам рецептів від 04.02.2019 року №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №38 (8 рецептів); 2) подати клопотання голові виконкому Криворізької міської ради, а саме просити нормативно-правовим актом вжити заходи для якості надання медичних послуг, забезпечення права інваліда на попередження за можливості страждань і болю (ст.3, ч.2 ст.28 Конституції України) для безоплатного відпуску ОСОБА_3 лікарських засобів зазначених у рецептах від 04.02.2019 року (8 рецептів); 3) подати клопотання голові виконкому Криворізької міської ради, а саме просити для вжиття системи заходів для зобов`язання начальника управління охорони здоров`я м. Кривого Рогу Мурашко К.В. видати наказ щодо забезпечення особи з інвалідністю ОСОБА_3 , як онкохворої людини безкоштовними медикаментами для лікувально-профілактичних заходів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 року №1303; 4) подати клопотання голові виконкому Криворізької міської ради, а саме просити зобов`язати КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 КМР забезпечити реабілітаційними заходами (памперсами) інваліда ОСОБА_3 в повному обсязі у 2019 році; 5) надати вихідні номери та копії усіх клопотань; 6) подати клопотання голові виконкому Криворізької міської ради, а саме просити надати запрошення для мене з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду моєї заяви від 11.02.2019 року; 7) для врегулювання питань видачі безоплатних рецептів на ті самі ліки за наданими в додатках вам рецептів роз`яснити окремим листом розмежування компетенції, визначення порядку взаємодії між вашою установою та виконавчим комітетом Криворізької міської ради в питанні контролю якості, використання за призначенням коштів медичних установ Тернівського району.

15 лютого 2019 року виконавчим комітетом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради направлено звернення ОСОБА_1 від 11.02.2019 року на адресу Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради для вирішення питання по суті.

15 лютого 2019 року виконавчим комітетом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради надано відповідь на заяву № С-110 від 11.02.2019 року, у якій зазначено, що відповідно до рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016 року №381 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» питання медичного характеру не належать до делегованих повноважень виконкому Тернівської районної у місті ради та звернення направлено на розгляд за належністю до управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради для вирішення питання по суті. Відповідь була направлена позивачеві 26.02.2019 року.

Не отримавши відповіді та нормативно-правових актів на свою заяву, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Правомірність дій (бездіяльності) відповідача є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Повноваження територіальних громад встановлені статтею 143 Конституції України. Так, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 146 Конституції України передбачено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту передбачені статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до підпункту «а» та «б» частини 1 статті 32 цього Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; делеговані повноваження, зокрема забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів; забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Отже, питання забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, в даному випадку виконавчого комітету Криворізької міської ради.

В свою чергу суд зазначає, що 31.03.2016 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення №381 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів».

Так, з метою забезпечення належної діяльності органів місцевого самоврядування, своєчасності, доступності та зручності отримання адміністративних послуг мешканцями міста, враховуючи зміни в чинному законодавстві України, загальноміські інтереси та колективні проблеми територіальних громад районів, пропозиції виконкомів районних у місті рад, відділів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради, беручи до уваги погодження районних у місті рад, керуючись Конституцією, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада вирішила визначити обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів.

Рішенням №381 від 31.03.2016 року передбачені повноваження районних у місті Кривому Розі рад у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту. Серед визначених повноважень відсутні такі повноваження як забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Отже, повноваження щодо забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення належать Криворізькій міській раді, а не Тернівській районній у місті раді.

При цьому, необхідно зазначити, що Тернівська районна у місті Кривому Розі рада та її виконавчий орган не наділені правом на звернення до інших органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів в інтересах інших осіб з відповідними клопотаннями.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулюються Законом України «Про звернення громадян» 02.10.1996 № 393/96-ВР.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя статті 3 Закону № 393/96).

Частинами шостою та сьомою статті 5 Закону № 393/96 визначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 15 Закону № 393/96 відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною першою статті 20 Закону № 393/96 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Частиною третьою статті 7 Закону 393/96 визначено, що, у разі якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідачем до суду надано лист відповідь на звернення громадянина ОСОБА_1 від 15.02.2019 року, яким повідомлено, що запит № С-110 від 11.02.2019р направлено на розгляд за належністю до управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради для вирішення питання по суті відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

Також до матеріалів справи відповідачем надано копію супровідного листа про направлення звернення № С-110 15.02.2019 року до управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради та витяг з реєстру витрат конвертів від 26.02.2019 року, яким направлено копію відповіді позивачу.

Враховуючи встановлені обставини справи, приймаючи до уваги рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016року № 381 « Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів», суд дійшов висновку, що питання, які порушувались в запиті громадянина ОСОБА_1 № С-110 від 11.02.2019 року не належать до обсягу і меж повноважень виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, та правомірно розглянути ним в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Згідно підпунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на наведене, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Враховуючи наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, отже, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 19.08.2019 року.

Суддя С.І. Озерянська