копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009р. №2-а-7581/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Турік Л.С.
за участю представників:
- від позивача Дмитрієв М.О.,
- від відповідача Подольник О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (надалі - позивач) до приватного підприємства ”Алюмекст” (надалі - відповідач) про стягнення штрафу.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення економічних санкцій за порушення ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі 18000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави й строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників. Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості було проведено перевірку відповідача та виявлено, що останнім несвоєчасно подано «Звіт про фактичне вивільнення працівників» (№4 - ПН), а тому до відповідача, на підставі рішення №1106-30/34362243 від 19.08.2009р. застосовано економічну санкцію в розмірі 18000 грн., яку відповідач добровільно не сплатив, у звязку з чим вказана санкція підлягає стягненню в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачем подано письмові заперечення на позов якими вимоги не визнаються з тих підстав, що розгляд даного спору не відносить до компетенції адміністративних судів. Крім того, з посиланням на п. 6 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» зазначив, що чинним законодавством не встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, а також не передбачено з кого саме необхідно стягувати штраф передбачений ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
В судовому засіданні 23.12.2009 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 28.12.2009р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 492 КЗпП України, яка закріплює порядок вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган повинен доводити до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави й строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів щодо працевлаштування та соціального захисту вивільнюваних працівників. Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій установлюються законодавством України.
Згідно з пп. "л" п. 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47, державна служба зайнятості має право стягувати штрафи з підприємств, визначені п. 5 ст. 20 Закону.
За наслідками перевірки відповідача Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості складено акт перевірки №213 від 19.08.2009р. (а.с. 5).
В ході перевірки встановлено наступне.
Наказом відповідача №2-к від 27.04.2009р. «Про зміни в організації виробництва та праці» скорочено з 27.06.2009р. посаду заступника директора ПП «Алюмекст»; звільнено з посади заступника директора ОСОБА_5 у звязку зі скороченням посади по п. 1 ст. 40 КЗпП України з 27.06.2009р. (а.с. 10).
Відповідачем складно та подано до позивача Звіт про заплановане вивільнення працівників (форма №4-ПН (план)) за станом на 27.04.2009р. (а.с. 28).
Звіт про фактичне вивільнення працівників (форма №4-ПН (факт)) поданий відповідачем 20.07.2009р., тобто з порушенням 10-ти денного терміну з дати фактичного вивільнення 27.06.2009р., встановленого п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
У звязку з виявленим порушенням позивачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення від 19.08.2009р. №1106-30/34362243 в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника 18000грн. (а.с. 6).
Згідно довідки про заробітну плату вивільненого працівника (а.с. 9) річна заробітна плата останнього складає 18000 грн.
Рішення про застосування економічних санкцій направлено на адресу керівника відповідача та вручено останньому 27.08.2009р., що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 8).
Відповідач зазначені економічні санкції в добровільному порядку не сплатив, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.
Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
Так як судове рішення ухвалюється по справі у якій позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Алюмекст» на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості економічні санкції за порушення законодавства про зайнятість населення в розмірі 18000 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 28.12.2009р.
Суддя підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.
Судове рішення № 8417371, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 23.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7581. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: