Ухвала суду № 84187785, 12.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21420/17

Провадження № 2-з/522/616/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

представника позивача – адвоката Гареєва Є.Ш.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС-2013» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС-2013» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2018 року позовні вимоги ТОВ «ШАНС-2013» задоволені.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.01.2019 року скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2018 року по справі № 522/21420/17за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС-2013» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, справу призначено в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

15.08.2019 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ШАНС-2013» - адвоката Соловійчук Ю.В. про забезпечення позову, яку було передано у провадження судді Шкамерди К.С. 10.09.2019 року.

Як вбачається із заяви представника позивача про забезпечення позову, останній просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме на:

- нежитлове приміщення офісу №13, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28401946);

- нежитлове приміщення офісу № АДРЕСА_2 , що розташоване АДРЕСА_3 : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28402490);

та шляхом заборони всім управлінням, департаментам та комунальним установам, підприємствам Одеської міської ради, в тому числі КП «ПРАВО», Міністерству юстиції України та його територіальним органам, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації прав, нотаріусам, державним виконавцям, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Одеської міської, районної, районних у місті Одесі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, зазначеним у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспек3ії в Одеській області, Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, всім приватним та державним підприємствам, установам, організаціям, вчиняти будь-які реєстраційні та будь-які інші дії, в тому числі, але не виключно, надання дозволів на проведення реконструкції або перепланування, щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме:

- нежитлового приміщення офісу АДРЕСА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , розміщене на 4 поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 239,0 кв.м., яке складається в цілому з одного основного приміщення, з висотою стелі 3,3 м., свідоцтво про право власності від 09 вересня 2009 року, видане на підставі договору №33 про дольову участь будівництва офісного приміщення від 11.01.2006 року, акту №13/н прийому – передачі офісного приміщення №13 від 02.06.2009 року;

- нежитлового приміщення офісу АДРЕСА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , розміщене на 4 поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 263,5 кв.м., яке складається в цілому з одного основного приміщення, з висотою стелі 3,3 м., свідоцтво про право власності від 09 вересня 2009 року, видане на підставі договору №32 про дольову участь будівництва офісного приміщення від 11.01.2006 року, акту №16/н прийому – передачі офісного приміщення №16 від 02.06.2009 року.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що незважаючи на невиконання своїх зобов`язань перед ТОВ «ШАНС-2013» у повному обсязі по договору №1013, ОСОБА_3 , зловживаючи наявністю запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності щодо нього як власника квартири АДРЕСА_6 , здійснив продаж цієї квартири третім особам.

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_6 належить Варшавському Сергію ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер:409 від 11.02.2016 року, посвідченого ПНОМНО Іллічовою Н.А.

Таким чином, на думку представника позивача, ОСОБА_5 Міхіль, укладаючи договір купівлі-продажу квартири, вже остаточно знав, що його зобов`язання щодо оплати вартості квартири перед ТОВ «ШАНС-2013» не виконані, і здійснив такі дії для утруднення повернення вищезазначеної квартири у власність позивача або стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу.

З огляду на відсутність у власності відповідача квартири, що є предметом договору купівлі-продажу від 23.04.2014 року, відсутності оплати вартості квартири та здійснення всіх дій, щоб уникнути відповідальності за невиконання зобов`язань, існує реальна загроза невиконання чи утруднення рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, у позивача є інформація, що ОСОБА_3 намагається змінити адресу даних нежитлових приміщень та документи, що підтверджують право власності на них та їх технічні характеристики, зареєструвати їх за новою адресою та незаконно продати їх найближчим часом.

У випадку, якщо судом не будуть вжиті заходи забезпечення позову відповідач відчужить останні наявні в його власності нежитлові приміщення, і позивач не зможе ніяким чином стягнути грошові кошти за договором купівлі-продажу від 23.04.2014 року, оскільки у власності відповідача більше немає жодного майна, на яке можливо було б звернути стягнення у випадку задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу від 23.04.2014 року посвідченого ПНОМНО Білоусовою Н.В., зареєстрованим за р/н 1013 в розмірі 603 212,00 грн., інфляційного збільшення боргу в розмірі 446 376,88 грн., трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.01.2015 року до 25.09.2017 року у розмірі 49 480,00 грн. та судових витрат..

Відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за договором купівлі - продажу від 23.04.2014 року.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ТОВ «ШАНС – 2013», розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу від 23.04.2014 року посвідченого ПНОМНО Білоусовою Н.В., зареєстрованим за р/н 1013 в розмірі 603 212,00 грн., інфляційного збільшення боргу в розмірі 446 376,88 грн., трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.01.2015 року до 25.09.2017 року у розмірі 49 480,00 грн., та співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме в частині накладення арешту на нежитлове приміщення офісу АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28401946), та на нежитлове приміщення офісу АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28402490), оскільки представником позивача були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача, що полягають в можливому відчужені вказаних об`єктів нерухомості третім особам до ухвалення рішення в даній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.

В іншій частині задоволення заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки забезпечення позову шляхом заборони всім управлінням, департаментам та комунальним установам, підприємствам Одеської міської ради, в тому числі КП «ПРАВО», Міністерству юстиції України та його територіальним органам, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації прав, нотаріусам, державним виконавцям, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Одеської міської, районної, районних у місті Одесі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, зазначеним у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспек3ії в Одеській області, Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, всім приватним та державним підприємствам, установам, організаціям, вчиняти будь-які реєстраційні та будь-які інші дії, в тому числі, але не виключно, надання дозволів на проведення реконструкції або перепланування, щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме: нежитлового приміщення офісу АДРЕСА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , розміщене на 4 поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 239,0 кв.м., яке складається в цілому з одного основного приміщення, з висотою стелі 3,3 м., свідоцтво про право власності від 09 вересня 2009 року, видане на підставі договору №33 про дольову участь будівництва офісного приміщення від 11.01.2006 року, акту №13/н прийому – передачі офісного приміщення №13 від 02.06.2009 року; та нежитлового приміщення офісу АДРЕСА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , розміщене на 4 поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 263,5 кв.м., яке складається в цілому з одного основного приміщення, з висотою стелі 3,3 м., свідоцтво про право власності від 09 вересня 2009 року, видане на підставі договору №32 про дольову участь будівництва офісного приміщення від 11.01.2006 року, акту №16/н прийому – передачі офісного приміщення №16 від 02.06.2009 року, оскільки накладення арешту охоплює заборону вчиняти будь-які дії щодо майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 149, 151 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС -2013» – адвоката Соловійчук Юлії Вікторівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАНС-2013» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме на:

- нежитлове приміщення офісу №13, що розташоване АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28401946);

- нежитлове приміщення офісу АДРЕСА_2 , що розташоване АДРЕСА_3 : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна – 28402490).

В іншій частині задоволення заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання рішення по справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя К.С. Шкамерда