Рішення № 84180182, 10.09.2019, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/298/19

2/729/177/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики у сумі 10299,24 грн. та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №19-ФІН від 14.12.2016, на підставі якого ним було надано відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 4725,00 грн. Грошові кошти отримані відповідачем мали бути повернуті до 14.12.2017.Окрім того, між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №38-ФІН від 03.11.2017, на підставі якого ним було надано відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 4725,00 грн. Грошові кошти отримані відповідачем мали бути повернуті до 30.12.2018. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання та не повернув отримані в позику грошові кошти.

Позивач у судове засідання не з`явився. У заяві до суду просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 38, 41, 42).

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про день та час розгляду справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не повідомив суд про поважність його неявки в судові засідання, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного:

Між ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено договір №19-ФІН від 14.12.2016, на підставі якого останній було надано поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 4725,00 грн. Грошові кошти отримані відповідачем мали бути повернуті до 14.12.2017.Між ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» та ОСОБА_1 було укладено договір №38-ФІН від 03.11.2017, на підставі якого останній було надано поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 4725,00 грн. Грошові кошти отримані відповідачем мали бути повернуті до 30.12.2018. Факт отримання коштів відповідачем згідно договорів підтверджується видатковими касовими ордерами №118 від 14.12.2016, №107 від 07.11.2017 (а.с. 8-13).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та якості.

Таким чином між сторонами був укладений договір позики грошових коштів.

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до приписів статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі N 6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Зобов`язання, що виникли у відповідача на підставі зазначених вище судових рішень - є грошовими. Відповідач не виконує зазначені зобов`язання належним чином, внаслідок чого заборгованість істотно не зменшується, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 625 ЦК України та правових позицій Верховного Суду України по справах N 6-59цс13, N 3-65гс11, позивач вимагає стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання і трьох процентів річних, оскільки це є відшкодуванням матеріальних витрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та компенсація (плата) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно розрахунки надані позивачем, які судом перевірено та взято до уваги, покладається в рішення.

Відповідачем доказів на спростування цього розрахунку суду не надано.

Отже, розмір заборгованості складається: за договором №19-ФІН від 14.12.2016 - 5463,87 грн. з них 4725,00 грн. суми основного боргу, 172,82 грн. суми відсотків за користування коштами та 566,05 грн. інфляційних нарахувань; за договором №38-ФІН від 03.11.2017 - 4835,37 грн. з них 4725,00 грн. суми основного боргу, 24,85 грн. суми відсотків за користування коштами та 85,52 грн. інфляційних нарахувань.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачем не надано до суду письмові заперечення, суд вважає за необхідним покласти в основу рішення наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судових витрат: судового збору у розмірі 3842,00 грн.(а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355,п.15.5) Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» (ЄДРПОУ 35052403, р/р НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528) суму заборгованості за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №19-ФІН від 14.12.2016 у розмірі 5463,87 грн.: з них 4725,00 грн. суми основного боргу, 172,82 грн. суми відсотків за користування коштами та 566,05 грн. інфляційних нарахувань; суму заборгованості за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №38-ФІН від 03.11.2017 у розмірі 4835,37 грн. з них: 4725,00 грн. суми основного боргу, 24,85 грн. суми відсотків за користування коштами та 85,52 грн. інфляційних нарахувань, а всього стягнути 10299 (десять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «АГРО-КАРТЕЛЬ» (ЄДРПОУ 35052403, р/р НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528) судові витрати в розмірі 3842,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя В.І. Бойко