Рішення № 84174279, 06.09.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1294/19

пр.№ 2/464/901/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

05.09.2019 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І. П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 464/1294/19,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 з`явився,

відповідач ОСОБА_2 не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Львівське комунальне підприємство «Хуторівка»,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Львівське комунальне підприємство «Хуторівка» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

за участю представників учасників справи: представник позивача ОСОБА_4 з`явився,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 у якому просить: позбавити відповідача права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 ; зобов`язати органи реєстрації місця проживання зняти відповідача з реєстрації місця проживання за адресою - АДРЕСА_1 ; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є членом сім`ї наймача ОСОБА_5 , як син і матір. Відповідач також є членом сім`ї наймача, адже є її чоловіком і батьком позивача. У зв`язку із тим, що відповідач тривалий час не проживає за спірною адресою, не вносить квартирну плату та плату за житлово-комунальні послуги, не бере участі в утриманні і поліпшенні житлових умов, будь-який зв`язок із відповідачем відсутній, а відтак, всі ці обставини створюють для позивача перешкоди в здійсненні прав і обов`язків користувача квартири, а тому у відповідності до ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Разом із тим, просить зняти відповідача з реєстрації місця проживання, як такого що втратив право користування житловим приміщення. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання судових витрат.

Відповідачем не подано відзив, який містив би заперечення на позов.

29 березня 2019 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, які неодноразово відкладались з поважних причин.

06 серпня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засідання у вступному слові позивач та його представник підтримала позов повністю та просять такий задовольнити з підстав викладених у заяві по суті. Позивач додатково повідомив, що батько більше 15 років не проживає у спірній квартирі, адже перебуває за кордоном.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, не подав відзив на позовну заяву, а тому з урахування думки сторони позивача, які не заперечують проти заочного вирішення справи, відтак, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження / арк. спр. 6/.

Суд установив, 26 вересня 1985 року видано ордер № 1113 ОСОБА_5 , сім`я якої складається із чотирьох чоловік, на право зайняття трьох кімнат АДРЕСА_1 , загальною площею 39,93 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 /арк . спр . 5 /. Відтак, виданий ордер надавав право ОСОБА_5 укласти договір найму житлового приміщення, однак доказів цього позивачем не подано.

Попри те, ОСОБА_5 є наймачем зазначеної квартири, адже жодних обґрунтованих сумнівів у цьому немає, а сторони у справі її члена сім`ї, як чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .

Відтак, у відповідача виникло право користування житлом, як члена сім`ї наймача.

Таким чином, між сторонами виникли житлові відносини щодо захисту права користування житловим приміщенням шляхом втрати такого права у члена сім`ї наймача, у зв`язку з його тимчасовою відсутністю, які регулюються нормами статей 71, 72 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Це ж положення закріплено в ст.9 ЖК УРСР згідно якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Окрім цього, необхідно звернути увагу на норми міжнародного законодавства, які регулюють дану сферу відносин. Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців; якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно з ст. 72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

Повертаючи до матеріалів справи суд установив, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою - АДРЕСА_1 на даний час, що підтверджено актами комісії ЛКП «Хуторівка» від 15.08.2018, 12.11.2018. 21.01.2019, які складані на підставі заяви громадянина ОСОБА_6 , який немає жодного відношення до спірних правовідносин / арк. спр. 7-9/.

Даючи оцінку поданим доказам, суд не убачає безперервну відсутність члена сім`ї наймача протягом шести місяців, а лише його відсутність на дату виходу комісії за зареєстрованим місцем проживання відповідача; такі не містять посилання на причини відсутності відповідача понад встановлені строки, а відтак не є беззаперечними доказами підставності позовної вимоги.

Разом із тим, суд не бере до уваги твердження позивача щодо перебування та проживання відповідача за межами України більше 15 років, адже жодних доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження зміни проживання на території України на територію іншої держави відповідачем позивач не подав.

Суд не приймає до уваги подані квитанції про сплату житлово-комунальних послуг за січень, березень 2019 року, як докази підтвердження обставин позовних вимог, адже такі не стосуються предмету доказування. У відповідності до ст. 16 ЦК України позивач вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про відшкодування частини витрат понесених у зв`язку із утриманням майна, якому належить право користування нарівні з іншими учасниками спірних правовідносин.

Беручи до уваги зазначені вище висновки, суд прийшов переконання, що суд не установив із досліджених обставин справи причини довготривалості відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання понад законодавчо встановлений строк, про що стверджував позивач у заяві по суті та в вступному слові у судовому засіданні, адже повернення відповідача у будь-який час до житлового приміщення, яке він займав, перериває строк тимчасової відсутності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявні в справі докази - акти Львівського комунального підприємства, не підтверджують факту відсутності відповідача понад встановлені строки без поважних причин, а тому відсутні підстави передбачені ст. 71 ЖК УРСР для задоволення позову.

Щодо частини позовної вимоги про зобов`язання орган реєстрації місця проживання зняти відповідача із відповідної реєстрації, то така безпосередньо залежить від вирішення питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а тому оскільки в основній вимозі відмовлено повністю, а відтак відсутні підстави для задоволення похідної вимоги.

Інших обставини справи, які б мали вирішальне значення для правильного вирішення справи та на які сторони не покликались, суд не встановив.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що у позові необхідно відмовити повністю.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 768,40 грн необхідно покласти на останнього.

Керуючисьст. ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Львівське комунальне підприємство «Хуторівка» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок позивача ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначене місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКППФО НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Львівське комунальне підприємство «Хуторівка», місце знаходження - місто Львів, вулиця Хуторівка, будинок № 24.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков