Ухвала суду № 84186023, 10.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.09.2019Справа № 910/12104/19

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва"

до Фізичної особи-підприємця Бордюга Ігора Анатолійовича

про дострокове розірвання і припинення договору, виселення з нежитлового приміщення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бордюга Ігора Анатолійовича про дострокове розірвання і припинення договору, виселення з нежитлового приміщення та зобов`язання вчинити дії.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачено ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривню.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви позивачі просять, зокрема: ухвалити рішення про дострокове розірвання і припинення, станом на 01.09.2019 дії договору про передачу майна в оренду № 391/1 через недотримання умов договору, виселення Фізичної особи-підприємця Бордюг Ігора Анатолійовича з нежитлового підвального приміщення та передачу приміщення шляхом підписання позивачем 2 і відповідачем двостороннього акту приймання-передачі орендного майна.

Таким чином, позивачами заявлено три немайнові вимоги.

Відтак, на момент звернення позивачів до суду, ставка судового збору за подання позовної заяви із трьома вимогами немайнового характеру становить 5763,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

З наведеного вбачається, що за звернення до суду з позовною заявою, яка містить три немайнові вимоги позивач 1 та позивач 2 мали сплатити по 5763,00 грн.

Так, позивачами до позовної заяви додано платіжні доручення № 16385, № 16384, № 16383, № 16388, № 16387, № 16386 від 02.09.2019, кожне з них на суму 1921,00 грн.; платником зазначено: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (позивач 2).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Отже, вказаний закон не виключає можливості здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду чи стосовно якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи положення статті 2 Закону України «Про судовий збір», надані платіжні доручення на загальну суму 11526,00 грн., платником за якими є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (позивач 2) не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання позову Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як вбачається з поданих матеріалів, позовну заяву підписано представником за довіреністю В. Майданіком .

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з п.п. 11 п. 16-1 Розділу XV (Перехідні положення) Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відтак, виходячи з характеру правовідносин, які описані у позові та заявленого предмету, спір, про який йде мова у позовній заяві, не є малозначним в розумінні чинного законодавства, представником у даній справі може бути виключно адвокат.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За вимогами частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з поданих матеріалів, на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивачів до позову долучено довіреність № б/н від 02.01.2019 та довіреність № 103/154/9/1 від 08.01.2019.

Так, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, однак, суд зазначає, що довіреність сама по собі не є доказом, який підтверджує обставини того, що особа є, власне, адвокатом.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують обставини того, що В . Майданік є адвокатом, що порушує приписи ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивачі повинні надати докази сплати судового збору у розмірі 5763,00 грн. (оригінал платіжного документа з підписом відповідального виконавця та відбиткою штампа банку; платник - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація); надати до суду документ (документи), що підтверджують повноваження представника позивачів В. Майданіка як адвоката.

За таких обставин, позовна заява Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» залишити без руху.

2. Встановити позивачам спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 5763,00 грн. (оригінал платіжного документа з підписом відповідального виконавця та відбиткою штампа банку; платник - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація);

- надання до суду документа (документів), що підтверджують повноваження представника позивачів В. Майданіка як адвоката.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Картавцева