Ухвала суду № 84186041, 12.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/6327/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" про стягнення 205 528,63 грн.,

за участі представників:

позивача: Гордійчука О.А. за довіреністю від 3 вересня 2019 року;

відповідача: Старовойтової Д.А. за ордером від 4 червня 2019 року серії КС № 611789;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" про стягнення 205 528,63 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по капітальному ремонту двигуна, проведеного на підставі рахунку від 22 січня 2018 року № 203 та акту виконання робіт, списання запасних частин, експлуатаційних матеріалів від 31 січня 2018 року № 202/27.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

24 травня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20 травня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 травня 2019 року було відкрито провадження у справі № 910/6327/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У червні 2019 року через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" від 11 червня 2019 року із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просив суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року вищенаведену заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" було задоволено. Вирішено здійснювати розгляд справи № 910/6327/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11 липня 2019 року.

У судовому засіданні 11 липня 2019 року оголошувалася перерва до 1 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 1 серпня 2019 року строк підготовчого провадження у справі № 910/6327/19 було продовжено на 30 днів - до 18 вересня 2019 року включно, а підготовче судове засідання відкладено на 29 серпня 2019 року.

28 серпня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну підстав та предмету позову від 27 серпня 2019 року № 1, в якій останній просив суд стягнути з відповідача понесені товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" витрати на усунення недоліків з неякісно проведеного ремонту в сумі 227 052,84 грн. Крім того, до вказаної заяви позивачем було долучено платіжне доручення від 23 серпня 2019 року № 12572 про доплату суми судового збору в розмірі 322,86 грн. у зв`язку з фактичним збільшенням розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 29 серпня 2019 року оголошувалася перерва до 12 вересня 2019 року.

5 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява позивача від 4 вересня 2019 року № 1, в якій останній просив суд не розглядати подану товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" заяву про зміну підстав та предмету позову від 27 серпня 2019 року № 1. Вказана заява була задоволена судом.

Крім того, до початку судового засідання, призначеного на 12 вересня 2019 року, через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява позивача від 4 вересня 2019 року № 2, в якій товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" просило суд, зокрема, прийняти його відмову від позову та закрити провадження у даній справі.

У судовому засіданні 12 вересня 2019 року представник позивача підтримав подану товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" заяву про відмову від позову та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви позивача не заперечував.

Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Як вбачається з поданої товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" заяви про відмову від позову від 4 вересня 2019 року № 2, остання підписана директором позивача Вертецьким В.А., який згідно наявних у матеріалах справи правовстановлюючих документів позивача має повноваження на вчинення такої процесуальної дії.

За висновком суду, відмова позивача від позовних вимог не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про прийняття відмови товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" від позову та закриття провадження у справі № 910/6327/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" про стягнення 205 528,63 грн.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Водночас суд додатково наголошує, що за умовами частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Слід також зазначити, що у своїй заяві про відмову від позову від 4 вересня 2019 року № 2 позивач на підставі частини 1 статті 130 ГПК України також просив суд повернути йому з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 1 статті 130 ГПК України.

Отже, враховуючи закриття провадження у даній справі, а також беручи до уваги подану позивачем заяву від 4 вересня 2019 року № 2, суд дійшов висновку про те, що сплачена останнім сума судового збору в розмірі 1 541,46 грн. (50% від 3 082,93 грн.) підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР".

Враховуючи те, що судом не було розглянуто по суті заяву позивача про зміну підстав та предмету позову від 27 серпня 2019 року № 1 на підставі клопотання самого товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР", суд, керуючись приписами Закону України "Про судовий збір", дійшов висновку про повернення позивачу суми судового збору в розмірі 322,86 грн., сплаченого останнім згідно платіжного доручення від 23 серпня 2019 року № 12572.

У той же час до початку судового засідання, призначеного на 12 вересня 2019 року, через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява відповідача від 11 вересня 2019 року, в якій останній на підставі статей 129, 130 ГПК України просив суд стягнути з позивача 20 000,00 грн. понесених товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

За умовами частини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 липня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" та адвокатським бюро "Олега Горецького" було укладено договір про надання правової допомоги № 10/06-19, згідно якого, з урахуванням додаткової угоди від 8 липня 2019 року № 1 до цього договору, останнє зобов`язалося проводити в інтересах клієнта всі необхідні дії, пов`язані з розглядом справи № 910/6327/19, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" про стягнення 205 528,63 грн.

До матеріалів справи відповідачем було долучено відповідний звіт від 11 вересня 2019 року про виконану роботу та витрачений час відповідно до договору про надання правової допомоги № 10/06-19, в якому зазначено перелік робіт, здійснених адвокатом при представництві інтересів відповідача під час розгляду справи № 910/6327/19, а також вказано час, витрачений адвокатом на вчинення цих дій.

Також у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія виставленого відповідачу рахунку-фактури від 11 вересня 2019 року № 2 на оплату наданих йому послуг з професійної правничої допомоги, а також оригінал акту прийому-передачі наданих послуг від 11 вересня 2019 року № 1 на загальну суму 20 000,00 грн.

На підтвердження фактичної сплати вищенаведеної суми винагороди у розмірі 20 000,00 грн. відповідачем також було надано відповідне платіжне доручення від 11 вересня 2019 року № 1995.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що його позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а у разі наявності заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна й інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За висновками суду, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

З урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, результату вирішення спору в справі, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягає сума вартості витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись статтями 130, 191, 231 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" про відмову від позову у справі № 910/6327/19.

Провадження у справі № 910/6327/19 закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" (02125, місто Київ, вулиця Старосільська, будинок 1; ідентифікаційний номер 38013854) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) грн. 46 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 11 травня 2019 року № 488 на загальну суму 3 082,93 грн. (оригінал якого залишається у матеріалах справи № 910/6327/19).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" (02125, місто Київ, вулиця Старосільська, будинок 1; ідентифікаційний номер 38013854) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 322 (триста двадцять дві) грн. 86 коп., сплачений на підставі платіжного доручення від 23 серпня 2019 року № 12572 (оригінал якого залишається у матеріалах справи № 910/6327/19).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" (02125, місто Київ, вулиця Старосільська, будинок 1; ідентифікаційний номер 38013854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЯЖІНВЕСТ" (03148, місто Київ, вулиця Володимира Покотила, будинок 7/2; ідентифікаційний номер 41667282) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання ухвалою суду законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 12 вересня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко