Ухвала суду № 84191402, 11.09.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 546/130/18

4-с/545/20/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Путрі О.Г.,

при секретарі: Кузуб Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Тіхомірової ( Опанасенко ОСОБА_2 Юлії Володимирівни щодо накладення арешту на картковий рахунок,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Тіхомірової ОСОБА_3 Опанасенко ) Ю.В. щодо накладення арешту на картковий рахунок.

В обґрунтування скарги зазначив, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23.05.2018 року позов ПАТ КБ « ПриватБанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто на користь позивача з ОСОБА_1 25128,02 грн.

05.02.2019 року відкрите виконавче провадження № 58271587 на підставі виконавчого листа ,виданого 11.07.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області.

В рамках вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області Тіхоміровою Ю.В. 05.02.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника та 09.02.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника.

Скаржник має картковий рахунок в АБ « Укргазбанк » , відкритий для отримання заробітної плати, який на даний час заблоковано, на виконання постанови державного виконавця.

Вважає постанову про арешт коштів боржника , винесену державним виконавцем незаконною, через грубе порушення вимог чинного законодавства,

оскільки арешт накладений на рахунок, відкритий для виплати заробітної плати та виконавчою службою взагалі не було його повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

12.06.2019 року скаржник уточнив вимоги скарги , прохав суд визнати дії головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області Тіхомірової Ю.В. у ВП № 58271587 щодо накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 в АБ « Укргазбанк », який відкритий для зарахування заробітної плати незаконними та зобов`язати головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області Тіхомірову Ю.В. або особу, що її заміняє винести постанову про зняття арешту з вищевказаного рахунку.

Крім того, скаржник прохав стягнути з Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області на його користь судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6600 грн.

Від представника Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області надійшли заперечення на скаргу, в яких останній проти задоволення скарги заперечував, вважає , що спірні постанови винесені з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказав, що державним виконавцем вжито всі необхідних заходи по примусовому виконанню рішення суду, в тому числі щодо перевірки майна та джерел отримання доходів боржником та відсутні підстави для зняття арешту з рахунку скаржника.

В судове засідання, призначене на 11.09.2019 року представник скаржника ОСОБА_4 не з`явилась, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, скаргу підтримала та прохала її задовольнити.

Від представника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення скарги заперечує .

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, скаржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату , час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За правилами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23.05.2018 року позов ПАТ КБ « ПриватБанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 25128,02 грн.

05.02.2019 року відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа ,виданого 11.07.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області.

В рамках вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області Опанасенко ( на даний час Тіхоміровою ОСОБА_5 05.02.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт, на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, копія даної постанови направлена на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

Як встановлено , ОСОБА_1 має картковий рахунок № НОМЕР_1 в ВБ « Укргазбанк » для отримання заробітної плати.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України,цим Законом,іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 13 ЗУ « Про виконавче провадження », під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно ( кошти ) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку , передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно ч. 7 ст. 26 ЗУ « Про виконавче провадження », у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження » виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень,неупереджено,ефективно,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний : здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.48Закону України «Про виконавче провадження » звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду, стаття 56 ЗУ « Про виконавче провадження » визначає порядок накладення арешту на майно ( кошти ) боржника.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Українивід 02квітня 2012року №512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у

тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно зі ст. 52 Закону України « Про виконавче провадження », яка регулює питання особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника-юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, АБ «Укргазбанк» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 , повинен був повідомити, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову в тій частині, без виконання.

Однак, таких повідомлень від АБ «Укргазбанк» державному виконавцю не надходило.

Таким чином, державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника. При цьому банк, в якому арештовано кошти боржника, відповідно до ст.52Закону України «Про виконавче провадження », не повідомив виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Крім того, суд, враховуює, що постановою головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області Тіхомірової Ю.В. від 24.07.2019 року спірне виконавче провадження закінчене у зв`язку з погашенням заборгованості,припинено чинність арешту майна боржника, який було накладено постановою про арешт майна боржника від 05.02.2019 року та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду, тобто у зв`язку із закінченням виконавчого провадження та скасуванням державним виконавцем арешту, накладеного на рахунок скаржника, між сторонами фактично відсутній спір.

Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені судом факти , суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні скарги судом відмовлено, підстави для стягнення з Полтавського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області судових витрат відсутні , згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.258,259,260,450,451 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Тіхомірової Юлії Володимирівни щодо накладення арешту на картковий рахунок – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Суддя: О. Г. Путря