Ухвала суду № 84163408, 03.09.2019, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1770/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області - Кучера Ігоря Володимировича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_1 - про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом Заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області - Кучера Ігоря Володимировича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_1 - про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вищевказану позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції).

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є закон «Про прокуратуру».

За змістом ч.3 ст.23 цього закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч.3 ст.23 закону «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий — відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень — він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 1.11.2018 у справі №910/18770/17, від 5.11.2018 у справі №910/4345/18).

Відповідно до ст.257 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі, коли позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Оскільки судом не встановлено підстав для здійснення представництва прокурора у даній справі, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 257, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області - Кучера Ігоря Володимировича, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_1 - про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – залишити без розгляду.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України повернути Прокуратурі Полтавської області сплачений згідно з платіжним дорученням № 1582 від 12 жовтня 2018 року на рахунок Кременчуцького районного суду Полтавської області судовий збір в сумі 5541 гривня 87 копійок за такими реквізитами: Платник: Прокуратура Полтавської області; код: 02910060; Банк платника: ДКСУ м. Київ; код банку 820172, дебет. рах.№ 35210088006160; отримувач Кременчуцьке УК/Кременчуцьк р-н/22030101; код: 37965887; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку: 899998; кредит рах.№ НОМЕР_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський