Ухвала суду № 84171119, 05.09.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16051/19

Провадження № 1-кс/344/8490/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Кварцян Т.В., захисника Благодира С.М., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 190 900 000 00 509 від 04.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликався на те, що 03.09.2019 біля 17.50 годин ОСОБА_1 керував автопоїздом в складі автомобіля марки МАN TGX 18.440 реєстраційний № НОМЕР_1 і напівпричепа марки BODEX KIS 3B реєстраційний № НОМЕР_2 та рухався автодорогою Н-10 Мукачево – Львів через с. Боднарів Калуського району у напрямку м. Івано-Франківська. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1, по напрямку руху автомобіля є поворот вправо. Проїзна частина через випадання дощу була мокрою. В цей час, в зустрічному автопоїзду напрямку, керуючи маршрутним автобусом «Івано-Франківськ – Калуш» марки IVECO DAILY реєстраційний № НОМЕР_3 , своєю смугою рухався водій ОСОБА_2 . В салоні автобуса ОСОБА_2 перевозив пасажирів, серед яких на задньому лівому сидінні біля вікна знаходилася ОСОБА_3 . Водій ОСОБА_1 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, а саме, стан поверхні проїзної частини, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого на повороті дороги праворуч втратив керованість автопоїздом, задню частину напівпричепа якого занесло на смугу зустрічного руху, де вона зіткнулася із лівою боковою частиною зустрічного автобуса марки IVECO DAILY. У результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автобуса марки IVECO DAILY ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події.

Матеріалами клопотання зазначається, що 04.09.2019 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у випадку задоволення клопотання та обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили визначити також альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку за підозрюваного готовий внести його роботодавець, слідчим суддею встановлено наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванківці Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого водієм ТзОВ «Тростянець Трейд Буд Інженірінг», одруженого, раніше не судимого, у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколам огляду місця події, показаннями свідка ОСОБА_2 , та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Слідчий суддя враховує те, що інкримінований підозрюваному злочини, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, вказані ризики на даний час існують, не зменшилися і не відпали.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

ОСОБА_1 інкримінується тяжкий злочин, вчинений під час керування джерелом підвищеної небезпеки, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжнийі захід не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують і не зменшилися, а відтак і не буде здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, його майновий та сімейний стан, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Інкримінований підозрюваному злочин потяг за собою тяжкі наслідки у вигляді загибелі людини, однак, в той же час з матеріалів справи вбачається, що злочин вчинено з необережності особою раніше не судимою, яка заявляє про бажання співпрацювати з органами досудового розслідування і судом задля об`єктивного встановлення істини у справі, а тому слідчий суддя вважає, що при всіх обставинах даного провадження в їх сукупності, а також з огляду на запевнення сторони захисту про можливість внесення застави за підозрюваного з боку роботодавця буде допустимим визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, враховуючи також і посилання сторони захисту щодо наявності заставодавця, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити максимальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.

На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно до матеріалів клопотання 04 вересня 2019 року о 00 год. 40 хв. ОСОБА_1 фактично був затриманий і обмежений у свободі пересування, а тому строки належить обчислювати саме з цієї дати.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів — до 02.11.2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Строк дії ухвали до 02 листопада 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло