Рішення № 84163337, 06.09.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3417/19

Провадження № 2/552/1125/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судових засідань Павленко Л.М.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернулася до АТ КБ «Приват Банк», де підписала заяву б/н від 08.09.2006року, згідно якої отримала кредит у розмірі 11 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 31 840 грн. 02 коп.

Ухвалою суду від 01 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона дійсно отримала кредит у розмірі 11 000 грн та здійснювала його погашення. При отриманні кредиту не була ознайомлена з правилами надання кредиту, оскільки через похилий вік взагалі не обізнана з комп`ютером, інтернетом. Немає мобільного телефону. Всього нею сплачено в рахунок повернення кредиту 23 142 грн 61 коп. Надала письмові пояснення до позову, які підтримала у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, що не з`явився в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернулася до АТ КБ «Приват Банк», де підписала заяву б/н від 08 вересня 2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 1100 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4. Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку (а.с.14 - 28).

Позивачем перераховані кошти обумовлені договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, станом на 14 травня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 31 840 грн. 02 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 14 759 грн. 90 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 5067 грн. 27 коп., нарахованої пені за прострочене зобов`язання - 9895 грн. 47 коп., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 125 грн, крім того нарахований штраф (фіксована складова) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1492 грн. 38 коп.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявляючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 08 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 11 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

На підтвердження умов договору АТ КБ «ПриватБанк» надало суду копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи, ні довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_1

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду АТ «КБ «Приватбанк» має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту, суд враховує наступне.

Відповідачем за період з 08 вересня 2006 року по 14 травня 2019 року, згідно наданого розрахунку позивача, сплачено кошти: 4028 грн 93 коп заборгованості за тілом кредиту; 16 793 грн 68 коп заборгованості за простроченим тілом кредиту;2325 заборгованості по пені, а всього 23 147 грн 61 коп.

Сума заборгованості за тілом кредиту не перевищує суму внесених відповідачем коштів в рахунок повернення кредитних коштів, а тому заборгованість по тілу кредиту не підлягає стягненню, оскільки відповідачем повернута сума фактично отриманих коштів.

В частині стягнення з ОСОБА_1 нарахованої заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені за прострочене зобов`язання, нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., штрафу (фіксована складова) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1492 грн. 38 коп., то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10,12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (місце знаходження: 01001 м. Київ вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна

Повний текст судового рішення виготволений 11 вересня 2019 року