
05.09.2019 Справа № 363/4781/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2019 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря - Палій Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення неустойки,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки. В обґрунтування своїх вимог вказав, що між ним та відповідачем 24.09.2016 року було укладено договір підряду № 24.09, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується розробити проектно-кошторисну документацію та виконати роботи з будівництва будинку в м. Лютіж , Вишгородського району, Київської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, передати замовнику об`єкт у встановлений термін. Згідно з п. 4.1 даного договору загальна ціна є твердою, складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна ціна договору визначається сумою, еквівалентною 26 000 доларам США. Відповідно до п.4.5. договору замовник сплачує підряднику суму, еквівалентну 10 000 доларів США, як аванс не пізніше 3 календарних днів з часу підписання цього договору. На виконання умов договору, позивач 24.09.2016 передав відповідачу 10 000 доларів США, що підтверджується відповідним додатком до договору. П. 2.1 договору передбачено, що загальний термін виконання робіт підрядником за договором не повинен перевищувати 60 днів з моменту передачі будівельного майданчика. Термін передачі виконаних робіт та відповідної документації замовнику не пізніше 31 грудня 2016 року. Відповідно до п. 2.3 датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання передачі об`єкту. Станом на 27.07.2017 року об`єкт будівництва замовнику зданий не був, акт приймання-передачі об`єкту між сторонами не підписаний. Позивач зазначив, що виконані роботи на об`єкті мали значні недоліки, що дає підстави стверджувати про невідповідність виконаних робіт проектній документації та будівельним нормам України. Оскільки відповідач так і не виконав роботи на об`єкті відповідно до умов договору, позивачем відповідно до умов договору та ст. 612, 849 ЦК України було розірвано вказаний договір в односторонньому порядку. П. 6.1.1. договору передбачено, що за порушення терміну передачі об`єкта замовнику, вказаного в п. 2.1. договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожен день прострочення, за прострочення понад 30 днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни договору. Враховуючи те, що з боку відповідача порушені зобов`язання, що полягають у простроченні виконання робіт з будівництва будинку в обумовлений договором строк, позивачем здійснено розрахунок неустойки, станом на 27.07.2017, загальний розмір якої складає 7 202, 00 доларів США. На підставі викладеного звернувся до суду та просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 7 202, 00 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент прийняття у справі рішення по суті, а також стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.
Позивач будучі присутнім у судових засіданнях позовні вимоги підтримував, надав аналогічні пояснення викладеним у позові. В подальшому позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити із викладених у позові підстав.
Відповідач в судові засідання не з`являвся, направив до суду відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позивних вимог просив відмовити з підстав їх необґрунтованості. Пояснив, що проектно-кошторисна документація була виготовлена архітектором ОСОБА_3 13.11.2016 року і отримана ним на електронну пошту, однак позивачем вона так і не затверджена. Тобто на виготовлення проекту будинку, зміни матеріалу зруба та площі по вині позивача від дня підписання договору до отримання проекту пройшло 50 календарних дні, що унеможливило виконання умов договору. В телефонній розмові з позивачем на його прохання було змінено матеріал для виготовлення зруба та позивачем зазначено, що внесення змін до договору для нього не має значення та між ними було все узгоджено. У зв`язку зі змінами площі зрубу, матеріалу та фасадної частини будинку між ними була обумовлена доплата 8 000 доларів США, про що свідчить додаток до договору від 14 березня 2017 року. Згідно змін по будівництву, термін виконання робіт був збільшений на необумовлений час (зимній період унеможливлює виконання робіт по будівництву). В підписанні акту приймання-передачі об`єкта позивачем було відмовлено, а по виконаним роботам позивачем не було виявлено ніяких недоліків. Про розірвання договору в односторонньому порядку відповідач повідомлений не був, оскільки на той час всі умови договору були виконані і проведені розрахунки. Зазначив, що позивач умисно затягував виконання обумовлених договором строків, про це свідчать: зміна загальної площі будинку, матеріалу, неузгоджена проектна документація, невиплата залишку коштів, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив, що відповідачем роботи за договором були виконані у повному обсязі, навіть більшого об`єму. Затримка у їх виконанні виникла саме з вини позивача. 07.06.2017 року сторони підписали акт приймання-передачі, яким підтвердили виконання позивачем п. 4.6 договору, що в свою чергу являється підтвердженням виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором, що також підтверджується текстом самого акту «претензій до підрядника не маю». Договором не передбачено спеціальної форми чи бланку для кінцевого акту приймання-передачі робіт за договором, а п. 4.6 договору передбачено «після передачі підряднику вказаного транспортного засобу він має жодних майнових вимог до замовника на виконання договору». Тобто, станом на 07.06.2017 року у позивача не було претензій до відповідача не тільки щодо якості виконаних робіт, а й щодо строку їх виконання. Також позивач не скористався передбаченим п. 4.7 договору правом на зменшення суми платежу за договором, а заплатив всю суму. А тому є необґрунтованим посилання позивача на те, що будинок не переданий йому відповідачем. Крім того зазначив, що одночасне стягнення штрафу та пені суперечить нормам чинного законодавства. Позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що він зазнав якихось збитків та не підтвердив їх розмір. В подальшому від представника відповідача надійшла заява, в якій останній повідомив про припинення дії договору про надання правової допомоги на представництво інтересів відповідача.
В свою чергу позивачем було надано до суду відповідь на відзив та пояснення на заперечення представника відповідача. Згідно яких, позивач зазначив, що відповідач стверджує, що проектно-кошторисна документація була виготовлена архітектором 13.11.2016 року, не була погоджена позивачем та те, що це сталося з вини позивача. Однак, згідно з п. 3.1.1. договору відповідач зобов`язаний до початку провадження робіт розробити та погодити проектно-кошторисну документацію. Відповідач в додатках до своїх пояснень сам підтверджує факт отримання завдання на розробку проекту 04.09.2016 року, тому вина позивача у отриманні проектної документації 13.11.2016 відсутня. Обов`язок погодження проекту покладений договором саме на відповідача. Відповідачем не надано жодних доказів надання ним позивачу проектно-кошторисної документації на затвердження. Згідно умов договору відповідач без погодження документації з позивачем не мав права навіть приступати до виконання робіт, разом з тим він стверджує про виконання всіх робіт за договором. Відповідач суперечить сам собі у наданих поясненнях, і прострочення розробки та погодження проектно-кошторисної документації сталося саме з вини відповідача, оскільки останнє було саме його обов`язком за умовами договору. Відповідач стверджує про погодження в додатку до договору загальної площі та матеріалу, позивач заперечує таке твердження та зазначає, що в доповненні до договору не було визначено площі будови (графа була не заповнена), крім того була відсутня вказівка на матеріал. Надана відповідачем фотокопія до суду не відповідає оригіналу. Просив суд, звернути увагу, що договір підписувався на готових роздрукованих ідентичних аркушах, а тому на екземплярі доповнення до договору відповідача не могло бути елементів, які відсутні на екземплярі позивача. Відповідач стверджує про зміну загальної площі будівлі, проте в жодному документі погоджена сторонами не була. Відповідно до наданого відповідачем проекту в розділі «Архітектурно-будівельні рішення» загальна площа будинку вказана 129,30 кв.м., а тому твердження відповідача є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи. Жодних додаткових угод між сторонами не підписувалось. Жодних пропозицій або проектів додаткових угод, як то випливає зі змісту ст.ст.641, 642, -51, 654 ЦК України, на адресу позивача не надходило. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Що стосується доплати 8 000 доларів США на які посилається відповідач, останній стверджував про подорожчання матеріалу, та певні труднощі, які виникли в нього при доставці останнього, тому позивач погодився доплатити дані кошти за власним бажанням. Жодних змін до ціни договору, строків виконання робіт, інших зобов`язань за договором чи проектної документації сторонами у встановленому законом порядку не вносилось. Заява про зміну проекту в додатку до договору від 14 березня 2017 дописана відповідачем власноручно, і ніяким чином не підтверджена позивачем. Твердження відповідача, що у зв`язку із змінами по будівництву, термін виконання робіт був збільшений на необумовлений час, не відповідає вимогам законодавства та умовам договору, оскільки останнім було чітко передбачено термін його виконання. Проект будівлі містить розділ «вказівки по виробництву робіт в зимових умовах», що вже саме по собі передбачає можливість виконання робіт в зимовий період. Зазначив, що договір було розірвано в наприкінці липня 2017 року, однак відповідач не надає жодних пояснень чому роботи не були виконані у період з березня по липень. За весь час виконання робіт відповідачем не було надано позивачу жодного акту виконаних робіт, незважаючи на обов`язок щомісячного подання таких актів. Відповідачем не направлялись такі акти позивачу, матеріали справи не містять жодних доказів отримання актів виконаних робіт позивачем. Відповідач намагається ввести в оману суд надаючи акт приймання передачі транспортного засобу від 07.06.2017 за акт приймання-передачі робіт. При цьому в своїх же поясненнях відповідач зазначає, акт приймання-передачі робіт не був підписаний. Даний акт свідчить лише про передачу транспортного засобу відповідачу, і жодним чином не підтверджує належного виконання мов договору відповідачем. На прохання відповідача йому був переданий транспортний засіб до моменту остаточної передачі робіт, в обмін на запевнення про усунення недоліків в роботах. Передача транспортного засобу була здійснена позивачем на свій ризик, що не суперечить чинному законодавству та в жодному разі не підтверджує виконання умов договору з боку відповідача. Роботи не були прийняті позивачем, а відповідач навіть не намагався здати роботи позивачу, про що свідчить не направлення актів виконаних робіт. 27.07.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист про розірвання договору в односторонньому порядку та 01.08.2017 року даний лист відповідачем був отриманий, а тому договір був розірваний в односторонньому порядку. Відповідачем не доведено вказане у своїх поясненнях належними та допустимими доказами. Щодо пояснень наданих представником позивача, зазначив, що наведена ним судова практика у своїх поясненнях стосується інших правовідносин, а саме кредитних договорів.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 24.09.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір підряду на капітальне будівництво № 24.09, відповідно до умов якого, підрядник зобов`язується розробити проектно-кошторисну документацію та виконати роботи з будівництва будинку в м. Лютіж , Вишгородського району, Київської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, передати замовнику об`єкт у встановлений термін, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик, погодити проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатком до нього (а.с. 5-11).
Крім того, між сторонами було укладено доповнення до договору та визначено перелік робіт і матеріалів по зборці зрубу (а.с. 12).
Згідно з п. 4.1 даного договору загальна ціна є твердою, складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна ціна договору визначається сумою, еквівалентною 26 000 доларам США.
Відповідно до п.4.5. договору замовник сплачує підряднику суму, еквівалентну 10 000 доларів США, як аванс не пізніше 3 календарних днів з часу підписання цього договору.
На виконання умов договору, позивач 24.09.2016 передав відповідачу 10 000 доларів США, що підтверджується відповідним додатком до договору (а.с. 13).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальний термін виконання робіт підрядником за договором не повинен перевищувати 60 днів з моменту передачі будівельного майданчика. Термін передачі виконаних робіт та відповідної документації замовнику не пізніше 31 грудня 2016 року.
Відповідно до п. 2.3 датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання передачі об`єкту.
Станом на 27.07.2017 року об`єкт будівництва замовнику зданий не був, акт приймання-передачі об`єкту між сторонами не підписаний. Позивач зазначив, що виконані роботи на об`єкті мали значні недоліки, що дає підстави стверджувати про невідповідність виконаних робіт проектній документації та будівельним нормам України.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що за порушення терміну передачі об`єкта замовнику, вказаного в п. 2.1. договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожен день прострочення, за прострочення понад 30 днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни договору.
27.07.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист про розірвання договору в односторонньому порядку та вимогу про сплату неустойки в розмірі 7 202, 00 доларів США (а.с. 99-102). Згідно зворотного поштового повідомлення 01.08.2017 року даний лист був отриманий відповідачем особисто (а.с. 103). Проте вимога позивача, відповідачем залишилась без реагування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст.ст. 843, 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що загальна ціна цього договору є твердою, складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна ціна договору визначається сумою, еквівалентною 26 000 доларам США.
Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом 5 робочих днів після передачі об`єкта замовнику на підставі актів виконаних робіт. В якості остаточної оплати за виконання робіт підрядника замовник передає йому права володіння, користування та розпорядження транспортним засобом MITSUBISHI Pajero Sport, об`єм двигуна 2972 см3, номер рами НОМЕР_1 та усі необхідні документи для здійснення перереєстрації транспортного засобу. Після передачі підряднику вказаного транспортного засобу він не має жодних майнових вимог до замовника на виконання договору.
За ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальний термін виконання робіт підрядником за договором не повинен перевищувати 60 днів з моменту передачі будівельного майданчика. Термін передачі виконаних робіт та відповідної документації замовнику не пізніше 31 грудня 2016 року.
Відповідно до п. 2.3 датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання передачі об`єкту.
Позивач зазначив, що станом на 27.07.2017 року об`єкт будівництва підрядником зданий не був, акт-приймання передачі об`єкту підписаний не був.
На спростування позиції позивача, відповідачем до суду було надано акт приймання-передачі від 07.06.2017 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 , в якості оплати вартості робіт транспортний засіб MITSUBISHI Pajero Sport, об`єм двигуна 2972 см3, номер рами НОМЕР_1 та усі необхідні документи для здійснення перереєстрації транспортного засобу на виконання умов договору на капітальне будівництво № 24.09 від 24 вересня 2016 року. Претензій до підрядника не має (а.с. 31). Відповідач вказав, що даний акт підтверджує, що ним були виконані умови договору у повному обсязі та позивач у акті зазначив, що претензій до підрядника не має. В підписанні акту приймання-передачі об`єкта позивачем було відмовлено. А щодо терміну виконання робіт за договором зазначив, що між ним та позивачем в телефонній розмові було узгоджено про збільшення терміну виконання робіт на необумовлений час у зв`язку із збільшенням площі будинку та зміни матеріалу. Будь-які зміни до договору не вносились, оскільки позивачем було повідомлено, що для нього це не має значення.
Згідно п. 5.1 договору здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами, які щомісячно подаються підрядником замовнику.
Згідно п. 5.1 договору здавання-приймання об`єкта загалом замовнику оформляється актом, дата підписання якого сторонами визначає момент передачі об`єкта у власність замовника.
Згідно п. 5.1 договору замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше п`яти календарних днів з дня отримання від підрядника акта виконаних робіт.
Твердження відповідача, що позивачем було відмовлено в підписанні акту приймання-передачі об`єкта не підтверджуються будь-якими доказами. Матеріали справи не містять будь-яких доказів про направлення та отримання акту приймання-передачі об`єкту позивачем. В той же час, посилання відповідача на акт приймання-передачі транспортного засобу, як на підставу виконання ним умов договору підряду є безпідставним та необґрунтованим. Будь-яких доказів на обґрунтування своїх доводів та те, що саме з вини позивача було збільшено обумовлений договором підряду термін його виконання суду не надав.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто ця сума є неустойкою.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що за порушення терміну передачі об`єкта замовнику, вказаного в п. 2.1. договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожен день прострочення, за прострочення понад 30 днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни договору.
Враховуючи те, що з боку відповідача порушені зобов`язання, що полягають у простроченні виконанні робіт з будівництва будинку в обумовлений договором строк, позивачем здійснено розрахунок неустойки, станом на 27.07.2017, загальний розмір якої складає 7 202, 00 доларів США. Жодних доказів відповідачем щодо невірно проведеного позивачем розрахунку неустойки суду не надано. Таким чином, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.
Аналізуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 7 202, 00 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент прийняття рішення у справі складає 182 210 гривень 60 копійок.
Судові витрати у справі, суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-79, 81, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 7 202, 00 (сім тисяч двісті два) доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент прийняття рішення у справі складає 182 210 (сто вісімдесят дві тисячі двісті десять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 955 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 76 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, за приписами ч. 1 ст.354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданого Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 17.12.1996 року, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Воловецьким РВ УМВС України в Закарпатській області, 08.05.1996 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Ю. Котлярова
Судове рішення № 84190419, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 05.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/4781/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: