Рішення № 84163700, 11.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2019 року № 640/3993/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення арешту, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука Костянтина Петровича, щодо накладення арешту у виконавчому провадженні № 50956814 на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Костянтина Петровича від 17.10.2018 у виконавчому провадженні № 50956814 в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ;

- звільнити з-під арешту, який накладений постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Костянтина Петровича, щодо накладення арешту у виконавчому провадженні № 50956814, квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на дату накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, нерухоме майно перебувало у власності ОСОБА_1 , у той час як за виконавчим провадженням № 50956814 боржником є інша фізична особа.

На виконання ухвали суду від 12.03.2019 відповідачем надано копію постанови від 17.10.2018 у виконавчому провадженні № 50956814 та інші пов`язані документи. На дату ухвалення рішення відповідач не надав жодної заяви по суті.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 03.09.2015 Шевченківським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист у справі № 761/1001/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Іванною Іванівною постановлено про відкриття виконавчого провадження № 50956814 від 27.04.2016 про стягнення боргу та судового збору з ОСОБА_2 .

Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бучко Віталій Васильович 07.07.2017 постановив накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення (надалі - постанова від 07.07.2017).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 158480279 від 05.03.2019 (надалі - інформаційна довідка № 158480279), на квартиру за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25а, корп. 1, кв. 305 (надалі - об`єкт нерухомого майна) накладено обтяження, номер запису 28403431.

Відповідно до запису № 28403431 від 17.10.2018, державний реєстратор Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчук Костянтин Петрович наклав обтяження у вигляді арешту на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 43527846 від 17.10.2018. Підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника номер 50956814 від 07.07.2017.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням, діями державного реєстратора та звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Із системного аналізу зазначених норм убачається, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи може бути здійснене лише за умови належності такого майна боржнику.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Зазначеними нормами закріплюється презумпція достовірності даних Державного реєстру прав, за відсутності розбіжностей із відомостями у документах, на підставі яких такі дані внесені до реєстру.

Як убачається із матеріалів справи, об`єкт нерухомого майна належить на праві власності ОСОБА_1 з 31.03.2017, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на дату постановлення про арешт майна боржника від 07.07.2017 та внесення запису про обтяження № 28403431 від 17.10.2018, нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , не належало ОСОБА_2 , а перебувало у приватній власності іншої фізичної особи, яка не є стороною виконавчого провадження № 50956814.

Також, суд зазначає, що відповідачем не надано документів, що свідчать про недостовірність даних Державного реєстру прав.

Суд дійшов висновку про протиправність постанови про арешт майна боржника від 07.07.2017, оскільки відсутні правові підстави звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Аналізуючи зазначену норму, суд дійшов висновку про те, що рішення про державну реєстрацію прав проводиться за відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема у разі, якщо заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 43527846 прийняте 17.10.2018 з порушенням положень ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки постанова від 07.07.2017, яка зазначена як підстава виникнення обтяження, винесена та подана щодо попереднього правонабувача після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

У даному випадку Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачає множинного трактування повноважень державного реєстратора та вимагає відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, суд вважає, що рішення державного реєстратора Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука Костянтина Петровича за індексним № 43527846 від 17.10.2018 про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (квартири) за адресою АДРЕСА_1 , вчинене з перевищенням повноважень, з порушенням порядку, встановленого Законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Окремо суд зазначає, що позовна вимога щодо звільнення з-під арешту об`єкта нерухомого майна не є належним способом захисту порушених прав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений є зобов`язання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого Державним реєстратором Савчуком Костянтином Петровичем 17.10.2018, номер запису про обтяження: 28403431.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано до суду жодної заяви по суті справи із поясненнями щодо правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зважаючи на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 43527846 від 17.10.2018 винесене з перевищенням повноважень, не у спосіб, що передбачений Законами та Конституцією України, з порушенням принципу обґрунтованості, ураховуючи неподання відповідачем жодної заяви по суті справи, що може розцінюватись як визнання позову, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати відповідача внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації обтяження за номером запису 28403431.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 159, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення арешту, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука Костянтина Петровича, щодо накладення арешту у виконавчому провадженні № 50956814 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

3. Визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 43527846 від 17.10.2018 11:59:36, прийняте посадовою особою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчуком Костянтином Петровичем.

4. Зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації обтяження за номером 28403431 від 17.10.2018 11:55:13, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 43527846 від 17.10.2018 11:59:36.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Відповідач: Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 110, код ЄДРПОУ: 34967593).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 КАС України відповідно, з урахуванням особливостей, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко