Рішення № 84170735, 04.09.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3501/16-ц

Провадження № 2/307/244/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарях Тиводар В.І.

Ком`яті Н.А.

з участю: представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Тячівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Тячівської міської ради про надання земельної ділянки під індивідуальне будівництво та державного акту про право приватної власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з вищевказаним позовом.

29.11.2017 р. позивачка та її представник подали до суду заяву про уточнення позовних вимог, у яких просили визнати незаконним, таким що не має юридичного значення, рішення ХІІ сесії 22-го скликання від 18.12.1997 р., згідно якого відповідачу ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0.07 га., під будівництво та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також визнати незаконним та скасувати державний акт серії 111-ЗК № 014587, виданий на ім`я ОСОБА_4 на право приватної власності на землю, виготовлений на підставі цього рішення.

Посилається на те, що згідно рішення XIV-ї сесії 21 скликання Тячівської міської ради від 20.04.1994 р. їй було надано у власність земельну ділянку площею 0.07 га., для будівництва індивідуального житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення 8-ї сесії ХХІІ скликання Тячівської міської ради від 26.04.1996 р. вулиця Матросова була перейменована на вулицю Августина Волошина , про що внесено зміни в нумерацію земельних ділянок, що були виділені громадянам по вул . Матросова та Джерельній. Земельній ділянці, яка була надана їй по вулиці Матросова присвоєно адресу: АДРЕСА_1.

Після того як вона почала оформляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в Тячівській міській раді, їй повідомили, що на її земельну ділянку в 1997 році виготовлено державний акт про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0.07 га., на ім`я ОСОБА_4 , для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Вважає, що рішення Тячівської міської ради та державний акт є незаконними та підлягають скасуванню.

У протокол 12-ї сесії Тячівської міської ради 22-го скликання від 18.12.1997 року, невідомими особами внесено виправлення згідно яких відповідачу ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво, площею 0.07 га., по АДРЕСА_1 ».

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що рішення сесії міської ради та державний акт відповідають вимогам закону і не порушують ніяких прав позивачки. Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли у 1997 році тому суд застосовує норми ЦК України 1963 року.

Згідно ст.ст. 4-6 цього кодексу цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування, внаслідок інших дій громадян і організацій, внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання цивільно-правових наслідків. Цивільні права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав у соціалістичному суспільстві в період будівництва комунізму. При здійсненні прав і виконанні обов`язків громадяни і організації повинні додержувати законів, поважати правила соціалістичного співжиття і моральні принципи суспільства, що будує комунізм. Захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом визнання цих прав, відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право, присудження до виконання обов`язку в натурі, припинення або зміни правовідношення, а також іншими засобами, передбаченими законом.

В судовому засіданні встановлено наступне. Рішенням сесії Тячівської міської ради народних депутатів від 20.04.1994 року ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку розміром 0.07 га. для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 .

Рішенням 8-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 26.04.1996 року внесено зміни у рішення від 20.04.1994 року у зв`язку з необхідністю перейменування вулиць у новому мікрорайоні та потреби в упорядкуванні нумерації наділів. Згідно цього рішення земельна ділянка АДРЕСА_1 отримала АДРЕСА_1 , а земельна ділянка виділена ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 отримала АДРЕСА_2.

18.12.1997 року Тячівська міськрада виносить рішення про виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків громадянам міста Тячів. У списку доданому до протоколу сесії вказано прізвище ОСОБА_4 , і зазначено, що йому передається ділянка площею 0.07 га. по вул. Волошина в м. Тячів .

Висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03.05.2018 р., який знаходиться у матеріалах кримінального провадження і був оглянутий у судовому засіданні стверджено, що в рядку № 90 в колонці «Примітки» у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1997 року слово « АДРЕСА_1» додруковане після друку слів « ОСОБА_4 АДРЕСА_10 0.07» та витягування аркуша із каретки друкарської машинки. В рядку № 90 в колонці «Примітки» у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1997 року вносилися зміни шляхом додруковування слова «АДРЕСА_1». В рядку № 90 в колонці «Примітки» у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1997 року зміст первинного тексту - « ОСОБА_4 . АДРЕСА_10 0.07 0.07 0.07». В рядку № 90 в колонці «Примітки» у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1997 року слово « АДРЕСА_1» виконане на іншій друкарській машинці ніж слова «ОСОБА_4 АДРЕСА_10 0.07 0.07 0.07».

Наведеним висновком підтверджується та обставина, що рішення про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , 18.12.1997 року на сесії не приймалося, а вказана адреса була кимось дописана шляхом внесення виправлень у список.

Крім цього вказана обставина підтверджується і тим, що і у рішенні від 1994 року, і у рішенні від 1996 року було вказано, що земельна ділянка виділяється ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Відсутність прізвища ОСОБА_7 у рішенні від 1997 року непрямо свідчить про те, що мало місце зміна первинних даних відносно осіб включених у список та адрес виділених їм земельних ділянок, оскільки два прізвища було важко вписати в один рядок. Доказів того, що ОСОБА_7 відмовилася від земельної ділянки виділеної їй рішеннями від 1994 та 1996 років, або того що у неї було вилучено цю ділянку у відповідності до діючого законодавства представник відповідача суду не надав.

Із державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК, № 014587, від 27.05.1998 року вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення 12-ої сесії 22-го скликання Тячівської міської ради народних депутатів від 18.12.1998 р. передається у приватну власність земельна ділянка площею 0.07 га. в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Тячівської міської ради, АДРЕСА_1 .

Як вказано вище, рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1997 р. в частині передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 є зміненим, а рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1998 р. взагалі не існує.

Отже державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК, № 014587, від 27.05.1998 р. на ім`я ОСОБА_4 виданий на підставі протоколу (рішення) сесії Тячівської міської ради народних депутатів у який вносилися не застережені підписами відповідальних посадових осіб зміни. В результаті цих змін ОСОБА_4 отримав право на приватизацію іншої земельної ділянки ніж та, що вказана у рішеннях від 1994 та 1996 років, а саме по АДРЕСА_2 , первинний номер 34 .

Суд вважає, що такий документ не можна вважати законним, як і не можна вважати законним виданий на його підставі правовстановлюючий документ, у даному випадку державний акт серії ІІІ-ЗК, № 014587, від 27.05.1998 р.

Відповідно до ст. 22 ч. 6 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», в редакції яка діяла на момент винесення рішення Тячівською міською радою народних депутатів, рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Із приписів ст. 55 ч.ч. 1 та 5 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За таких обставин, суд вважає, що рішенням Тячівської міської ради народних депутатів від 18.12.1997 року, в частині що стосується передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка рішеннями від 20.04.1994 року та від 26.04.1996 року була передана ОСОБА_3 , від якої вона не відмовлялася і яка не була вилучена у неї у встановленому законом порядку, порушує права та інтереси позивачки і вони підлягають захисту у судовому порядку, шляхом визнання незаконним рішення та виданого на його підставі державного акту.

Тому, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 4-6 ЦК України, ст.. 55, 144 Конституції України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Визнати незаконним та скасувати рішення ХІІ-ї сесії 22-го скликання від 18.12.1997 р. в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0.07 га. по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним та скасувати державний акт серії 111-ЗК № 014587 виданий на ім`я ОСОБА_4 на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 177 від 27.10.1998 р., площею 0.07 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 , виготовлений на підставі рішення ХІІ-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18.12.1998 р.

Ухвалу про забезпечення позову від 20.12.2016 р. скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 та Тячівської міської ради на користь ОСОБА_3 по 689. 20 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 09.09.2019 року.

Головуючий: В.І. Гримут