Ухвала суду № 84171054, 11.09.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/734/17

Номер провадження: 1-кп/0343/52/19

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 вересня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Монташевич С.М., Керніцького І.І.,

в присутності запасного судді: Тураша В.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,

прокурорів- Ільницького М.С., Демуса О.Б.,

перекладача- Мікадзе М.Т.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників: Вороняка В.А., Шкварка П.І., Стрипи І.С., Войцеховської Т. М.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника Стрипи І.С. про заміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м"який у кримінальному провадженні №12015240200000409 відносно обвинувачених:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

в Долинському районному суді Івано-Франківської області на розгляді перебуває кримінальне провадження №12015240200000409 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24.07.2019 у судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 21.09.2019.

В судовому засіданні прокурор Демус О.Б. заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, зазначивши, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Метою продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених є забезпечення виконання ними покладених процесуальних обов"язків. Ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі. З метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Злочини, які їм інкримінуються відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є активними членами організованої групи, учасники якого вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних регіонах України, до вчинення злочинів готувались заздалегідь розробленим та узгодженим між всіма учасниками детального плану, вживали заходів конспірації, використовували зброю, транспорт та засоби зв"язку. Вони ніде офіційно не працевлаштовані, джерела отриання доходів невідомі, ОСОБА_8 . ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . ОСОБА_11 є громадянами іншої держави і не мають постійного місця реєстрації. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває. Вважає, що ризики, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених не зменшились, існування зібраних у кримінальному провадженні доказів та небажання нести відповідальність за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів спонукатиме їх переховуватись від суду. З наведених підстав просив задовольнити подане клопотання.

Прокурор Ільницький М.С. підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим та просив відмовити у задоволенні клопотання захисника Стрипи І.С., оскільки недопитані свідки, про виклик яких заявив останній. Згідно висновку комісійної СМЕ показів для додаткового обстеження ОСОБА_1 в умовах стаціонарного закладу та стаціонарного лікування на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи немає та дозволяє проводити консервативне лікування в умовах ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12".

Захисник Стрипа І.С. в судовому засіданні заявив клопотання про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м"який- цілодобовий домашній арешт. В обгрунтування клопотання зазначив, що захворювання підзахисного негативно впливає на його самопочуття, унеможливлює рухи, викликає у обвинуваченого болі, дискомфорт. Отримане ОСОБА_1 в умовах установи виконання покарань лікування позитивних наслідків не дало. Його так зване лікування, огляди та первинна СМЕ були проведені неналежно. Згідно консультативного висновку Івано-Франківської ОКЛ від 18.07.2019 у ОСОБА_1 виявлено крім грижі поперекового відділу хребта, грижу шийних хребців, які спричиняють сильні болі, обмежують рух. Розмір грижі шийного відділу вимагають негайного хірургічного втручання. ОСОБА_12 в судовому порядку не визнаний винуватим в скоєнні інкримінованих злочинів, а тому як громадянин України має право на медичну допомогу та охорону здоров"я. Операцію можна провести тільки в умовах спеціалізованого лікарняного стаціонару, а не в умовах установи. ОСОБА_1 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, раніше не судимий, займався суспільно-корисною працею (зареєстрований як ФОП), позитивно характеризується по місцю проживання. Його стан здоров"я фактично перетворив його у інваліда. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 331 КПК України, не вмотивоване, не зазначені ризики.

Захисники Вороняк В.А., Шкварок П.І., Войцеховська Т. М. заперечили у задоволенні клопотання прокурора, просили відмовити, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 331 КПК України та є необгрунтоване. Вважають, що їх підзахисним слід змінити запобіжний захід на більш м"який, не пов"язаний з позбавленням волі, зокрема на домашній арешт. Клопотання ОСОБА_13 просили задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підтримали думку своїх захисників.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинувачених кримінальних правопорушень – злочинів та їх тяжкість, в яких останні обвинувачуються.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризики, передбачені ст.177 КПК, які неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушеннячи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Доводи захисника Стрипи І.С. щодо неможливості за станом здоров"я утримувати ОСОБА_1 в Івано-Франківській УВП №12 та отримувати у ній необхідне лікування у зв"язку з необхідністю оперативного лікувавання суд не бере до уваги. Згідно долучених до матеріалів провадження медичних обстеженнь ОСОБА_1 від 18.07.2019, 13.06.2019, консультативного висновку спеціаліста від 18.07.2019 обвинуваченому рекомендовано тільки консультації спеціалістів без посилання на оперативне лікування. Необхідне лікування він отримує в умовах ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12". Стан ОСОБА_1 дозволяє йому брати участь в судових засіданнях.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинувачених, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, їм інкриміновано ряд умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі із застосуванням насильства, за які передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі, а, отже, усвідомлюють неминучість покарання. Також вагомим аргументом у підтвердження посилань прокурора в поданому клопотанн є те, що ОСОБА_9 Кахабері, ОСОБА_6 є громадянами іншої держави, вони без постійного місця реєстрації, ОСОБА_14 житель іншої області, всі обвинувачені без будь-яких сталих матеріальних доходів та соціальних зв"язків та недопитані всі свідки, що може спонукати їх переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини. Суд у складі колегії суддів приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який, зокрема домашній арешт, а тому клопотання захисників з цього приводу не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим строк тримання під вартою до 09 листопада 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 09 листопада 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 09 листопада 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 09 листопада 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 09 листопада 2019 року включно.

У задоволенні клопотання захисників про заміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя: Андрусів І.М.

Судді: Монташевич С.М.

Керніцький І.І.