Ухвала суду № 84163179, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 вересня 2019 року м. Київ № 640/16128/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Київської обласної державної адміністрації, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії з визначення переможця конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" - директора Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Позивачем до суду також було подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони голові Київської обласної державної адміністрації призначати на посаду директора Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , оголошеного переможцем конкурсу на підставі оскаржуваного рішення Конкурсної комісії.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про грубі порушення, допущені Конкурсною комісією, при проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" - директора Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, а саме: стислих строків проведення конкурсу (проведення трьох етапів конкурсу в один день) та оголошення переможця такого конкурсу вже наступного дня.

Враховуючи, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, буде унеможливлений чи значно ускладнений у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, позивач просив заяву задовольнити.

Суд, дослідивши подану заяву, при її вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17.

В свою чергу, дана заява про забезпечення позову не містить доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду. Наведені ж позивачем обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення є предметом дослідження виключно під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Київської обласної державної адміністрації, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак