Рішення № 84186486, 10.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 Справа № 917/903/19

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, АДРЕСА_1 ,

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", 01001, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25,

про повернення майна та стягнення грошових коштів

Суддя: Мацко О.С.

Секретар судового засідання: Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, та стягнення 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; визнано справу малозначною на підставі ч.5 ст.12 ГПК України; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.07.2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання № 03-16/5060 від 02.07.2019 р. (вх. № 6959) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ухвалою суду від 09.07.2019 року вказане клопотання відповідача судом задоволено, вирішено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначене на 01.08.2019р. засідання не відбулося у зв"язку з перебуванням судді у відпустці; після закінчення відпустки судді, ухвалою суду від 27.08.2019 року розгляд справи призначено на 10.09.2019 р. на 09:30.

Позивач представництво в судове засідання не забезпечив, надіславши до суду клопотання від 10.09.2019 р. (вх. № 9565 від 10.09.2019 р.) про проведення засідання без участі повноважного представника ФОП Змаги Г.С. Клопотання судом задовольняється. Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про те, що до закінчення дебатів заявляє про необхідність залучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Суд звертає увагу позивача на те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а отже судові дебати у справі не проводяться.ч.8 ст.252 ГПК України).

06.09.2019 р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 03-17/6371 від 03.09.2019 р. (вх. № 9470) у зв`язку з перебуванням представників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у відрядженнях, інших засіданнях, щорічних відпустках.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи закінчення зазначеного процесуального строку, подальше відкладення розгляду даної справи є неможливим; причини, зазначені у клопотанні про відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними; поданих сторонами доказів достатньо для розгляду спору по суті, тож суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача та розглядає спір за наявними матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору оренди № 2323 від 30.12.2016 р. не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії вказаного договору.

Відповідач подав до суду відзив № 03-16/5033 від 02.07.2019 р. (вх. № 6958 від 05.07.2019 р.), у якому заперечує проти вимог позивача, посилаючись на те, що у зв`язку з відмовою позивача від прийняття орендованого майна ПрАТ «СК «Провідна» склало акт повернення вказаного майна та направило його на адресу ФОП Змаги Г.С., виконавши, таким чином, вимоги ст. 785, ст.795 Цивільного кодексу України та договору оренди № 2323 від 30.12.2016 р.

15.07.2019 року від ФОП Змаги Г.С. на адресу суду надійшла відповідь на відзив ПрАТ «СК «Провідна», у якій позивач наголошує на недотриманні відповідачем вимог ст. 795 ЦК України щодо належного оформлення припинення орендних правовідносин шляхом двостороннього підписання акта повернення орендованого майна.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

30.12.2016 року Фізичною особою-підприємцем Змагою Галиною Сергіївною та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» укладено договір оренди нерухомого майна № 2323 (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендодавець (ФОП Змага Г.С.) передає Орендареві (ПрАТ «СК «Провідна») в тимчасове володіння і користування частину нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., а саме - приміщення № 2-8 площею 9,1 кв.м. та приміщення № 2-9 площею 8,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію.

08.06.2016 року сторонами вказаного договору було підписано Акт № 1 прийому-передачі нерухомого майна за договором № 2323 від 30.12.2016 р. (а.с. 12).

Відповідно до п. 5.2 договору № 2323 від 30.12.2016 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 08.12.2017 року вказаний договір укладається на строк з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.

Згідно з п. 5.5 договору протягом 10 робочих днів Орендар як у зв`язку із закінченням строку дії договору, так і при достроковому розірванні договору повинен повернути, а Орендодавець - прийняти орендоване нерухоме майно за Актом прийому-передачі нерухомого майна в справному стані, з урахуванням нормального зносу.

За даними ФОП Змаги Г.С. відповідач не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії договору оренди № 2323 від 30.12.2016 р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, та стягнення 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: договір оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р., Акт № 1 прийому-передачі нерухомого майна за договором № 2323 від 30.12.2016 р., листування ФОП Змаги Г.С. та ПрАТ «СК «Провідна», Акт від 05.02.2019 р. з доказами направлення його позивачу та отримання останнім та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено вище, сторонами договору оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р. узгоджено, що вказаний договір укладається на строк до 31.12.2018 р.

Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

05.12.2018 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з листом від 05.12.2018 р. (а.с. 14), у якому просив провести поточний ремонт орендованого нерухомого майна та повернути його орендодавцю.

11.01.2019 року Фізична особа-підприємець Змага Галина Сергіївна направила на адресу відповідача лист (а.с. 15), у якому повідомляла про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р. та зупинення з 16.01.2019 р. послуги з надання нежитлового приміщення в оренду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р., що свідчить про відсутність згоди сторін на його поновлення на новий строк.

Відповідно до п. 5.5 договору № 2323 від 30.12.2016 р. протягом 10 робочих днів Орендар як у зв`язку з закінченням строку дії договору, так і при достроковому розірванні договору повинен повернути, а Орендодавець - прийняти орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі нерухомого майна в справному стані, з урахуванням нормального зносу.

Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України також визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Отже, у випадку, якщо орендар не повернув орендодавцеві орендоване за відповідним договором майно у разі закінчення строку, на який його було укладено, це є порушенням зобов`язання орендаря з повернення об`єкта оренди орендодавцеві.

