Рішення № 84170196, 05.09.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/2385/19

2/242/857/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: - головуючого - судді Черкова В.Г.,

- при секретарі Кідрон О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області, Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,-

ВСТАНОВИВ:

25.04.2019 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.10.2018 р. о 00.05 годині на річці Вовча, поблизу с.Новоукраїнка Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненими знаряддями лову - сіткою, виловивши 24 щуки та 2 окуня, загальною вагою 5,0 кг. Головним державним інспектором Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області відносно ОСОБА_1 06.10.2018 р. складено протокол за № 001463 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП. ОСОБА_1 під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення свою провину визнав у повному обсязі. Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05.12.2018 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. без конфіскації незаконно добутих водних ресурсів. Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 18.12.2018 р. Штраф відповідачем сплачено 05.12.2018 р. При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 питання щодо відшкодування завданої шкоди не вирішено. У добровільному порядку шкоду, заподіяну внаслідок незаконного рибного промислу, ОСОБА_1 не відшкодовано.

Просив стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Багатирської сільської ради 8194 (вісім тисяч сто дев`яносто чотири) грн.. 00 коп. в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, перерахувати їх на р/р 33111331005164, отримувач: Багатирська сільська рада Великоновосілківського району, банк отримувача УДКСУ у Великоновосілківському районі Донецької області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 41052914; стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь прокуратури Донецької області (87500 , Донецька область, м. Маріуполь , вул..Університетська,6 ) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.. 00 коп. (реквізити: р/р № 35216066016251, Держказначейська служба України, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - прокуратура Донецької області).

Заперечення відповідача

У строк, наданий судом, відповідач відзив не надав.

Процесуальні дії у справі.

11.05.2019 р. було відкрито провадження по справі за позовною заявою. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач - прокурор Селидівського відділу Красноаормійської місцевої прокуратури Донецької області Яворська Г.В. - у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Позивач - Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області - у судове засідання не з`явилася, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.

Позивач - Багатирська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області - у судове засідання не з`явилася, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.

Відповідач - ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явився. Про день слухання справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

З урахуванням ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

06.10.2018 р. було складено адміністративний протокол № 001463 за порушення ОСОБА_1 ч.4 ст.85 КУпАП. Згідно розрахунку, матеріальна шкода, завдана незаконним виловом цінних порід риб склала 8194 грн.(а.с.13-15, 32).

Згідно розписки, ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання до рішення суду водні біоресурси: щука - 24 шт., окунь - 2 шт. (а.с.17).

У ОСОБА_1 було вилучено майно, а саме: сітку (а.с.18).

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 05.12.2018 р. на ОСОБА_1 було визнано винуватим за ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 340 грн., знаряддя лову - сітку - конфісковано на користь держави, добуті живі водні ресурси залишено в розпорядженні ОСОБА_1 (а.с.23-34).

ОСОБА_1 05.12.2018 р. сплатив штраф згідно постанови суду (а.с.19).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно зі ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст..27 ЗУ «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому КМУ відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою КМУ від 18.07.1998 р. № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекономбезпеки.

Відповідно до п.3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, забороняється вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства.

Згідно Постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» та Додатку до неї, такса за вид водних біоресурсів - щука - складає 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (за 1 шт.), за вид водних біоресурсів - окунь - 1 неоподаткований мінімум доходів громадян за 1 шт.

Таким чином, розмір завданої незаконним виловом риби складає: 24 * (20 * 17) + 2 * (1 * 17) = 8194,00 грн.

Одночасно з вищевикладеним, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 24 жовтня 2018 року в справі №304/1196/16, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

У відповідності до ст.411 ЦПК України правові позиції Верховного Суду є обов`язковими для суду першої інстанції. Частина 4 ст. 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічне твердження закріплене і в ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"

В позовній заяві прокурор не обґрунтував і не додав до неї доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Управленнім державного агентства рибного господарства у Донецькій області та Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

З урахуванням вищенаведеного вважаю, що у прокурора в даному випадку немає законних підстав для представництва інтересів держави і звернення з позовом до суду у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області, код ЄДРПОУ 40850816, розташоване за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул..Поштова, 5, Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, код ЄДРПОУ 41052914, розташоване за адресою:Донецька область, Великоновосілківський район, с.Багатир, пр..Миру, 23, до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом риби - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2019 р.

Суддя