Рішення № 84186033, 15.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2019Справа № 910/14159/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"до1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2. Міністерства юстиції України 3. Державного підприємства "Сетам"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні: відповідачів: 1. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни 2. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 3. Дочірнього підприємства "БЦТ"позивача4. Tactical Business LLPпровизнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту та скасування записівСуддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача:Карлін О.В.від відповідача 1:Тарасенков В.В.від відповідача 2:не з`явивсявід відповідача 3:не з`явився від третьої особи 1-3:не з`явилисявід третьої особи 4:Свідло Є.В .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (надалі - "ТОВ "ТЛК "Арктика") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - "АТ "Ощадбанк") та Міністерства юстиції України, в якому просило:

- визнати недійсними електронні торги з реалізації належного ТОВ "ТЛК "Арктика" нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, а саме: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв.м.; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв.м.; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 22.05.2017, актом №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017, затвердженим заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І.;

- зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати внесені 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності АТ "Ощадбанк" на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв.м.; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв.м.; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедура підготовки та проведення електронних торгів з реалізації належного ТОВ "ТЛК "Арктика" нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, була здійснення з порушення приписів чинного законодавства України, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для визнання їх недійсними та зобов`язання відповідача 2 скасувати внесені 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності АТ "Ощадбанк" на вказане майно, що були внесені за наслідками проведення оскаржуваних торгів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2017 порушено провадження у справі №910/14159/17, призначено її розгляд на 30.08.2017 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєву Ірину Анатоліївну та відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 було задоволено заяву представника Tactical Business LLP та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - компанію Tactical Business LLP; зупинено провадження у справі №910/14159/17 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/10059/17 за позовом Tactical Business LLP до ПАТ "Державний ощадний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "ТЛК "Арктика", про стягнення коштів.

01.04.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про поновлення провадження у справі №910/10059/17 з підстав того, що Верховним Судом в складі колегії суддів Касаційного господарського суду 06.03.2019 прийнято постанову по справі №910/10059/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 поновлено провадження у справі №910/14159/17, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.04.2019.

18.04.2019 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, залучення співвідповідача та третьої особи, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, оскільки стосується конкретизації заявлених позовних вимог, а саме, позивач просить суд:

- визнати недійсними торги, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 22.05.2017, складеним Державним підприємством "Сетам";

- визнати недійсними акт №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017, затверджений заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І., та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24.05.2017, видане приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. за реєстровим номером №2172;

- скасувати внесені 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №20577387, №21657705 про право власності АТ "Ощадбанк" на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв.м.; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв.м.; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

Крім того, у зв`язку з цим позивач просив залучити до участі в якості співвідповідача Державне підприємство "Сетам" як організатора оскаржуваних торгів, а також, вказує на те, що станом на сьогоднішній день спірне майно було відчужено АТ "Ощадбанк" на користь Дочірнього підприємства "БЦТ", а тому вважає, що така особа має бути залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

18.04.2019 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано відзив, у відповідності до якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував, зокрема, на те, що: дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними; чинне законодавство не містить жодних обмежень для примусової реалізації майна в ході виконавчого провадження за наявності обтяжень даного майна боржника, натомість, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, прямо передбачено, що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах або після його передачі стягувачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 прийнято заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" про уточнення позовних вимог (яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову) по справі №910/14159/17; задоволено заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" про залучення співвідповідача та третьої особи; залучено до участі у розгляді справи Державне підприємство "Сетам" в якості відповідача 3; роз`яснено Державному підприємству "Сетам", що відповідно до ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України у нього наявне право звернутися до суду із клопотанням про розгляд справи спочатку; залучено до участі у розгляді справи Дочірнє підприємство "БЦТ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів; відкладено підготовче засідання у справі на 23.05.2019.

22.04.2019 через відділ діловодства суду від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни надійшов лист від 17.04.2019 №155/01-16 про розгляд справи без її участі.

08.05.2019 через відділ діловодства суду представником відповідача 3 подано клопотання про розгляд справи спочатку, у відповідності до якого просив розпочати розгляд справи №910/14159/17 спочатку, надавши в такий спосіб ДП "Сетам" можливість подати відзив на позовну заяву та скористатися іншими процесуальними правами відповідача.

В судовому засіданні 23.05.2019 представником відповідача 1 було подано клопотання про зупинення провадження у справі, у відповідності до яких просив зупинити провадження у справі №910/14159/17 до розгляду по суті спорів у справах №910/11969/16 та №910/6097/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 ухвалено розгляд справи №910/14159/17 почати спочатку та відкладено підготовче засідання у справі на 18.06.2019.

11.06.2019 через відділ діловодства суду представником відповідача 3 подано відзив на позову заяву, відповідно до змісту якого проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити та вказував на те, що: перевірка змісту заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними; оскільки за результатами спірних торгів акт про реалізацію майна не складався, то відповідні торги не можна визнати недійсними.

В судовому засіданні 18.06.2019 представником відповідача 1 було подано клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого просив зупинити провадження у справі №910/14159/17 до розгляду по суті спору у справі №826/7243/17. Також, представником відповідача 1 було подано клопотання про передачу справи за підсудністю, у відповідності до якого просив передати справу №910/14159/17 за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області, оскільки у відповідності до ст. 48 Закону України "Про іпотеку" оскарження результатів торгів підлягає розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна.

Судом, в судовому засіданні 18.06.2019, без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про відмову в задоволенні клопотань відповідача 1 про зупинення провадження у справі №910/14159/17 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.06.2019, в якому постановленою без виходу до нарадчої кімнати ухвалою від 25.06.2019 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.07.2019.

В судовому засіданні 16.07.2019 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про: відмову в задоволенні клопотання відповідача 1 про направлення справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області; відмову в задоволенні усного клопотання відповідача 1 про роз`єднання позовних вимог; оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.08.2019.

При цьому, відмовляючи в задоволенні клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю суд виходив з дійсного складу учасників (сторін) даної справи, одним із яких в якості відповідача є міністерство, що в силу приписів ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України створює виключну підсудність такого спору Господарському суду міста Києва, а наявність інших, визначених вказаною статтею випадків виключної підсудності, не нівелює відкриття провадження у даній справі з додержанням правил виключної підсудності, яка за час її розгляду не змінилася, що виключає можливість передачі даної справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

01.08.2019 через відділ діловодства суду представником відповідача 1 подано клопотання про визнання зловживання правом, у відповідності до якого просив визнати зловживання процесуальними правами залучення Міністерства юстиції України як відповідача у справі №910/14159/17, як таке, що було здійснено з метою зміни підсудності справи. Також, представником відповідача 1 було подано клопотання про роз`єднання позовних вимог, згідно якого просив роз`єднати позовні вимоги у справі №910/14159/17 та виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" до АТ "Ощадбанк" та ДП "Сетам".

В судовому засіданні 01.08.2019 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про: відмову в задоволенні клопотання відповідача 1 про роз`єднання позовних вимог; закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 08.08.2019, в якому судом без виходу до нарадчої кімнати було оголошено перерву до 15.08.2019.

Стосовно посилань відповідача 1 на технічну зміну підсудності даного спору шляхом визначення Міністерства юстиції України відповідачем суд звертає увагу на наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України надано визначення поняттю "юридична особа", відповідно до якого такою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не зареєстровано як самостійну юридичну особу та є фактично структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що жодним з учасників справи не заперечується.

При цьому, спір у даній справі стосується спору про право власності (захисту такого права позивачем), а не фактичного оскарження процесуальних дій відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах окремого виконавчого провадження.

До того ж, позовна вимога про визнання недійсним акту №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017, затвердженого заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І., стосується як Міністерства юстиції України в якості юридичної особи, якою видано такий акт, що зумовив вибуття із власності позивача спірного майна, так і АТ "Ощадбанк" в якості особи, якою на підставі такого акту було набуто право власності на спірне майно, що унеможливлює її роз`єднання в окремі позови до таких осіб.

В судове засідання 15.08.2019 з`явилися представники позивача, відповідача 1 та третьої особи 4, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, а відповідач 1 проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. Представник третьої особи 4 позовні вимоги підтримав.

Відповідачі 2, 3 та треті особи 1-3, повідомлені про місце, дату і час розгляду справи належним чином у визначеному чинним господарським процесуальним законодавством порядку, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважність причин неявки суд не повідомили, тому, враховуючи в т.ч. викладення позиції відповідача 3 по суті спору в поданому до суду відзиві на позовну заяву, суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності таких осіб.

В судовому засіданні 15.09.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено і не заперечується учасниками судового процесу наступні обставини спірних правовідносин:

27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровими №№ 704, 705 було вчинено виконавчі написи на копії іпотечного договору №876/31/1-3 від 04.11.2014, укладеного між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика", у відповідності до яких з метою часткового погашення простроченої заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед АТ "Ощадбанк" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 за основною сумою боргу за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 в сумі 93 333 333,34 грн. та за процентами та штрафними санкціями за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 в сумі 60 779 032,54 грн. запропоновано звернути стягнення на: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада

05.04.2017 АТ "Ощадбанк" звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №55/2-09/516/7002/2017-00/Вих про відкриття виконавчого провадження, в якій просило прийняти до примусового виконання виконавчий напис за реєстровим №705 від 27.03.2017, на підставі чого 07.04.2017 було відкрито виконавче провадження №53731207 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису №705.

За наслідками проведення в межах такого виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 13.04.2017 оцінки спірного майна 18.04.2017 суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Консалтингова група "Арго-Експерт" було складено висновок про вартість майна, а 21.04.2017 державним виконавцем було подано заявку до ДП "Сетам" на реалізацію арештованого майна ВП №53731207.

ДП "Сетам" було виставлено на продаж спірне майно у складі лоту №212585 із призначеною датою проведенням електронних торгів - 22.05.2017 о 09:00 год.

22.05.2017 згідно із протоколу №257665 проведення електронних торгів (сформовано 22.05.2017 о 11:00:33) (надалі - "Протокол") відповідні торги визнано такими, що не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників.

23.05.2017 АТ "Ощадабанк" звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №55/2-09/812/10559/2017-00/вих. про придбання нереалізованого предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України "Про іпотеку" шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, у відповідності до якої визначаючи станом на 23.05.2017 розмір вимог АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ТЛК "Акртика" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 в сумі 198 583 782,56 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 97 500 000,00 грн.; заборгованості за процентами у розмірі 40 532 876,70 грн.; пені у розмірі 22 365 254,91 грн.; 3% річних у розмірі 4 260 135,00 грн.; інфляційних втрат в розмірі 22 728 278,35 грн.; штрафу за порушення умов п. 8.2.1 іпотечного договору у розмірі 899 754,00 грн.; штрафу за порушення умов п. 7.2.6 кредитного договору у розмірі 487 500,00 грн.; штрафу за порушення умов п. 8.2.3 іпотечного договору у розмірі 59 983,60 грн.; штрафу за порушення умов п. 7.2.5 кредитного договору у розмірі 9 750 000,00 грн., заявив про своє бажання придбати нереалізоване на прилюдних торгах спірне нерухоме майно.

23.05.2017 державним виконавцем було видано акт №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений 23.05.2017 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І. (надалі -"Акт"), у відповідності до якого зазначено, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП №53999200 до складу якого входить:

- виконавче провадження АСВП №53731207 з виконання виконавчого напису №705, вчиненого 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 з метою часткового погашення простроченої заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед АТ "Ощадбанк" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 за процентами та штрафними санкціями за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 в сумі 60 779 032,54 грн.

- виконавче провадження АСВП №53995297 з виконання виконавчого напису №704, вчиненого 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 з метою часткового погашення заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед АТ "Ощадбанк" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 за основною сумою боргу за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 в сумі 93 333 333,34 грн.;

- виконавче провадження АСВП №54007317 з виконання виконавчого напису №780, вчиненого 22.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком О.В., про стягнення з ТОВ "ТЛК "Арктика" на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 за процентами за період з 22.05.2016 по 22.05.2017 в сумі 22 313 873,24 грн.;

- виконавче провадження АСВП №54007213 з виконання виконавчого напису №779, вчиненого 22.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком О.В., про стягнення з ТОВ "ТЛК "Арктика" на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 за основною сумою боргу (тіло кредиту) за період з 22.05.2016 по 22.05.2017 в сумі 97 500 000,00 грн.,

предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 не було реалізовано у зв`язку з тим, що торги визнано такими, що не відбулися, а АТ "Ощадбанк" заявлено про намір набути спірне майно шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (172 653 000,00 грн. - стартова ціна лоту №212585), тому грошові кошти стягувачем перерахуванню не підлягають, а даний акт є підставою для подальшого оформлення АТ "Ощадбанк" права власності на спірне майно.

24.05.2017 за реєстровим №2178 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів про реалізацію предмета іпотеки (надалі -" Свідоцтво"), на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на спірне майна за АТ "Ощадбанк" (номери записів: №20577387, №21657705).

Спір у справі стосується законності процедури реалізації (переходу права власності) належного ТОВ "ТЛК "Арктика" спірного нерухомого майна до АТ "Ощадбанк" в процедурі примусового виконання виконавчого напису про звернення стягнення на таке майно шляхом проведення прилюдних торгів.

Підставою позову позивачем визначено те, що процедура реалізації - переходу права власності на спірне майно від ТОВ "ТЛК "Арктика" до АТ "Ощадбанк" відбулася за наявності накладених судовими рішеннями арештів на таке майно з метою попередження можливого порушення прав відмінних від АТ "Ощадбанк" осіб, а саме: накладеного на таке майно арешту згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2017 у справі №757/24071/17-к (з метою забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні №42017110000000248 від 26.04.2017 на спірне майно накладено арешт шляхом заборони користування та відчуження) та ухвали господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі №910/17819/16 з метою забезпечення позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід" до Tactical Business LLP, ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" та ТОВ "ТЛК "Арктика".

На думку позивача, оскільки передача майна була здійснена в період дії вказаних арештів, то існують підстави для недійсності торгів, оформлених Протоколом, Акту і Свідоцтва та скасування внесених на підставі них 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності АТ "Ощадбанк" на спірне нерухоме майно.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочину.

Тобто, вести мову про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочину, можна за тієї умови, коли торги відбулися, і покупець внаслідок вчинення активних дій, направлених на волевиявлення придбання майна (ставка в процесі торгів) запропонував вищу ціну, що має наслідком оформлення договірних правовідносин придбання майна.

В той же час, за змістом ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

В ситуації, коли торги не відбулися, відсутні особи, які висловили волевиявлення на придбання майна та виступили покупцями такого майна, що зумовлює передбачені ст. 49 Закону України "Про іпотеку" наслідки.

При цьому, перехід права власності на майно до іпотекодержателя є дією, яка зумовлена умовами іпотечного договору та є різновидом передбаченого ст. 37 Закону України "Про іпотеку" способу звернення стягнення шляхом прийняття рішення про набуття у власність такого предмета іпотеки.

Відтак, положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України не поширюються на правовідносини оскарження набуття іпотекодержателем права власності на майно шляхом звернення стягнення на нього в порядку, передбаченому ст. 49 Закону України "Про іпотеку".

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Таким чином, факт визнання торгів такими, що не відбулися, прийняття за наслідками цього стягувачем (іпотекодержателем) рішення про набуття у власність майна боржника в рахунок погашення його заборгованості та складення державним виконавцем відповідного акту про передачу такого майна стягувачу, тобто, фактичне оформлення процедури передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу, можуть вважатися в розумінні положень ст. 11 Цивільного кодексу України діями та юридичними фактами, які є законною підставою виникнення певних цивільних прав та обов`язків, однак не свідчать про вчинення правочину щодо цього.

Аналогічні висновки про відсутність правочину купівлі-продажу у випадку, коли торги не відбулися, міститься в постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1655цс16 та від 14.06.2017 №6-1804цс16, правових підстав для відступу від яких не знайшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 у справі №752/1115/17 при оцінці правовідносин, які виникають за наслідками передачі майна боржника стягувачу у випадку визнання торгів з його відчуження такими, що не відбулись.

Отже, рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, як і акт державного виконавця про засвідчення факту передачі майна стягувачу (іпотекодержателю) та свідоцтво про реалізацію предмета іпотеки (підтвердження факту набуття іпотекодержателем права власності), які в своїй сукупності породжують певне коло прав і обов`язків відносно нерухомого майна повинні відповідати положенням чинного законодавства та можуть бути предметом оскарження в суді.

Статтею 1291 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який безумовно поширюється також на ухвали судів (слідчих суддів) про забезпечення позову (кримінального провадження).

При цьому, вжиті судом в якості забезпечення позову (кримінального провадження) обмеження (обтяження) діють до заміни судом відповідного виду забезпечення або скасування заходів забезпечення.

За змістом ст.ст. 45, 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, діючій на момент проведення спірних торгів) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

В даному випадку, звернення з відповідним позовом обумовлюється існуванням на момент передачі спірного майна Ощадбанку накладених на нього арештів ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2017 у справі №757/24071/17-к (з метою забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні №42017110000000248 від 26.04.2017 на спірне майно накладено арешт шляхом заборони користування та відчуження) та ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі №910/17819/16 з метою забезпечення позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід" до Tactical Business LLP, ТОВ "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс" та ТОВ "ТЛК "Арктика".

Як підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень законність відповідних заходів забезпечення позову (кримінального провадження) була підтверджена в апеляційному порядку та станом на сьогоднішній день останні є чинними.

Тобто, на 23-24.05.2017 (момент передачі спірного майна АТ "Ощадбанк" та реєстрації за ним права власності на нього - видачі Акту та Свідоцтва) арешт спірного майна, накладений судовими рішеннями у справах №910/17819/16 та №757/24071/17-к, був чинним.

При цьому, слід звернути увагу, що дія встановлених відповідними ухвалами суду обмежень не залежить від їх реєстрації у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки положення чинного процесуального законодавства України не ставлять чинність вжитих судом заходів до забезпечення позову (кримінального провадження) в залежність від наявності чи відсутності у відповідному державному реєстрі внесених на підставі ухвали суду, якою їх було вжито, записів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України №6-2773св08 від 10.03.2011, постановах Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017, №6-640цс17 від 24.05.2017 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №543/730/14-ц.

Наведені обставини свідчать про те, що фактична передача спірного майна у власність АТ "Ощадбанк", оформлена Актом та Свідоцтвом, була здійснена за наявності обтяження такого майна судовими арештами, існування яких в силу приписів ст.ст. 19, 1291 Конституції України унеможливлювало вчинення щодо нього будь-яких дій, спрямованих на його відчуження чи розпорядження ним (в т.ч. щодо передачі державним виконавцем його стягувачу в рамках виконавчого провадження в рахунок погашення вимог останнього).

Посилання АТ "Ощадбанк" відносно того, що чинне законодавство не містить жодних обмежень для примусової реалізації майна в ході виконавчого провадження за наявності обтяжень даного майна, а положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, прямо передбачають, що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються, не має ніякої правового підґрунтя, адже не ґрунтується на проголошеній ст. 1291 Конституції України силі судового рішення і обов`язковості його виконання (неухильного дотримання), в той час, як визначений зазначеною Інструкцією обов`язок державного виконавця зняття всіх арештів та заборон стосується виключно тих, що були вжитті з метою забезпечення інтересів стягувача в рамках відповідного виконавчого провадження. В іншому випадку, наведене свідчитиме про перебрання виконавцем на себе виключної компетенції судів відносно скасування раніше вжити заходів до забезпечення позову чи кримінального провадження, що є неприпустимим.

Відсутність в матеріалах справи копій (роздруківок) ухвал судів у справах №910/17819/16 та №757/24071/17-к, на що було вказано представником АТ "Ощадбанк" в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, жодним чином не спростовує існування встановлених ними обтяжень спірного майна станом на 23-24.05.2017 (момент передачі спірного майна АТ "Ощадбанк" та реєстрації за ним права власності на нього) та не нівелює їх силу у відповідності до приписів ст. 1291 Конституції України, а наявність їх в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень в розумінні положень ст.ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює створення обставинами ненадання копій відповідних судових рішень до поданого позову наслідків для позивача у вигляді не доведення викладених в позові підстав звернення з ним (передачі майна під час дії судових арештів), адже такі обставини є загальновідомими.

Більш того, за змістом ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема: обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В даному випадку із поданого АТ "Ощадбанк" відзиву на позов (т. 1 а.с. 186-189) вбачається, що останнім жодним чином не заперечувалися наведені позивачем доводи щодо існування арешту спірного майна, накладеного ухвалами судів у справах №910/17819/16 та №757/24071/17-к, а навпаки, його заперечення зводилися до висловлення позиції відносно можливості передачі спірного майна стягувачу в межах виконавчого провадження незважаючи на існування будь-яких обтяжень його.

Тобто, в силу приписів ст. 165 Господарського процесуального кодексу України АТ "Ощадбанк" фактично визнавалися викладені ТОВ "ТЛК "Арктика" обставини обтяження спірного майна арештами згідно ухвал судів у справах №910/17819/16 та №757/24071/17-к, адже жодних заперечень щодо таких обставин висловлено не було.

При цьому, із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо справи №910/17819/16 вбачається, що АТ "Ощадбанк" не лише є її учасником як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, а й здійснювалося оскарження накладеного судом в межах такої справи арешту на спірне майно.

Отже, посилання представника АТ "Ощадбанк" на стадії розгляду справи по суті на те, що матеріали справи не містять доказів існування відповідних арештів, і йому невідомо чи існували вони взагалі, є неприйнятним в силу ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та може свідчити про недобросовісність останнього, адже АТ "Ощадбанк" здійснював оскарження відповідного судового арешту в рамках справи №910/17819/16.

Також, судом не приймаються доводи відповідача 1 відносно відсутності доказів доведення до відома державного виконавця чи торгуючої організації про існування обтяження спірного майна арештами згідно ухвал судів у справах №910/17819/16 та №757/24071/17-к з огляду на відсутність доказів надсилання на адресу останніх листа ТОВ "ТЛК "Арктика" від 19.05.2017, в якому було наведені такі обставини, оскільки із тексту долученої до позову копії заявки державного виконавця від 21.04.2017 №20.1/53731207/24 (т. 1 а.с. 26-30) на реалізацію арештованого майна ВП №53731207, адресованої ДП "Сетам", вбачається описання державним виконавцем відомостей про чинні обтяження спірного майна (арешт, заборони), серед яких міститься посиланням в т.ч. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі №910/17819/16 щодо кожної складової спірного майна окремо.

Тобто, як державному виконавцю, так і торгуючій організації достеменно було відомо про існування судового рішення, яким обтяжено спірне майно арештом, що підтверджується наявними в матеріалах справи №910/14159/17 документами.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно державою.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982 в справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21.02.1986 в справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, справі "Щокін проти України" від 14.10.2010, справі "Сєрков проти України" від 07.07.2011, справі "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2004) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суду з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В той же час, здійснення державним виконавцем передачі спірного майна стягувачу за наявності обтяжень його арештом в інтересах інших осіб та для забезпечення можливості досудового розслідування кримінального провадження, тобто, з порушенням встановленої силою судового рішення заборони, свідчить про необґрунтоване (незаконне) втручання державного органу в право власності ТОВ "ТЛК "Арктика" на таке майно, яке зумовило його фактичне припинення, адже не в залежності від наявності інтересу стягувача - АТ "Ощадбанк" (тобто, існування таких критеріїв як переслідування певного "суспільного", "публічного" інтересу та пропорційності визначеним цілям), останнє не може бути визнаним законними, а тому свідчить про порушення гарантованих ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ТОВ "ТЛК "Арктика", як власнику такого майна, прав.

З огляду на викладене вбачається, що за наслідками проведення 22.05.2017 електронних торгів з продажу майна ТОВ "ТЛК "Арктика" останнє було набуто АТ "Ощадбанк" за наявності встановлених судами обтяжень спірного майна шляхом їх арешту з метою попередження можливих порушень майнових прав особи, відмінної від стягувача, та забезпечення досудового розслідування в межах кримінального провадження, що є порушенням приписів ст.ст. 19, 1291 Конституції України та свідчить про наявність правових підстав для визнання Акту і Свідоцтва як юридичних фактів, що породжуються виникнення у АТ "Ощадбанк" прав щодо спірного майна, недійсними.

Посилання відповідача 1 на те, що відповідні обставини стосуються виключно дій державного виконавця в межах відповідного виконавчого провадження, які не стосуються правил проведення електронних торгів, а тому мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними судом відхиляються в першу чергу з огляду на те, що в даному випадку прилюдні торги не відбулися, а тому процедура оскарження наслідків цього, у вигляді залишення стягувачем за собою майна боржника в рахунок погашення зобов`язань останнього, є відмінною від оскарження продажу майна на прилюдних торгах.

До того ж, в даному випадку позов стосується незаконного вибуття з власності позивача предмета іпотеки - спірного майна, яке відбулося в першу чергу внаслідок незаконних рішень та дій державного виконавця.

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власник.

Частиною 5 статті 47 Закону України "Про іпотеку" визначено, що на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Оскільки за оскаржуваними Актом спірне нерухоме майно передано у власність стягувачеві, який оформив право власності на це майно, то предметом розгляду є дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків в т.ч. інших осіб (не сторін виконавчого провадження).

Так, зібраними в матеріалах справи документами підтверджується та не заперечується учасниками справи, що АТ "Ощадбанк" в подальшому продало спірне майно на користь Дочірнього підприємства "БЦТ", у зв`язку з чим відповідна особа була залучена до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Тобто, можливі правові наслідки розгляду та вирішення питання законності дій державного виконавця щодо передачі спірного нерухомого майна відповідачу 1, яке безпосередньо впливає на правильність наступного оформлення АТ "Ощадбанк" права власності на це майно та розпорядження ним шляхом наступного продажу, безумовно позначаться й на правах Дочірнього підприємства "БЦТ" як набувача такого майна.

Отже, спір у даній справі виник із цивільних правовідносин щодо захисту права власності, є майновим, приватноправовим, а не публічно-правовим, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження дій державного виконавця в межах спірного виконавчого провадження.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові №752/1115/17 від 12.06.2019 при вирішенні питання підвідомчості спору про оскарження дій державного виконавця щодо передачі майна боржника стягувачу за наслідками не реалізації його на торгах в межах виконання відповідного виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Записи про обтяження погашаються на підставі актів (рішень) уповноважених на це органів або посадових осіб.

З огляду на викладені норми та враховуючи встановлену судом незаконність передачі спірного майна АТ "Ощадбанк", оформленої Актом та Свідоцтвом, існують правові підстави для скасування записів про право власності відповідача 1 на спірне нерухоме майно.

При цьому, суд враховує, що наведені обставини порушення приписів ст.ст. 19, 41, 1291 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції не стосуються організації та проведення торгуючою організацією спірних торгів, адже дії останньої зводилися виключно до формального виконання заявки державного виконавця, а самі торги, оформлені Протоколом, у зв`язку із визнанням їх такими, що не відбулися в силу відсутності допущених учасників, не стосуються прав позивача, з метою захисту та відновлення яких подано даний позову.

Тому, правові підстав для визнання недійсними торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів від 22.05.2017, складеним Державним підприємством "Сетам", відсутні.

Щодо доводів представника позивача, заявлених усно в судовому засіданні, відносно невідповідності визначеної АТ "Ощадбанк" у виконавчих написах №№704, 705 від 27.03.2017 та №№779, 780 від 22.05.2017 загальної суми заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 її дійсному розміру з огляду на накладення періодів та визначення одних і тих же видів заборгованості як підставу незаконності висновку державного виконавця про відсутність необхідності доплати стягувачем коштів за отримання у власність спільного майна, то суд враховує з огляду на наявні в матеріалах справи докази наявність певного співпадання періодів та видів заборгованості сум у вказаних виконавчих написах, що може вплинути на визначення кінцевих сум зарахування заборгованості у вартість спірного майна, однак, не приймає їх до увагу з огляду на відсутність визначення такої обставини як підстави звернення з даним позовом до суду.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову ТОВ "ТЛК "Арктика" шляхом визнання недійсними Акту і Свідоцтва та скасування внесених 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів №20577387, №21657705 про право власності АТ "Ощадбанк" на спірне нерухоме майно.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з наведених підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд враховує, що підставою виникнення даного спору фактично слугували дії АТ "Ощадбанк" щодо набуття спірного майна у власність за обізнаності про існуючі судові арешти та Міністерства юстиції України в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо передачі спірного майна за обізнаності про обтяження можливості вчинення таких дій судовим арештом, у зв`язку з чим приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів 1, 2 на користь позивача, а в частині відмови в задоволенні позову - покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним акт №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017, який затверджений заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І.

3. Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24.05.2017, видане приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. за реєстровим номером №2172.

4. Скасувати внесені 24.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи №20577387, №21657705 про право власності Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв.м.; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв.м.; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

5. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 41; ідентифікаційний код 37075024) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; ідентифікаційний код 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, 41; ідентифікаційний код 37075024) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

7. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 12.09.2019.

Суддя Т.М. Ващенко