Рішення № 84173306, 27.08.2019, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1152/17

Провадження № 2/316/46/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області,

у складі: головуючого судді Бульба О.М.

секретар судового засідання Черкашина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про розірвання ремонтних робіт та відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2017 р. ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі – відповідач, ОСОБА_3 ) в якій посилаючись на те, що у строки обумовлені договором виконання ремонтних робіт з утеплення будинків від 28.05.2017 р., відповідач не приступив до виконання робіт зазначених у договорі, при цьому отримавши наперед грошові кошти у розмірі 35000 грн., що становить 60% вартості робіт просив суд:

- розірвати Договір ремонтних робіт № 312 від 28.05.2017 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на свою користь завдану матеріальну шкоду в сумі 35000 гривень 00 копійок (а.с.2-4).

05.12.2017 р. Енергодарським міським судом Запорізької області, під голуванням судді Капустинського М.В., було ухвалено заочне рішення (а.с.26, 27-28), яке було скасовано ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.05.2018 р., під голуванням судді Капустинського М.В. та по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.47).

У зв`язку з закінченням повноважень судді Капустинського М.В., розпорядженням заступника керівника апарату Енергодарського міського суду Запорізької області №13-153 від 24.05.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл даної справи (а.с.55) та протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 024.05.2018 р. справу передано судді Енергодарського міського суду Запорізької області Бульбі О.М. (а.с.56)

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області Бульби О.М. від 25.05.2018 р. по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.57).

11.07.2018 р. до Енергодарського міського суду Запорізької області представником позивача – адвокатом Веселовською Л.О., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 12.04.2018 р. (а.с.81-82) було подано уточнену позовну заяву, в якій сторона позивача вимоги уточнила та просить суд:

- розірвати договір виконання ремонтних робіт №312 укладений 28.05.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- сягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , сплачену передплату за договором №312 від 28.05.2017 р. в розмірі 35000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , неустойку за прострочення виконання зобов`язання у вигляді пені в розмірі 383250 грн.;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , завдану моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 4550 грн.;

- судові витрати покласти на рахунок відповідача (а.с.65-72).

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.129).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_1 не з`явився, в заяві від 11.07.2018 р. просить суд розглядати справу у його відсутності за участі його представника – ОСОБА_2 (а.с.64).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, представник позивача: адвокат Веселовська Л.О., яка діє на підставі письмового договору про надання правової допомоги від 01.09.2019 р. (а.с.136-137) та ордеру (а.с.138), не з`явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.168).

В судове засідання, для розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_3 не з`явився повторно, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, розгляд справи у його відсутності – до суду не надав, про час та місце слухання справи повідомлявся судом за адресою місця реєстрації зазначеною у довідці з Сектора реєстрації ЕМР (а.с.16), яка співпадає з адресою зазначеною самим відповідачем у заявах поданих до суду 21.03.2018 р. (а.с.31, 32) та заявах представника відповідача за ордером – адвоката Коваленко А.В. (а.с.110, 118, 125, 127, 141), відзовах на позовну заяву (а.с.122-123, 152-153), проте до суду повернулись поштові конверти судового відправлення з відмітками «Укрпошти» (а.с.148, 163), які свідчать про їх неотримання відповідачем. Враховуючи відсутність заяв про зміну місця проживання (ч.1 ст.131 ЦПК України), відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце слухання справи в суді.

Крім того, належність повідомлення відповідача про розгляд справи судом підтверджується як розпискою (а.с.130) так і клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 , який відповідно до положень ст.ст. 58, 60, ч.4 ст.62, 64 ЦПК України, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Представник відповідача – адвокат Коваленко Володимир Васильович, в судове засідання для розгляду справи по суті, не з`явився повторно, про час та місце слухання справи в суді повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення через відділення поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с.161). Надав до суду письмове клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з зайнятістю в іншому процесі та хворобою відповідача (а.с.164-167).

Крім того, представником надано до суду письмові відзови на позовну заяву, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.122-123, 152-153).

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасник справи зобов`язаний з`явитися до суду в разі якщо його явка визнана обов`язковою, однак судом не визнавалась обов`язковою явка у судове засідання позивача, відповідачів чи їх представників.

Згідно позиції Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 р. по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», яке, відповідно ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ, як джерело права, зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Клопотання надане до суду 27.08.2019 р. представником відповідача ОСОБА_4 , про відкладення слухання справи, не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту зазначеного та наданих до клопотання доказів не вбачається неможливість явки представника до Енергодарського міського суду, оскільки підтвердження зайнятості в іншому процесі по іншій справі – не підтверджене жодним доказом, враховуючи також і те, що дана цивільна справа призначалась Енергодарським міським судом на 08 год. 30 хв. 27.08.2019 р.. Підстави неявки як представника так і відповідача у зв`язку з перебуванням відповідача на лікарняному, спростовуються даними Виписки ТБ09-ВЛТ №3 ЗОПТКД-ІХ №77 (а.с.167), доданої до клопотання, з якої не встановлено, що на дату розгляду справи, відповідач перебуває на лікарняному, при цьому, слід зазначити, що надана виписка не є належним письмовим доказом в розумінні ст.95 УПК України, оскільки не має належного їй посвідчення оригіналу.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторони позивача та сторони відповідача на підставі наявних у суду доказів, враховуючи відсутність сукупність підстав визначених ч.1 ст.280 ЦПК України, дана справа не підлягає розгляду в порядку заочного провадження.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.05.2017 р. ОСОБА_1 (позивач по справі) та ОСОБА_3 (відповідач по справі) уклали договір про проведення ремонтних робіт №312 ( далі – Договір) (а.с.5-6, 73-74). Згідно положень пунктів 1, 2 умов Договору, виконавець ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання, у строк до 01.10.2017 р. (п.п.2.1.2. Договору) виконати роботи визначені даним договором щодо утеплення фасаду будинку АДРЕСА_1 , а замовник ОСОБА_1 зобов`язався провести передплату наданих послуг в розмірі 60% від повної вартості робіт в день підписання договору (п.2.2.1. Договору), в дводенний термін після виконання робіт за договором, підписати акт приймання-передачі виконаної роботи та в триденний строк після підписання акту приймання-передачі сплатити виконавцю плату в повному обсязі (п.п.2.2.2, 2.2.3). Згідно п.3.1 Договору, загальна вартість ремонтних робіт склала 63750 грн.

Згідно розписки в отриманні грошових коштів від 28.05.2017 р., ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_1 35000 грн. (а.с.7, 75), що свідчить про виконання ОСОБА_1 взятих зобов`язань визначених п.п. 2.2.1 Договору.

Укладання зазначеного Договору та отримання відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 35000 грн. стороною відповідача визнається.

Проте, у відзивах, сторона відповідача, не визнаючи вимоги щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 35000 грн. зазначає, що на цю суму були закуплені матеріали для виконання робіт, проте, наявності доказів на підтвердження такого ствердження стороною відповідача не надано, а судом не встановлено. Крім того, сам Договір не містить даних про те, що грошові кошти визначені в п.п.2.2.1 Договору, у якості передоплати, замовником ОСОБА_1 сплачуються, а виконавцем ОСОБА_6 В. отримуються для здійснення закупівлі матеріалів необхідних для виконання робіт. Наявності будь-яких доказів, які б свідчили на доведення такого посилання сторони відповідача - стороною відповідача не надано, а судом не встановлено.

Згідно ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 846 ЦК України, передбачає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Отже, підписавши Договір, відповідач взяв на себе зобов`язання та повинен був їх виконати відповідно до умов Договору та у визначений Договором строк, проте, свої зобов`язання було виконано лише ОСОБА_1 (позивачем по справі), у вигляді оплати відповідачу грошових коштів в розмірі 35000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.8.2 Договору, дострокове розірвання договору може мати місце, у тому числі, за підстав передбачених чинним на території України цивільним законодавством, з відшкодуванням понесених збитків.

За приписами частин 1, 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін уразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно положень ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до ч.2 ст.852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно частин 1, 2, 3 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.3 ст.651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що уточнені вимоги сторони позивача щодо розірвання Договору виконання ремонтних робіт №312 укладеного 28.05.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів сплаченого розміру передплати в сумі 35000 грн. – підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання у вигляді пені в розмірі 383250 грн., суд вважає необхідним відмовити виходячи з наступного.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку.

Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 цього кодексу.

Як встановлено, на час укладання договору підряду – 28.05.2017 р., відповідач ОСОБА_3 не мав статусу фізичної особи-підприємця, а отже відповідач не був суб`єктом господарювання, а отже Договір було укладено між двома фізичними особами.

Враховуючи, що умови Договору не містять зобов`язальних відносин щодо нарахування на сплати неустойки у вигляді пені, законні підстави для її нарахування та стягнення відсутні, а отже не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача розміру моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Укладений між сторонами Договір не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушення умов його виконання.

Крім того, стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами як розміру так і наявності заподіяння позивачу моральної шкоди зі сторони відповідача, яка згідно ч.2 ст.23 ЦК України, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи зазначене, позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4550 грн., суд дійшов наступного.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Про розподіл судових витрат зазначається також у резолютивній частині рішення (п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України)

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 р. №13-рп/2000, від 30.09.2009 року №23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (ч.3).

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так встановлено, що позивачу допомога надавалась адвокатом Веселовською Л.О. на підставі письмових договорів від 12.04.2018 р. (а.с.81-82зворот) та від 01.09.2019 р. (а.с.136-137зворот). Крім того, про надані адвокатом види юридичних послуг та їх вартість було складено Акт виконаних робіт (а.с.84), розрахунок витрат на правову допомогу (а.с.83), а також товарні чеки, якими підтверджується оплата на користь адвоката витрат з правничої допомоги в сумі 4550 грн. (а.с.85).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат з правничої допомоги, суд враховує, що відповідно до приписів ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про не співмірність заявлених позивачем витрат з правничої допомоги та у зв`язку з цим їх зменшення з обґрунтуванням доведеності їх не співмірності, стороною відповідача суду не заявлялось.

Враховуючи викладене, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значенням справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним вимоги в цій частині задовольнити стягнувши з відповідача на користь позивача понесені витрати з правничої допомоги.

Також, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 640 грн. (а.с.1), враховуючи письмове клопотання позивача (а.с.87), приписи ст.7 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем зазначена сума судового збору в розмірі 640 грн.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.133 ЦПК України, при звернені до суду сплачується судовий збір, розмір якого та порядок його сплати, звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», при цьому враховуючи, що позивач звернувся до суду 03.08.2017 р., застосуванню підлягає зазначений Закон саме в редакції чинні на час звернення позивача до суду, та враховуючи положення ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», приписи ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 р.», ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1280 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 18, 76-83, 89, 95, 141, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про розірвання ремонтних робіт та відшкодування матеріальної шкоди– задовольнити частково.

Розірвати договір виконання ремонтних робіт №312 укладений 28 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , сплачену передплату за договором №312 від 28 травня 2017 року в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , витрати на правову допомогу в розмірі 4550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення в повному обсязі складено 05.09.2019 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Бульба