Частиною першою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин. Для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Водночас, за змістом абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України обов`язок доказування невинуватості особи, яка порушила зобов`язання, покладається саме на цю особу.

З урахуванням викладеного, при з`ясуванні факту наявності вини орендаря у простроченні повернення орендованого майна необхідно встановити, чи вживав орендар всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди.

Крім того, у випадку надіслання орендарем акта приймання-передачі (повернення) майна на адресу орендодавця, суд має перевірити, чи отримав орендодавець такий акт, а також які правові наслідки виникли у зв`язку з встановленими обставинами.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.05.2018 р. у справі № 922/2665/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до Фізичної особи-підприємця Змаги Галина Сергіївна з листом № 11-14/913, у якому просило позивача з`явитись 05.02.2019 року за адресою місцезнаходження орендованого майна для прийняття приміщення з оренди та підписання Акту прийому-передачі нерухомого майна.

Однак, позивач отримав вказаний лист лише 06.02.2019 року, що підтверджується відповіддю АТ «Укрпошта» на запит позивача (а.с. 48), а тому об"єктивно не мав можливості з`явитися за вищезазначеною адресою для підписання Акту прийому-передачі нерухомого майна.

Судом також встановлено, що 05.02.2019 року відповідачем було складено в односторонньому порядку (у зв"язку з нез"явленням позивача) "Акт, що підтверджує виконання орендарем обов"язку щодо повернення приміщення (нерухомого майна) із оренди за Договором оренди нерухомого майна №2323 від 30 грудня 2016р.", в якому, серед іншого, вказано місце зберігання ключів від приміщення. В подальшому, як вбачається з повідомлень сторін, ключі були повернуті позивачу поштою (31.05.2019р.).

Судом досліджено даний Акт (копія - арк.справи 31), враховано зауваження позивача стосовно того, що він складений в односторонньому порядку та навіть не містить місця для підпису орендодавцем. Суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює чітких вимог щодо форми такого акту; так само сторони у договорі не встановили вимог до його форми та змісту. Обставини, за яких він був складений в односторонньому порядку, досліджені судом та описані вище; само по собі відсутність місця для підпису орендодавця не нівелює його змісту. Орендодавцем Акт отриманий 09.02.2019р., повернутий з зауваженнями чи мотивами відмови від підписання не був. Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість оцінити та прийняти даний Акт як належний доказ повернення майна з оренди за Договором оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р.

Посилання позивача на те, що і після 09.02.2019р. орендар користувався майном, перевірені судом, проте не підтверджені належними доказами., тож оцінюються судом критично. Лист поліції від 23.05.2019р. вих.№1640 (арк.справи 17) суд не вважає належним і достатнім доказом використання приміщення відповідачем після закінчення строку договору; відповідач надав пояснення та заперечення стосовно цього листа у скаргах на висновки перевірки (арк.справи 57,58), згідно яких гр. ОСОБА_2 стосовно того, що приміщення використовується ним не на підставі договору, а на підставі особистих домовленостей.

Зазначений Акт відповідачем направлено на адресу ФОП Змаги Г.С. рекомендованим листом від 05.02.2019 р., що отриманий позивачем 09.02.2019 р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи, а.с. 33).

Таким чином, судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р., а саме - складено та направлено на адресу позивача Акт прийому-передачі нерухомого майна, що свідчить про дотримання вимог чинного законодавства щодо належного повернення наймачем предмета договору найму.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення за актом приймання-передачі нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, відсутні (оскільки обов"язок був виконаний відповідачем ще до подання позову).

Водночас, як зазначено вище, умовами договору № 2323 від 30.12.2016 р. встановлено, що Орендар повинен повернути орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі нерухомого майна протягом 10 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився 31.12.2018 р., відповідач був зобов`язаний повернути позивачу орендоване майно до 16.01.2019 року включно.

В порушення вказаної норми ПрАТ «СК «Провідна» не повернуло нерухоме майно у встановлені строки, виконавши зазначений обов`язок лише 09.02.2019 року, та не довело відсутність своєї вини у простроченні виконання зобов"язання, так само не довело, що орендодавець ухилявся протягом цього періоду від прийняття майна з оренди, хоча тягар такого доказування лежить саме на відповідачу. Твердження відповідача про те, що договір припинив свою дію з 31.01.2019р., як це зазначено у листі від 31.01.2019р. №11-14/913, є помилковими, оскільки судом встановлено, що договір припинив свою дію у зв"язку з закінченням строку, на який був укладений саме 31.12.2018р.

З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок неустойки за користування майном в період з 17.01.2019 р. по 08.02.2019 р. (суд встановив факт виконання обов"язку по поверненню майна 09.02.2019р.) та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій

частині в сумі 4 617,51 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.5 ст.238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задовлення позову чи про відмову в позові повністю чи частково щодо кожної із заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 124, 129, 232- 233, 237- 238,240, 247, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги про стягнення 27 703,22 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Провідна" (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 617,51 грн. неустойки. В іншій частині вимог про стягнення неустойки - відмовити.

3. У задоволенні вимоги про зобов`язання повернути нерухоме майно з оренди відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Провідна" (01032, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) в дохід Державного бюджету України 320,19 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 12.09.2019 р.

Суддя О.С. Мацко