Рішення № 84162832, 10.09.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1702/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення позивачу з 31.08.2016 року основного розміру пенсії 68% грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити перерахунок і виплату належного пенсійного забезпечення з врахуванням основного розміру пенсії 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 31.08.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо незаконного призначення йому пенсії в розмірі 68 відсотків від відповідної суми грошового забезпечення без врахування довідки про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, спричинило порушення його прав, гарантованих Конституцією України та чинними нормативно-правими актам.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

У поданому відповідачем відзиві, останній проти позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи зокрема, тим, що поняття «не придатний до військової служби в мирний час, обмежено приданий у воєнний час» і «непридатний до служби в поліції» не є тотожними, тому ГУ ПФУ призначаючи пенсію позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки військово-медичною комісією не приймалось рішень про непридатність ОСОБА_1 до служби в поліції. Крім того позивачем пропущено строк звернення до суду. На підставі вищевикладеного просить відмовити в задоволенні позову.

Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розгляд даної адміністративної справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне, що на підставі наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Херсонській області (далі - ГУ Нацполіції) від 31 серпня 2016 року № 158 о/с позивача, який перебував на посаді начальника відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП, звільнено зі служби в поліції з 30 серпня 2016 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу). Стаж служби в ОВС та поліції становить: 21 рік 00 місяців 15 днів (а.с. 13).

Підставою звільнення слугувало свідоцтво про хворобу від 25 серпня 2016 року № 200 р/нс, видане Військово-лікарською комісією державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області», з якого вбачається, що позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Позивачу з 31 серпня 2016 року було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 68% відповідної суми грошового забезпечення.

02.08.2019 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації, яка стосується підстав та структури нарахованої пенсії (а.с. 12).

Листом від 12.08.2019 року № 10821/0318 відповідач повідомив позивача, що пенсія призначена з розрахунку 26 років вислуги у розмірі 68 % відповідної суми грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Разом з тим, наказ ГУ Нацполіції в Херсонській області від 31 серпня 2016 року № 158 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII є чинним та не оспорювався.

Відповідно до статті 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основ законодавства України про охорону здоров`я» та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2000 року № 16479/19 Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) наказом від 06 лютого 2001 року № 85 затвердив Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС (далі - Порядок № 85).

Згідно з пунктом 1.2 Положення №85 військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Підпунктом 1.63.5 пункту 1.63 цього Порядку № 85 передбачено, що за результатами медичного огляду військово-лікарські комісії щодо осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виносить такі постанови: «Придатний до військової служби»; «Придатний до військової служби. Не придатний на посаду» (вказану в направленні відділу роботи з особовим складом та згідно з Таблицею вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей); «Обмежено придатний до військової служби»; «Потребує звільнення від виконання службових обов`язків (занять), відпустки за станом здоров`я»; «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».

Так, суд, приходить до висновку, що ГУ ПФУ у Херсонській області було неправомірно призначено позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 68 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не урахувавши, що позивача було звільнено зі служби в поліції Наказом ГУ Нацполіції від 31.08.2016 року № 158 о/с саме на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до військової служби, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ надає право позивачу на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, тобто позивач має законодавчо визначене право на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням стажу його служби в поліції на день звільнення - 26 років 11 місяців 08 днів, що встановлено зазначеним Наказом про звільнення позивача.

При цьому, враховуючи положення ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам,які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії2, - 95 процентів, пенсія позивача повинна бути обчислена у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення з моменту її призначення, а саме з 31.08.2016 року.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.06.2018 справа № 461/6561/17 (провадження № К/9901/1025/17 К/9901/2311/18).

Надаючи оцінку кожному окремому доводу сторін, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ підставою для призначення відповідачем позивачу пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу), а не зміст висновку військово-лікарської комісії, оскільки свідоцтво про хворобу № 200 р/нс ОСОБА_1 відповідає вимогам Порядку № 85.

Щодо посилання відповідача, що позивачем пропущено строк подання позову до суду без поважних причин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Оскільки судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу у відповідному розмірі є протиправною дією суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській обалсті, за таких обставин суд не погоджується із доводами відповідача, що у даних правовідносинах слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо нарахування пенсії 68 % відповідної суми грошового забезпечення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), призначеної з 31 серпня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) призначити та здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відповідно до приписів пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із розрахунку 70 % відповідної суми грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55 % відповідної суми грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідної суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат з 31.08.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код. ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 112010200