Ухвала суду № 84169218, 10.09.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/6875/19

2/221/1402/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

в складі головуючого – судді Безрук Т.В.

за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.

розглянувши заяву управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про забезпечення позову у цивільній справі № 221/6875/19 за позовом управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Позивач звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з вказаним позовом, в якому просить зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повернути управлінню виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області автомобіль марки ЗАЗ «Таврія», модель 110270, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що залишився після смерті його батька, в повному комплекті разом з двома комплектами ключів, сервісною книжкою та технічним паспортом.

Разом з позовною заявою до початку розгляду справи по суті позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки ЗАЗ «Таврія», модель 110270, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що постановою Донецького апеляційного суду від 14.03.2019 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права на залишення вищезазначеного автомобіля. Незважаючи на те, що вказана постанова набрала законної сила, ОСОБА_1 відмовляється повернути вищевказаний автомобіль управлінню виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Ознайомившись із вказаною заявою та наявними матеріалами справи, вважаю, що в її задоволені слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст.151ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За наведених положень ЦПК України обов`язковою умовою для забезпечення позову є та обставина, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст.151 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Одночасно з цим, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права повторно на будь-якій стадії розгляду справи звернутися до суду із заявою про забезпечення позову при наявності для цього обґрунтованих підстав та представлених доказів.

Керуючись ст.ст.149, 153, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про забезпечення позову у цивільній справі № 221/6875/19 за позовом управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Донецької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення (проголошення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Суддя Т.В. Безрук