Рішення № 84163646, 06.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2019 року № 826/7217/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Мині І.І. за участі представників сторін: від позивача - Чередниченко А.М., від відповідача - Шепель О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 30.12.2016 № 0005521200/95, № 0005531200/93, № 0005541200/94.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7217/17, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 31.10.2017 суд ухвалив продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження від 16.05.2019 №52, у зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді, в проваджені якої перебувала справа, адміністративну справу №826/7217/18 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 адміністративну справу №826/7217/17 передано судді Каракашьяну С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року справу прийнято до свого провадження суддею Каракашьяном С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 здійснено заміну неналежного відповідача Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки камеральні перевірки, за результатами яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведені протиправно, оскільки предметом цих перевірок була своєчасність сплати податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами, в той час як Податковим кодексом України (пп. 75.1.1. пп. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України) в редакції, що діяла на момент проведення перевірок (до 01.01.2017 року) передбачалось, що своєчасність сплати податків та зборів може перевірятись податковим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки. Крім того, відповідно до податкового законодавства податковий орган не має права застосовувати штраф в разі зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. Представник відповідача вказує на те, що стаття 126 Податкового кодексу України не містить винятків для застосування штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно, чи в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Прилуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області, на підставі пп.75.1.1, п.75.1, 1ст.75, ст.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Договору про спільну діяльність від 28.01.2008 № 35/21 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов`язань авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, газ, конденсат) по строку сплати 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015 в сумі 45 653 267,02 грн.; своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта) за 4 квартал 2015 року по строку сплати 19.02.2016 в сумі 381 418,40 грн. та за січень 2016 року по строку сплати 03.03.2016 в сумі 223 098,82 грн., за результатами якої складено акт від 14.12.2016 № 196/25-16-12-01-24.

За висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 257.4 ст. 257 Податкового кодексу України щодо порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, газ, конденсат) по строку сплати 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015 в сумі 45 653 267,02 грн.;

- п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України щодо порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта) за 4 квартал 2015 року по строку сплати 19.02.2016 в сумі 381 418,40 грн. та за січень 2016 року по строку сплати 03.03.2016 в сумі 223 098,82 грн.

У зв`язку із незгодою з висновками Акту перевірки від 14.12.2016 № 196/25-16-12-01-24, позивачем подано заперечення від 22.12.2016 № 64-СД до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, за результатами розгляду якого направлено позивачу відповідь на заперечення, відповідно до змісту якої заперечення позивача залишено без задоволення, а акт перевірки від 14.12.2016 № 196/25-16-12-01-24 - без змін.

На підставі акта перевірки від 14.12.2016 № 196/25-16-12-01-24 Прилуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 30.12.2016 № 0005521200/95, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти (затримка на 280 календарних днів) в сумі 11 386 467,85 грн., контролюючи органом визначено позивачу суму штрафу у розмірі 2 277 293,57 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань);

-від 30.12.2016 № 0005531200/93, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (затримка на 183 календарних дня) в сумі 7 351 909,71 грн., контролюючи органом визначено позивачу суму штрафу у розмірі 1 470 381,95 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань);

-від 30.12.2016 № 0005541200/94, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату (затримка на 183 календарних дня) в сумі 2 964 930,11 грн., контролюючи органом визначено позивачу суму штрафу у розмірі 592 986,01 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань).

Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на податкові повідомлення-рішення від 30.12.2016 № 0005521200/95, № 0005531200/93, № 0005541200/94.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про результати розгляду скарги від 10.03.2017 №870/10/25-01-10-01-05 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 30.12.2016 № 0005521200/95, № 0005531200/93, № 0005541200/94 залишені без змін.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з п. 75.1 п.п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час проведення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований ст. 76 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Також, питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку № 2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Згідно з Акту перевірки від 14.12.2016 № 196/25-16-12-01-24 Прилуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 року №К/800/67871/14, від 23.06.2015 року №К/800/9651/15, від 10.11.2015 року №К/800/19897/15, від 02.12.2015 року №К/800/14438/14.

Приписами норм ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що предметом камеральної перевірки у даному випадку може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності, а предметом документальної перевірка є своєчасність сплати усіх передбачених Податкового кодексу України податків та зборів.

У зв`язку із внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2017, пп. 75.1.1. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, право проведення перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01.01.2017.

З акта перевірки від 14.12.2016 №196/25-16-12-01-24 вбачається, що предметом камеральної перевірки була своєчасність сплати грошових зобов`язань з рентної плати, в той час, як відповідно до приписів норми ст. 75 Податкового кодексу України вказані питання є предметом саме документальної перевірки.

Отже, податковий орган фактично провів документальну перевірку позивача, без дотримання норм ст. ст. 76, 78, 79 Податкового кодексу України, якими передбачено підстави та порядок проведення документальної перевірки.

Відтак, протиправність проведення камеральної перевірки висновки якої безпідставно покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 826/18513/16.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 30.12.2016 № 0005521200/95, № 0005531200/93, № 0005541200/94.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 65 109,92 грн. (шістдесят п`ять тисяч сто дев`ять гривень 92 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2019.

Суддя С.К. Каракашьян