Рішення № 84183773, 23.07.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14692/17

Категорія 29

2/295/389/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира:

у складі головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі - Поліщук К.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_4,

за участю представника відповідача Колесник А .С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з позовом в якому просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, на користь ОСОБА_2 , 95 880 грн. 00 коп. (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з 09.12.2008 року перебувала постанова Житомирського окружного адміністративного суду, виконавчий лист № 2-а-17873/08 від 09.12.2008 р., за яким стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населеня Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті разової грошової допомоги в розмірі 1 770 грн. 30 коп.

В подальшому, після повернення без виконання вищевказаного виконавчого листа та смерті стягувача, ОСОБА_3 , заміни стягувача на ОСОБА_2 , вищевказаний виконавчий лист було прийнято до виконання управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, яке є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області без права юридичної особи.

Проте, рішення суду із-за бездіяльності відповідача на час звернення до суду не виконане. Заподіяну позивачу моральну шкоду обґрунтовує порушенням її права на мирне володіння своїм майном, грошовими коштами, яке присуджене позивачу рішенням суду, збитками, викликаними обезцінюванням моїх грошей внаслідок інфляції.

В останньому судовому засіданні представник позивача зазначив, що виконавчий лист про стягнення заборгованості не виконано та просить суд позов задовольнити. Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заперечує проти вимог викладених у позовній заяві, незаконних дій не було, а тому вимоги стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, просить відмовити у задоволенні позову. Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області та Державної казначейської служби України, в судове засідання не з`явився надіслав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувала постанова Житомирського окружного адміністративного суду, виконавчий лист № 2-а-17873/08 від 09.12.2008 р., за яким стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населеня Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті разової грошової допомоги в розмірі 1 770 грн. 30 коп. В подальшому, після повернення без виконання вищевказаного виконавчого листа та смерті стягувача, ОСОБА_3 , заміни стягувача на ОСОБА_2 , вищевказаний виконавчий лист було прийнято до виконання управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, яке є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області без права юридичної особи.

У відповідності до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, від 03.09.2014 № 440, обліку підлягають виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб`єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , було пред`явлено виконавчий лист № 2-а-17873/08 до Управління ДВС для обліку у реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою. Даний виконавчий документ було внесено до реєстру за номером № 50906907, отримано довідку від боржника та передано до Головного управління ДКС України в Житомирській області актом приймання-передавання за 4 квартал 2016 року.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування й моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. оральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, наданих у п.п. 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. (ст.ст. 1,7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Права та обов`язки виконавців визначені законодавцем у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене та той факт, що позивачем не надано жодних доказів, що б підтверджували заподіяння їй моральної шкоди діями відповідачів, не обґрунтована і мотивація розрахунку розміру відшкодування, не обґрунтовані вимоги і щодо відшкодування моральної шкоди в контексті душевних страждань чи принижень честі і гідності, при цьому сума яку позивач просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди значно перевищує розмір суми присудженої до стягнення за виконавчим листом, суд приходить до висновку, що позов є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка