Вирок № 84166698, 11.09.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/558/18

Провадження №1-кп/701/12/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -Калієвського І. Д.за участю секретаря -Байдужій Г.І.з участю прокурора - Руденко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області та проживаючої АДРЕСА_1 , громадянка України, з неповною середньою освітою, не заміжня, непрацююча, раніше судима: 1) 11.09.2009 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки; 2) 17.12.2009 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін 1 рік 6 місяців позбавлення волі за вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 11.09.2009 року і остаточно визначено до відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнена 16.04.2014 року по відбуттю строку покарання; 3) 03.03.2015 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень; 4) 07.10.2015 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік, звільнена від покарання згідно з ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.11.2016 року по відбуттю іспитового терміну; 5) 01.11.2017 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

27.03.2018 року близько 13:05 год. ОСОБА_1 , знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, в присутності власника відкрито для останнього, умисно, повторно в супереч його волі з корисливих спонукань, викрала чуже майно, а саме: мобільний телефон «NOMI» i177, чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , який знаходився на столі однієї з кімнат житлового будинку, вартість якого згідно висновку експерта №10/114 від 10.05.2018 року, станом на 27.03.2018 року становить 323 (триста двадцять три) гривні, чим спричинила останньому матеріального збитку на вказану суму.

Вина обвинуваченої в скоєному нею злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

- показами обвинуваченої ОСОБА_1 , яка свою вину у вчиненому нею злочині визнала повністю і суду безпосередньо показала, що дійсно вона 27.03.2018 року близько 13:05 год. знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , в його присутності всупереч його волі викрала в останнього мобільний телефон «NOMI» i177, чорного кольору, який знаходився на столі однієї з кімнат житлового будинку. Після чого з викраденим зникла з місця вчинення злочину. У вчиненому щиро розкаюєється та просить суворо не карати.

Вина обвинуваченої підтверджена в суді і іншими зібраними, по цій справі доказами дослідження яких, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз`яснено всім, під час судового слідства і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає докази належними, допустимими, достовірними й такими, що в своїй сукупності беззаперечно та поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченої та кваліфікує дії ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 186 КК України, кваліфікуючою ознакою яких є відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України закон відносить злочин вчинений обвинуваченою до тяжких злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та визнання вини в повному обсязі.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачена є особою, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності.

Суд також враховує дані, які характеризують ОСОБА_1 , спосіб її життя, відсутність сталих соціальних зв'язків, вчинення кримінального правопорушення під час іспитового строку, що характеризує останню як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та згідно даного висновку зазначено, що застосування соціально-виховних заходів необхідних для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.84-85).

З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, оскільки таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим і пропорційним для її виправлення та попередження нових злочинів й таким, що відповідає принципу індивідуалізації та невідворотності кримінального покарання.

ОСОБА_1 , скоїла кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.11.2017 року, тому відповідно до вимог ст. 71 КК України і беручи до уваги відповідні положення п. п. 25, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику застосування судами кримінального покарання", остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_1 , слід призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, застосувавши при цьому принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.11.2017 року у відповідних межах встановлених кримінальним законом для даного виду покарань.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути лише питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Відповідно до ч.4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Під час досудового слідства та під час судового розгляду відносно ОСОБА_1 не обирався жоден вид запобіжного заходу. Під час судового розгляду до суду прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу не звертався, тому судом питання застосування запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу судом не вирішується.

Документально підтверджені процесуальні витрати, які складаються з витрат на залучення експерта при проведенні судових експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки один місяць.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.11.2017 року - у виді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки два місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової експертизи №10/114 від 10.05.2018 року в сумі - 572 грн. 00 коп., на користь держави.

Речовий доказ: 1 (один) мобільний телефон «NOMI» i177, чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_2 , залишити в його повному розпорядженні, звільнивши останнього від зберігальної розписки.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Роз`яснити учасникам процесу їх право подавати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і подачу на нього письмових зауважень

Суддя І. Д. Калієвський