Ухвала суду № 84170986, 19.08.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4955/19

провадження 1-кс/216/4418/19

УХВАЛА

іменем України

19 серпня 2019 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сало І.Ю.,

слідчого Рац О.М.,

прокурора Швидкого Є.О.,

захисників адвокатів Поповського Д.М., Усика О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Рац О.М. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №42019040630000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,–

в с т а н о в и в:

У провадженні СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42019040630000064 від 22.07.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 88-к від 18.05.2009 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. Вказана посада віднесена до посад державної служби. Відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_1 у повсякденній діяльності керується вимогами Конституції України, Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (надалі – Закон), Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та іншими виданими в їх розвиток нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (надалі – Закон), дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини є органом виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю.

У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону компетентний орган зобов`язаний гарантувати, що посадові особи компетентного органу та його територіальних органів, які здійснюють заходи державного контролю :заходи державного контролю, зокрема інспектування, аудит і відбір зразків, та порядок їх здійснення; законодавство про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; стадії виробництва та обігу харчових продуктів, кормів та тварин, можливі ризики для здоров`я людини, тварин, рослин та довкілля; системи управління, що використовуються операторами ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів, та оцінка відповідності таких систем законодавству про харчові продукти та корми; з інших питань, необхідних для здійснення державного контролю відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону посадові особи компетентного органу та його територіальних органів є державними службовцями та користуються правами і виконують обов`язки державних службовців.

У відповідності до п. в ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Незважаючи на вимоги вище зазначеного законодавства України, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, вчинив тяжкий корупційний злочин за наступних обставин.

У м. Новомосковськ, Дніпропетровської області здійснює підприємницьку діяльність громадянин ОСОБА_2 , який являється ФОП « ОСОБА_2 », діяльність якого пов`язана із оптовою торгівлею фруктами та овочами, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування.

Разом з цим, у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області на посаді начальника відділу безпечності продуктів харчування та ветеринарної медицини Новомосковського міськрайонного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області виконує службові обов`язки ОСОБА_3 .

У відповідності до п. в ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, тобто останній являється особою уповноваженою на виконання функцій держави.

З метою здійснення підприємницької діяльності пов`язаної з зберіганням харчових продуктів у червні 2019 року ОСОБА_2 відшукав складське приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого використання під час здійснення господарської діяльності.

Разом з цим, для отримання відповідного дозволу для ведення вказаного приміщення в експлуатацію, за вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прибув до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, де під час спілкування познайомився із ОСОБА_1 , який повідомив ОСОБА_2 , що може вирішити питання щодо введення в експлуатацію складського приміщення.

При цьому, ОСОБА_1 заявив, що для врегулювання вказаного питання, ОСОБА_2 повинен надати йому неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США, у разі надання згоди на вказані умови, ОСОБА_1 здійснить вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави а саме начальника відділу безпечності продуктів харчування та ветеринарної медицини Новомосковського міськрайонного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за складання позитивного акту перевірки – обстеження приміщення складу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатаційного дозволу, що провадить діяльність пов`язану з зберіганням харчових продуктів тваринного походження. У разі відмови від надання вказаної суми неправомірної вигоди, ОСОБА_1 зауважив, що вчинить дії щодо перешкоджання у проведенні інспекційного обстеження та безпосередньо у подальшому отриманні експлуатаційного дозволу. Не маючи іншого вибору, ОСОБА_2 погодився на вказані умови, у наступному, ОСОБА_2 подав відповідну заяву до Центру надання адміністративних послуг для ініціювання питання щодо проведення інспекційного обстеження, разом з цим за результатами розгляду вказаної заяви останній отримав відмову. Після цього, 09.08.2019 ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про відмову у позитивному розгляді заяви, на що останній повідомив ОСОБА_2 , що позитивне вирішення питання можливе лише після надання раніше обумовленої суми неправомірної вигоди та зазначив, що вказану суму неправомірної вигоди (у тому числі можливе надання у Національній валюті України) необхідно надати 12.08.2019, у разі відмови від надання, позитивного рішення ОСОБА_2 не отримає.

В подальшому, 12.08.2019 приблизно о 16 год. 10 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_1 одержав від громадянина ОСОБА_2 , який являється ФОП « ОСОБА_2 » неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 13 тис. гривень, поєднану з вимаганням такої вигоди, для себе за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальника відділу безпечності продуктів харчування та ветеринарної медицини Новомосковського міськрайонного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за складання позитивного акту перевірки – обстеження приміщення складу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатаційного дозволу, що провадить діяльність пов`язану з зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

На даний час органом досудового розслідування встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває наступне не рухоме майно: житловий будинок, загальною площею 354,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка, загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 55,2 м2, розташований АДРЕСА_4 .

Органом досудового розслідування у якості підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження зазначено, те, що санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України, у скоєнні якої підозрюється ОСОБА_1 , передбачена конфіскація майна, а тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна виникла необхідність у накладенні арешту на житловий будинок, загальною площею 354,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка, загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 55,2 м2, розташований АДРЕСА_4 , які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_1 .

Слідчий та прокурор, кожен окремо, у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Захисники підозрюваного – адвокати Усик О.А. та Поповський Д.М. в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки вона не належить підозрюваному ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1, пункту 1 частини 2 та частини 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, можливої конфіскації майна.

Слідчим суддею було встановлено, що 12.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України, затримано – ОСОБА_1 .

13.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України – одержання неправомірної вигоди для себе за влив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 175971988 від 01.08.2019, Скіба О ОСОБА_4 О. має у власності житловий будинок, загальною площею 354,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка, загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 55,2 м2, розташований АДРЕСА_4 .

Однак відповідно Договору дарування земельної ділянки від 25.06.2013 року ОСОБА_1 подарував земельну ділянку, загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , що підтверджується і інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 177801210 від 16.08.2019.

Згідно до п.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.369-2 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція даної статі передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна..

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є обґрунтованим та доцільним, оскільки санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України, у скоєнні якої підозрюється ОСОБА_1 , передбачена конфіскація майна, а тому з метою її забезпечення виникла необхідність у накладенні арешту на житловий будинок, загальною площею 354,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру, загальною площею 55,2 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , які на праві власності належать підозрюваному, а в накладені арешту на земельну ділянку, загальною площею 463 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить відмовити, оскільки вона на праві приватної власності належить іншій особі – ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170,-172-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Рац О.М. про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 354,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру, загальною площею 55,2 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , які на праві власності належать підозрюваному у кримінальному провадженні №42019040630000064 від 22.07.2019 за ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із подальшою забороною власнику чи уповноваженою ним особою відчужувати та розпоряджатись вищевказаним майном.

В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Рац О.О. про арешт майна – відмовити.

Ухвалу слідчого судді про арешт майна може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про арешт майна набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя Р.О. Кузнецов