Ухвала суду № 84173056, 13.06.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 758/1780/17

Провадження № 1-кп/314/22/2019

Повний текст ухвали, складений 13 червня 2019 року

У Х В А Л А

м.Вільнянськ 10 червня 2019 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя – Кофанов А.В.,

судді – Беспалько Т.Д., Кіяшко В.О.,

з участю: секретар судового засідання – Лазечна Н.С.,

прокурор – Луговськой О.С.,

захисник обвинуваченого – адвокат Багаурі О.В.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

в с т а н о в и в :

У зазначеному кримінальному провадженні під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про відкриття, долучення до справи та дослідження речових доказів – ухвал Апеляційного суду м.Києва № 01-11084/НСД від 27.09.2016 року, № 01-15661/НСД від 27.09.2016 року, № 01-11084/НСД від 15.07.2016 року № 01-11036т/НСД від 15.07.2016 року щодо дозволу на проведення негласних слідчих дій, які не були відкриті стороні захисту згідно ст.290 КПК України. Своє клопотання мотивує тим, що на момент виконання вимог ст.290 КПК України з цих ухвал не був знятий гриф секретності, що відбулося вже після направлення до суду обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник адвокат Багаурі О.В. заперечили проти задоволення клопотання, пояснивши, що не мають наміру знайомитися з постановами, а їх долучення і дослідження буде суперечити положенням ст.290 КПК України.

Суд вважає, що клопотання не може бути задоволено.

Так, відповідно до ч.1 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Згідно ч.2 цієї ж статті, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Згідно ч.11 цієї статті, сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Згідно ч.12 цієї ж статті, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно до пп.57-61 Постанови Великої палати Верховного суду України № 751/7557/15-к від 16.01.2019 року, документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів. Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор – процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч.2 ст.36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування. Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор – процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування. Крім того, системне тлумачення ст.290 КПК свідчить, що у ч.11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінально-процесуальної норми та закінчення досудового розслідування. Згідно п.63 цієї ж Постанови, за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

У судовому засіданні встановлено, що прокурор вже здійснив відкриття ухвал, про які зазначено у клопотанні, стороні захисту, проте та відмовилася ознайомлюватися з ними; процедури "примусового" ознайомлення з матеріалами діючий КПК не передбачає.

Що ж стосується вимог про долучення ухвал до матеріалів провадження та їх дослідження в якості доказів, то це буде суперечити наведеним вимогам ст.290 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89, 93, 99, 290 КПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора про відкриття, долучення до справи та дослідження додаткових доказів – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Кофанов

Суддя Т.Д. Беспалько

Суддя В.О. Кіяшко

А.В.Кофанов

13.06.2019