Рішення № 84163455, 11.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2019 року № 826/16135/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 (далі - позивач-1 та/або ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач-2 та/або ОСОБА_2 ) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) та просять суд:

- скасувати відмову у видачі сертифіката від 24.11.2017 року №КВ №172173280059, за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 13.11.2017 року заяви про видачу сертифікату "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва";

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати сертифікат об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва".

Як слідує з матеріалів справи мотивуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що відмова відповідача у видачі сертифіката від 24.11.2017 року №КВ №172173280059, за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 13.11.2017 року заяви про видачу сертифікату "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" є протиправною, оскільки подані ними документи фактично Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не досліджувалися, висновки відмови базуються на припущеннях, а доводи щодо відсутності документів не підтвердженні належними доказами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність відмови у видачі сертифіката від 24.11.2017 року №КВ №172173280059, за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 13.11.2017 року заяви про видачу сертифікату "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва " та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.04.2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій , 93 у Деснянському районі міста Києва ".

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 09.11.2017 року подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачу сертифікату щодо об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" (надійшла заява до відповідача 13.11.2017 року) (далі - заява).

До заяви позивачами долучено: акт готовності об`єкта до експлуатації, технічний паспорт станом на 18.10.2017 рік, довідка №050/08-050-КО-376/2-8974 від 27.10.2017 року про виконання умов договору про пайову участь, договір купівлі-продажу від 26.04.2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав від 15.05.2017 року, довіреність від 26.04.2017 року.

За наслідком розгляду заяви 24.11.2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення №КВ 172173280059 про відмову у видачі сертифіката "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" з підстав не подання документів необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату, а саме: вихідні дані на проектування, загальний журнал робіт, журнал технічного нагляду, акти на закриття прихованих робіт, не забезпечено доступ до частини будівлі (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Спірне рішення також прийнято з урахуванням довідки щодо розгляду документів поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV).

Згідно частини 1 статті 3 Закону №687-XIV законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Приписами статті 1 Закону №687-XIV визначено, зокрема, що архітектурна діяльність - це діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері, а об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

В свою чергу, суб`єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об`єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об`єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об`єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

Згідно статті 10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №687-XIV до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Між тим, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Пунктом 1 частини 3 статті 6 Закону №3038-VI визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно частини 2 статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю, в контексті приписів частини 3 статті 39 Закону №3038-VI, у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.

Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (ч. 4 ст. 39 Закону №3038-VI).

Водночас, частиною 7 статті 39 Закону №3038-VI передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Разом з цим, механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461).

Відповідно до пункту 23 Порядку №461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку, для отримання якого замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (п. 24 Порядку №461).

Приписами пунктів 25-28 Порядку №461 встановлено наступне.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

У разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

Рішення про відмову у видачі сертифіката оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю протягом одного робочого дня після його прийняття.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства, у редакціях, що діяла станом на виникнення спірних правовідносин дає суду підстави дійти висновку, що механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема, прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками здійснюється шляхом видачі сертифікату, який, в свою чергу, видається органам державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяви, серед іншого, замовника будівництва.

Водночас, під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право, зокрема, одержувати проектну та виконавчу документацію.

Рішення за наслідком розгляду заяви про видачу сертифікату приймається органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з вчиненням дій у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 Порядку №461.

При цьому, підстави для відмови у видачі сертифікату визначені Законом №3038-VI та Порядком №461.

Судом встановлено, що позивачами з метою отримання сертифікату подано заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачу сертифікату щодо об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва", до якої долучено: акт готовності об`єкта до експлуатації, технічний паспорт станом на 18.10.2017 рік, довідка №050/08-050-КО-376/2-8974 від 27.10.2017 року про виконання умов договору про пайову участь, договір купівлі-продажу від 26.04.2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав від 15.05.2017 року, довіреність від 26.04.2017 року.

Зі змісту довідки, складеної за розглядом документів, поданих до прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, та видачі сертифіката слідує, що відповідачем виявлено такі порушення: не в повному обсязі надано проекту та виконавчу документацію, а саме: не надано вихідні дані на проектування, загальний журнал робіт, журнал технічного нагляду, акти на закриття прихованих робіт. Крім того, не забезпечено доступ до частини будівлі.

Вказані підстави і були покладені в основу спірного рішення.

Разом з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішення прийнято згідно абзацу 4 пункту 27 Порядку №461, а саме: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату.

Суд, проаналізувавши матеріли адміністративної справи, звертає увагу, що останні не містять в собі належних та допустимих доказів на підтвердження факту витребування у позивачів проектної та виконавчої документації.

Разом з цим, з позовної заяви слідує, що позивачі стверджують про надання всіх необхідних документів з метою отримання сертифікату.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд при оцінці зазначених вище обставин враховує те, що ані Законом №3038-VI, ані Порядком №461 не передбачено механізму реалізації права органу державного архітектурно-будівельного контролю на отримання під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками проектної та виконавчої документації, однак, приймаючи до уваги те, що саме неподання відповідних документів покладені в основу спірного рішення, зважаючи на твердження позивачів про надання всіх документів, з огляду на приписи частини 2 статті 77 КАС України, на думку суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, які покладені в основу оскаржуваного рішення.

Також, суд зазначає, що викладені у відзиві пояснення та обставини не можуть бути взяті до уваги судом, як підстави для відмови в задоволенні адміністративного позову в частині скасування спірного рішення, оскільки останні безпосередньо не були підставою для його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведене в своїй сукупності дає суду підстави дійти висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак спірне рішення підлягає скасуванню, а адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати сертифікат об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" суд враховує наступне.

Так, у відзиві на позовну заяву Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що під час огляду об`єкта посадовій особі Департаменту було надано договір купівлі-продажу ? частини нежитлових приміщень від 26.04.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 772, відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність ? частини нежитлових приміщень в групі приміщень № 1 в літ. «LХІІ», що знаходиться за адресою: вул. Червоноткацька, 93, загальна площа приміщень - 2011,9 кв.м.

Крім того, як зазначає відповідач, під час проведення огляду об`єкта, враховуючи пред`явлені документи, зокрема з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.05.2016 року №59753809 було встановлено, що на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належали нежитлові приміщення 1-34 в групі приміщень № 1 в літ «LХІІ» загальною площею 2011,9 кв.м за адресою: вул. Червоноткацька, 93 у м. Києві , а відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2017 № 87576631 вбачається, що на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належать нежитлові приміщення 1-34 в групі приміщень №1 в літ «LХІІ» загальною площею 2011, 9 кв.м за адресою: вул. Червоноткацька, 93 у м. Києві .

Також, як стверджує відповідач, замовником будівництва було надано технічний паспорт, виготовлений ТОВ «УКРТЕХЕКСПЕРТ» станом на 03.08.2015 року, згідно з експлікацією якого вбачається, що загальна площа приміщень по групі приміщень 1 складає 2011,9 кв.м.

Однак, у ході огляду посадовій особі Департаменту було надано також технічний паспорт, виготовлений ТОВ «УКРТЕХЕКСПЕРТ» станом на 18.10.2017 року, відповідно до частини якого «Характеристика будинку, господарських будівель та споруд», об`єкт складається з підвалу загальною площею основи (забудови) - 1055,4 кв.м та І, II секцій - загальною площею основи (забудови) - 1055,4 кв.м, загальна площа об`єкта - 5222, 4 кв.м.

Відповідно до техніко-економічних показників робочого проекту "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень № 1 літ. LХІІ під апартаменти по вул. Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі м. Києва ", розробленого ТОВ «БЕТОНІНДУСТРІЯПРОЕКТ» загальна площа об`єкта будівництва - 5222,75 кв.м., кількість поверхів - 5.

Як стверджує відповідач, під час огляду було виявлено, що після проведення реконструкції об`єкт будівництва складається з підвалу, 5 поверхів та технічного поверху.

Згідно з Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за № 913/19651, (який був чинний на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Переліком об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 було передбачено, зокрема пунктом 25, що реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення здійснюється без отримання містобудівних умов та обмеження.

Відповідач вказує, що під час огляду було встановлено, що виконання будівельних робіт реконструкції нежитлових приміщень групи приміщень № 1 літ. LХІІ під апартаменти по вул. Червоноткацькій, 93 пов`язані зі зміною їх геометричних зовнішніх розмірів, а саме: збільшено загальну площу об`єкта будівництва з 2011, 9 кв.м до 5222,75 кв.м., добудовано додаткові поверхи.

Крім цього, Департамент звертав увагу суду на те, що замовниками будівництва під час здійснення огляду об`єкта, а також при подачі адміністративного позову до суду не було надано документів, які підтверджують наявність у останніх права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 5222, 7 кв.м., що свідчить про те, що на момент подачі та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.04.2017 року №КВ 083170950635 замовниками будівництва наведено недостовірні дані в частині загальної площі будівлі та поверховості, а також щодо необхідності отримання вихідних даних на проектування - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Тобто, відповідач наполягає, на необхідності отримання вихідних даних, оскільки реконструкція групи приміщень № 1 літ. LХІІ під апартаменти по вул. Червоноткацькій , 93 пов`язані зі зміною їх геометричних зовнішніх розмірів та стверджує про наведення позивачами у декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.04.2017 року №КВ 083170950635 недостовірних даних.

Натомість позивачі зазначають, що реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 літ. LХІІ під апартаменти по вул. Червоноткацькій, 93 не пов`язана із змінами зовнішньої конфігурації.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься технічний висновок про стан несучих конструкцій та інженерних мереж нежитлових приміщень 1-34 в групі приміщень 1 та 1-50 в групі приміщень №2 в будівлі літ LХІІ по вулиці Червоноткацькій, 93 міста Києва, травень 2016 року, в якому зазначено наступне:

«враховуючи наміри та вивчення наданих на розгляд пропозицій співвласників щодо реконструкції даної будівлі можна зробити висновок, що існуючі фундаменти не зможуть сприйняти значне додаткове навантаження. Крім того намірами по реконструкції передбачається: виконати об`єм будівлі з однаковою кількістю поверхів в плямі існуючої забудови; змінити (встановити однакову) висоту поверхів, а це призведе до зміни розташування віконних та дверних прорізів; змінити конструктивну схему (чотирьох прогінна схема змінюється на двопрогінну з влаштування несучих повздовжніх та поперечних цегляних стін, які будуть сприймати навантаження від більшої площі навантаження (у зв`язку зі збільшення прольотів перекриття).».

Також матеріали адміністративної справи містять в собі висновок архітектора ТОВ «Укрекспертиза в будівництві» від 26.12.2017 року №118 згідно якого «….будівництво за своїм характером перебудови об`єкту, прийомів і способу виконання будівельних робіт з метою підвищення умов експлуатації, умов надання послуг та поліпшення їх якості, пов`язаних із зміною функціонального призначення об`єкту, зміною основних техніко-економічних показників, геометричних розмірів, заміною окремих конструкцій та їх елементів при обґрунтованих обставинах і техніко-економічних розрахунках, визнається як реконструкція об`єкту.».

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА» за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Суд враховує доводи відповідача в цій частині, в розрізі вирішення позовних вимог про зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати сертифікат об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" та вважає, що в даному випадку, адміністративний позов має бути задоволений шляхом зобов`язання Департаменту видати сертифікат буде втручанням у дискреційні повноваження останнього.

Також, суд приймає до уваги науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13.04.2018 року згідно якого, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Зважаючи на природу та підстави даного спору, доводи відповідача та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень суд вважає, що критерієм судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень при розгляді цієї адміністративної справи є, зокрема, оцінка публічного інтересу, задля якого дискреційне повноваження реалізується.

В даному випадку, суд враховує доводи відповідача викладені у відзиві, оскільки останні можуть свідчити про інші підстави, в розрізі Закону №3038-VI та Порядку №461, для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката.

При цьому, з огляду на те, що суд фактично позбавлений можливості надати оцінку та, як наслідок підтвердити або спростувати доводи як позивачів так і відповідача в частині, що наведена вище, з огляду на відсутність їх відображення в довідці, складеної за наслідком розгляду документів, поданих до прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, та видачі сертифіката, а також за відсутності покладення їх в основу спірного рішення, суд вважає, що при вирішенні спору по суті позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково шляхом зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 13.11.2017 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачу сертифікату щодо об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва".

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 90, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, б. 4в / адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32, код ЄДРПОУ 40224921) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської №КВ 172173280059 від 24.11.2017 року про відмову у видачі сертифіката "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва ".

3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 13.11.2017 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та видачу сертифікату щодо об`єкту будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень групи приміщень №1 Літ. LXII під апартаменти по вулиці Червоноткацькій, 93 у Деснянському районі міста Києва" з урахуванням висновків суду.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, б. 4в / адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32, код ЄДРПОУ 40224921).

6. Судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. стягнутина користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, б. 4в / адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева