Рішення № 84186121, 04.09.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1244/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1244/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг»,

м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор», м. Буча

про стягнення 182 306,64 грн.

Представники:

від позивача: Куделя Д.Ю., керівник, витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (надалі-відповідач) про стягнення 182 306,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 01/09-15 від 01.09.2015, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалами суду від 21.05.2019 та 05.06.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» було залишено без руху, запропоновано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито провадження у справі № 911/1244/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 22.07.2019.

Ухвалою суду від 22.07.2019 підготовче засідання у справі № 911/1244/19 відкладено на 21.08.2019.

Ухвалою суду від 21.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1244/19, справу призначено до розгляду по суті на 04.09.2019.

Представник відповідача в судові засідання 22.07.2019, 21.08.2019, 04.09.2019 не з`явився, відзиву на позов до суду не надіслав, однак 03.09.2019 через канцелярію господарського суду надав клопотання № 147 від 30.08.2019 (вх. № 16690/19), в якому відповідачем повідомлено про часткову оплату суми заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., про що надано копію платіжного доручення № 3865 від 27.08.2019.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримані позовні вимоги, врахувавши часткове погашення відповідачем суми заборгованості, вважаючи такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеко» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» (покупець) укладений Договір поставки № 01/09-15, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник поставляє у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується приймати такий товар та здійснити його оплату на умовах, визначених договором.

Предметом договору є товар, визначений у рахунках-фактурах, специфікації або додатковій угоді, підписаних постачальником та покупцем (п. 1.2 договору).

Право власності на товар переходить в момент прийому-передачі відповідної партії товару, про що свідчить підписана видаткова накладна. (п. 2.3 договору).

При поставці товару постачальником у накладних зазначається найменування товару, його кількість та вартість (п. 4.8 договору).

Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 договору ціни на товар, що постачається, є вільними відпускними і вказуються у специфікаціях або додаткових угодах. Сума договору складається з суми вартості партій товару, який поставляється протягом строку дії цього договору та яка вказана у накладних.

Оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100 % попередньої оплати. У разі відвантаження товару без попередньої оплати, покупець зобов`язаний оплатити вартість відвантаженого товару у строк 7 банківських днів, з моменту отримання товару (п.п. 8.1, 8.2 договору).

Умовами п. 12.1 договору визначено, що договір вступає в дію з дати його укладення і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 12.3 договору подальше продовження (пролонгація) терміну дії договору здійснюється автоматично (за умовчанням сторін) на строк 12 місяців за умови, що за один місяць до дати закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить про припинення даного договору.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будеко» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання згідно з умовами договору, поставивши Приватному акціонерному товариству «Меліоратор» на підставі видаткових накладних № 812 від 30.03.2018, № 844 від 10.04.2018, № 889 від 16.04.2018, № 1037 від 26.04.2018, № 1038 від 27.04.2018, № 1014 від 27.04.2018 товар.

Крім того, в доказ поставки товару, позивачем також надані товарно-транспортні накладні № Р812 від 30.03.2018, № Р844 від 10.04.2018, № Р889 від 16.04.2018, № Р1037 від 26.04.2018, № Р1014 від 27.04.2018, № Р1038 від 27.04.2018.

Вказані видаткові та товарно-транспортні накладні підписані повноважними представниками ТОВ «Будеко» та ПрАТ «Меліоратор», а також скріплені печатками юридичних осіб.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання ТОВ «Будеко» своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість переданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеко» товару залишена Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» не сплаченою.

30.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеко» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» (новий постачальник) підписана Угода про заміну сторони у Договорі поставки № 01/03-15 від 01.09.2015, відповідно до умов п. 1 якої сторони погодили замінити одну із сторін договору, укладеного між ТОВ «Будеко» та ПрАТ «Меліоратор», а саме передати новому постачальнику усі права та обов`язки виконавця за договором, з метою здійснення їх виконання та отримання оплати.

Після підписання сторонами цієї угоди новий постачальник стає стороною договору і є повним правонаступником постачальника відносно його прав та обов`язків (п. 2 угоди).

Угода вступає в дію з моменту її підписання сторонами і скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання умов договору (п. 4 угоди).

Угода від 30.08.2018 про заміну сторони Договору поставки № 01/03-15 від 01.09.2015 підписана зі сторони ТОВ «Будеко», ТОВ «Укрпрофторг» та ПрАТ «Меліоратор», підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» із повідомленням № 11 від 30.08.2019, в якому просить терміново сплатити наявну за останнім заборгованість.

Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» залишилось Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» без відповіді, однак здійснено частково задоволення майнових вимог, заборгованість в сумі 124 627,00 грн. залишена останнім не сплаченою.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву на позов до суду не надіслав, однак 03.09.2019 через канцелярію господарського суду надав клопотання № 147 від 30.08.2019 (вх. № 16690/19), в якому відповідачем повідомлено про часткову оплату суми заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., про що надано копію платіжного доручення № 3865 від 27.08.2019.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після подачі заявником позовної заяви до суду (вх. № 1227/19 від 16.05.2019) та відкриття судом провадження у справі № 911/1244/19, відповідач перерахував позивачу, в рахунок погашення заборгованості 10 000,00 грн., а отже провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Проте, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого на підставі Договору поставки № 01/09-15 від 01.09.2015 товару, в сумі 114 627,00 грн., на час прийняття рішення залишена не сплаченою, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 114 627,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 867,64 грн. пені.

Пунктом 10.2 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупця, постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір. При цьому, покупець зобов`язаний протягом 3 банківських днів здійснити повний розрахунок за відвантажений товар, відшкодувати всі збитки та сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 42 867,64 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 841,00 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 05.05.2018 по 15.05.2019 та 10 971,53 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: травень 2018 - травень 2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи є вірним суд задовольняє вказані вимоги позивача за його розрахунком.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача, в тому числі, в частині судового збору за позовною вимогою про стягнення основної заборгованості, сплаченої відповідачем після відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 911/1244/19 в частині вимог стягнення 10 000,00 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Леха Качинського, 7, код ЄДРПОУ 01037229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 42110692) 114 627 (сто чотирнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп. заборгованості, 42 867 (сорок дві тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 64 коп. пені, 3 841 (три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 00 коп. 3 % річних, 10 971 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 2 734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 61 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 12.09.2019.

Суддя О.О. Христенко