Рішення № 84189654, 05.09.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/126/19

Номер провадження 2/162/111/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.", про відновлення залишку коштів на рахунку, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 14 лютого 2019 року звернулась до Любешівського районного суду Волинської області із позовною заявою до відповідача АТ "Альфа-банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування", ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.", про відновлення залишку коштів на рахунку, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

У вищезазначеному позові, посилається на те, що 03 жовтня 2016 року між нею та ПАТ “Альфа-Банк”, правонаступником якого є Акціонерне товариство “Альфа-Банк” (далі по тексту Банк), було укладено Угоду про обслуговування Платіжних карток, відповідно до умов якої позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня (платіжна карта № НОМЕР_2 ) та поточний рахунок № НОМЕР_3 у валюті американський долар (платіжна карта № НОМЕР_4 ). Також повідомила, що між нею та Банком було підписано Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, згідно умов якої відповідач відкрив їй рахунок № НОМЕР_5 у валюті гривня (далі по тексту Рахунок) та випустив міжнародну платіжну картку MC Debit World № НОМЕР_6 (далі по тексту Кредитна картка) встановивши Відновлювальну кредитну лінію ліміт якої не міг перевищувати 200000,00 грн..

Позивач вказала, що перебуваючи в м. Торонто, Канада на навчанні, 11 червня 2018 року отримала повідомлення у месенджері “Viber” від акаунту Банк про зняття з Кредитної карти, на території України, коштів в розмірі 8000,00 грн. та 4500,00 грн..

Через Контакт-Центр Банку Кредитну карту було заблоковано та для підтвердження факту перебування даної карти разом з нею, позивач здійснила спробу зняти кошти в банкоматі у м. Торонто (Канада). В результаті, отримала повідомлення у месенджері “Viber” від аккаунту Банк про заблокування карти № НОМЕР_6 .

Зазначила, що того ж дня, після перевірки виписки по Рахунку, дізналася, що невідомими особами, без її відому, по Рахунку були проведені наступні операції: 09 червня 2018 року з Кредитної карти зняті 3,00 грн. за послугу “плата за запит про залишок коштів”, 10 червня 2018 року - збільшено кредитну лінію по Рахунку з 11000,00 грн. до 13200,00 грн..

Повернувшись до України 06 грудня 2018 року позивач звернулася з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. По даному факту Любешівським ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області області було розпочате кримінальне провадження №12018030140000267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Позивача в даному кримінальному провадженні визнано потерпілим.

Позивач вказує, що відповідач АТ “Альфа-Банк” крім функцій розрахунково-касового обслуговування, також виконує функцію зберігання грошових коштів, які перебували на рахунку та несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи. Оскільки зняття грошових коштів з Рахунку відбулось без її участі та не відповідало її волевиявленню, вважає, що відповідач не виконав взяті на себе обов`язки, чим порушив її право, як споживача фінансових послуг, тому вона вимушена звернутися до суду.

На стадії підготовчого провадження у даній цивільній справі позивачем 10 червня 2019 року було подано заяву про зміну предмету позову.

Позивач ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати АТ “Альфа-Банк” відновити залишок коштів на рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно, тобто станом на 23 год. 59 хв. 07 червня 2018 року;

- зобов`язати АТ “Альфа-Банк” припинити нарахування по рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно;

- зобов`язати АТ “Альфа-Банк” скасувати нараховані по рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно.

Відповідач, під час розгляду даної цивільної справи, не брав участі в судових засіданнях. Натомість представником відповідача неодноразово були подані до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в інших судових засіданнях.

Крім того, оскільки поданий до суду відповідачем відзив на позовну заяву поданий поза межами встановленого в ухвалі суду та ЦПК України строку суд не приймає його до уваги.

Також суд повідомляє, що відповідач не скористався своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, подати відзив на уточнену позовну заяву. Відповідно до ч.8 ст.178 та ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, представником відповідача були подані до суду письмові пояснення (в порядку ст.ст.43, 76 ЦПК України). Суд роз`яснює, що частиною 1 статті 178 ЦПК України передбачено - у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. В п.3 ч.1 ст.43 та ч.1 ст.182 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

В поданому до суду 20 травня 2019 року письмовому поясненні, яке датоване від 15 квітня 2019 року, представник відповідача вказала, що опротестовані позивачем транзакції від 11 червня 2018 року були проведені о 19 год. 30 хв., а карта № НОМЕР_7 була заблокована на підставі звернення до Банку 11 червня 2018 року о 19 год. 35 хв.. Зазначила, що відповідно до норм чинного законодавства, до моменту повідомлення про вказані вище операції Банку, відповідальність та ризик збитків від здійснення вказаних операцій несе сама позивач, а тому вважає вимоги позивача необґрунтованими та у зв`язку з цим просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву, в які вона просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач АТ "Альфа-Банк" та його представник ОСОБА_2 В ОСОБА_3 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи по суті. Будь-яких клопотань/заяв щодо розгляду справи до суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ "Страхова компанія "Альфа Страхування", ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі." в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи по суті.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України.

Одночасно, застосовуючи положення Цивільного процесуального кодексу України та Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Факт перебування сторін у договірних відносинах визнано сторонами, і в силу ч.1 ст.82 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ “Альфа-Банк”, правонаступником якого є Акціонерне товариство “Альфа-Банк” укладено Угоду про обслуговування Платіжних карток, відповідно до якої позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня (платіжна карта № НОМЕР_2 ) та поточний рахунок № НОМЕР_3 у валюті американський долар (платіжна карта № НОМЕР_4 ).

Також, 03 жовтня 2016 року між ПАТ “Альфа-Банк” та позивачем було укладено акцепт пропозиції на укладення Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії. Згідно умов якої відповідач відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_5 у валюті гривня (далі по тексту Рахунок) та випустив міжнародну платіжну картку MC Debit World № НОМЕР_6 (далі по тексту Кредитна картка) встановивши Відновлювальну кредитну лінію ліміт якої не міг перевищувати 200000,00 грн..

Окрім того, 03 жовтня 2016 року між ПрАТ “Стахова компанія “Альфа Страхування” та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № НОМЕР_8 . Предметом вказаного договору були “майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з непередбаченими збитками Страхувальника у разі несанкціонованого використання Третіми особами поточного рахунку № НОМЕР_5 , відкритого в ПАТ “Альфа-Банк” внаслідок крадіжки, грабежу, розбою або підробки (скімінгу) Платіжної карти, що емітована ПАТ “Альфа-Банк” і держателем якої є Страхувальник”.

Сума кредиту, на момент укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, складала 1000,00 грн., в подальшому, сума кредитного ліміту Кредитної кари була встановлена в розмірі 11000,00 грн.. 23 травня 2018 року позивачем було поповнено картковий рахунок № НОМЕР_5 на суму 200,00 грн., залишок коштів на Рахунку ОСОБА_1 становив 11067,51 грн. (а.с.59).

З наданих позивачем копій авіаквитків, копії закордонного паспорту, а також листа-запрошення на навчання та сертифікату вбачається, що з 02 червня 2018 року по 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 перебувала поза межами території держави Україна.

Із застосуванням системи Інтернет-сервісу My Alfa-Bank, позивач 02 червня 2018 року подала заявки на відкриття карт № НОМЕР_6 та № НОМЕР_4 для користування за кордон (Італія, Канада) в період з 02 червня 2018 року по 15 вересня 2018 року (а.с. 30).

Крім того, встановлено що 11 червня 2018 року о 19 год. 35 хв. позивач отримала повідомлення у месенджері “Viber” від аканту Банк про зняття з Кредитної карти коштів в розмірі 8000,00 грн. та 4500,00 грн. на території держави Україна, при цьому зазначені транзакції були проведені у відповідності з Правилами Міжнародної Платіжної Системи MasterCard, тобто з використанням карти, зчитуванням магнітної стрічки та введенням ПІН-коду (а.с. 33, 34, 58, 60, 62, 63, 66). Того ж дня, о 19 год. 53 хв. Кредитна картка була заблокована.

Скориставшись порадою співробітника Банку, для того аби підтвердити факт перебування Кредитної карти разом із позивачем, ОСОБА_1 11 червня 2018 року о 23 год. 00 хв. спробувала зняти кошти із Кредитної карти в банкоматі у м.Торонто (а.с. 31-34).

Між тим, наданими позивачем листами, які були їй адресовані відповідачем, доведено що окрім зняття готівки в банкоматі АДРЕСА_1 . Героїв України, 40, на території країни Україна (з використанням карти, зчитуванням магнітної стрічки та введенням ПІН-коду) були проведені й інші операції, а саме: 09 червня 2018 року о 13 год. 40 хв. в банкоматі АТ “Райффайзен Банк Аваль” за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 15 – перегляд балансу по картковому рахунку № НОМЕР_5 (а.с.34, 58, 60), а також збільшено кредитну лінію по Рахунку з 11000,00 грн. до 13200,00 грн..

Оскільки ОСОБА_1 перебувала за кордоном та не мала можливості особисто звернутись до відділення Банку з повідомлення про вказані вище факти, тому на електронну адресу Банку було направлено електронний лист із описом вказаних вище фактів (а.с. 36).

Після повернення в Україну, 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинської області із заявою про те, що 11 червня 2018 року невідома особа керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, із банківської карти “Альфа-Банк” заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 12500,00 грн., чим спричинила останній майнову шкоду. Вказане підтверджується копією постанови про визнання потерпілим від 07 грудня 2018 року (а.с. 42, 44).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування – Любешівським ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинської області, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 07 грудня 2018 року за №12018030140000267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (а.с. 43).

Згідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

Положеннями ст.1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05 квітня 2011 року №2346-III.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI “Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням”, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до п.9 розділу VI “Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням”, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Суд оцінивши докази та застосувавши норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 , як споживач послуги та сторона договору, здійснила всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку щодо доведення своєї невинуватості у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач картки не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приписами ч.6 ст.81 ЦПК України, передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням положень пункту 37.2. статті 37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та п.9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, АТ “Альфа-Банк” не надав доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що банківською карткою позивач не користувалася, не втрачала, іншим особам не передавала, ПІН-коду нікому не повідомляла.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15, в якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61-16504св18) вказану правову позицію підтримав.

Разом з тим, судом беззаперечно встановлено, що перегляд балансу по Рахунку 09 червня 2018 року та зняття готівки з Кредитної карти в банкоматі 11 червня 2018 року в сумі 8000,00 грн. та 4500,00 грн. були здійснені на території України з використанням карки, зчитування магнітної стрічки та введенням ПІН-коду, саме в той час коли позивач знаходилась за кордоном. Вказане знаходить своє підтвердження і в листах відповідача адресованих позивачу (а.с. 34, 60).

Крім того, в електонному листі, з прикріпленими фото, працівник АТ “Альфа-Банк” зазначив, що найбільш імовірно по повідношенню до позивача були вчинені шахрайські дії у вигляді скімінгу – отримання злочинним шляхом інформації з магнітної стрічки платіжної карти, а також ПІН-коду (а.с. 58).

Таким чином, суд констатує, що позивач ОСОБА_1 , як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції; виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів. Враховуючи вищевикладене, наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Також суд звертає увагу, що письмові пояснення представника відповідача були подані до суду 20 травня 2019 року. Вони містили заперечення відповідача щодо позовних вимог позивача висловлених при подачі позову до суду, 14 лютого 2019 року. Користуючись своїм правом, відповідно до норм ЦПК України, 10 червня 2019 року на стадії підготовчого провадження позивачем було змінено предмет позову, проте представником відповідача з цього приводу не було подано а ні відзиву, а ні будь-яких пояснень, зауважень тощо.

З огляду на вказане вище, суд вказує, що відповідачем не було надано жодного доказу на доведення факту, щодо сприяння позивача своїми діями чи бездіяльністю втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, ту обставину, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставі ст.22 Закону України “Про захист прав споживачів”, та результат вирішення даної цивільної справи, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з АТ “Альфа-Банк” в дохід держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..

Керуючись ст.ст.43, 81, 141, 178, 182, 191, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Альфа-Банк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі.", про відновлення залишку коштів на рахунку, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами – зодовольнити повністю.

Зобов`язати Акціонерне товариство “Альфа-Банк” відновити залишок коштів на рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно, тобто станом на 23 год. 59 хв. 07 червня 2018 року.

Зобов`язати Акціонерне товариство “Альфа-Банк” припинити нарахування по рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно.

Зобов`язати Акціонерне товариство “Альфа-Банк” скасувати нараховані по рахунку № НОМЕР_5 (міжнародна платіжна картка MC Debit World № НОМЕР_6 ) відкритому ОСОБА_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 08 червня 2018 року по 12 червня 2018 року включно.

Стягнути з Акціонерного товариства “Альфа-Банк” в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м.Києві (м.Київ); код отримувача 22030106; рахунок №31211256026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у цивільній справі, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37751907).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: