Рішення № 84162678, 10.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 вересня 2019 р. № 520/4227/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панченко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність заступника начальника Головного управління ДМС України в Харківській області Чирик О.Ю., щодо неприйняття декларації про відмову від іноземного громадянства та відповідно відмови видачі паспорта громадянина України протиправною;

- зобов`язати Головне управління ДМС України в Харківській області прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДМС України в Харківській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України;

- стягнути з Головного управління ДМС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відповідно довідки №3823 про реєстрацію особи громадянином України, згідно з Указом Президента України від 07.11.2015 року №631/2015 набув громадянство України на підставі статті 9 ЗУ "Про громадянство України" та документований тимчасовим посвідченням громадянина України.

На виконання вимог ст.9 Закону України "Про громадянство України" позивач зобов`язаний припинити громадянство КНР шляхом подачі документу про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави до уповноваженого органу України, а в разі неможливості надання такого документу від обставин, які не залежать від волі іноземця - декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Позивач неодноразово звертався до посольства КНР в Україні з заявою про відмову від громадянства Китайської Народної Республіки, однак, відповіді на час звернення до суду так і не отримав, інформації щодо автоматичного припинення громадянства КНР посольство надати відмовляється. У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 направлено поштовим відправленням до Шевченківського районного відділу у м.Харкові ГУ ДМС у Харківській області декларацію про відмову від іноземного громадянства.

ГУ ДФМ у Харківській області надано відповідь №6311/31-19/6301.6.2/1764-19 від 24.01.2019 року, якою фактично відмовлено в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства та видачі паспорту громадянина України. На думку позивача, відповідачем допущено бездіяльність щодо не прийняття та невидачі законодавчо встановлених документів, що слугувало підставою для звернення до суду за захистом його законних прав та інтересів.

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України, позов не визнав.

У письмовому відзиві на позов (а.с.45-48) вказав, що 21.05.2015 року позивач звернувся до ГУ ДФМ України в Харківській області з заявою про прийняття його до громадянства України. До заяви позивачем було надано зобов`язання про припинення іноземного громадянства від 21.05.2015 року, відповідно до якого він зобов`язався протягом 2 років з моменту набуття ним громадянства України припинити громадянство Китайської Народної Республіки. ОСОБА_1 прийнятий до громадянства України 07.11.2015 року, однак, до теперішнього часу зобов`язання про припинення іноземного громадянства не виконав. Звернення позивача з запитами та заявами до Міністерства закордонних справ України, Надзвичайного і Повноважного Посла КНР, Посольства Китайської Народної Республіки з питань припинення іноземного громадянства датовані починаючи з листопада 2017 року, тобто за межами дворічного терміну, встановленого законодавством для подання документа про припинення іноземного громадянства. Позивачем не доведено наявність незалежних від нього підстав для отримання документа про припинення іноземного громадянства, відтак підстави прийняти декларацію про відмову іноземного громадянства та видати паспорт громадянина України у відповідача відсутні. Таким чином, Головне управління ДМС у Харківській області діяло в межах наданих законодавством повноважень.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року відкрито провадження по адміністративній справі, яка призначена до підготовчого розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - ОСОБА_1. (договір про надання правової допомоги б/н від 07.05.2019), прибув у судове засідання, склав на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Вишневський О.В. (довіреність №63019/5 від 02.01.2019), надав через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу по суті без участі представника управління в порядку письмового провадження.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, дотримання вказаного завдання є обов`язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.44, ч.1 ст.205, ч.4 ст.243 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2015 року, позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління ДМС України у Харківській області з заявою про прийняття його до громадянства України відповідно до ст.9 Закону України "Про громадянство України".

До заяви позивачем було додано зобов`язання припинити іноземне громадянство від 21.05.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Китайської Народної Республіки, м.Сіньцзян, громадянин КНР зобов`язався протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство КНР і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства КНР, виданий уповноваженим органом цієї держави. У разі неотримання ОСОБА_1 з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства КНР зобов`язався подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина КНР до уповноваженого органу цієї держави (а.с.54).

26.11.2015 року позивачу видана довідка №3823 про реєстрацію особи громадянином України про те, що згідно з Указом Президента України від 07 листопада 2015 року №631/2015 (а.с.55).

19.01.2016 року позивачу видано тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.56).

З матеріалів справи встановлено, що 23.11.2017 року позивач звернувся зі зверненням до Міністерства закордонних справ України.

У відповідь Міністерство закордонних справ України направило лист №71/ВГ/19-091-1742 від 12.12.2017, в якому вказано, що питання порушене у зверненні позивача до компетенції МЗС України, дипломатичних представництв та консульських установ України не належить (а.с.58).

Суд зауважує, що позивач надав до Посольства КНР в Україні заяву про вихід з громадянства Китайської Народної Республіки, яка заповнена відповідачем 28.02.2018 року (а.с.61).

Відповідь Посольства КНР в Україні з питань припинення громадянства позивачу не надходила, у зв`язку з чим останній надав до територіального відділу ДМС України в Харківській області декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Листом Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області №6311/31-19/6301.6.2/1764-19 від 25.01.2019 року позивачу роз`яснено процедуру та необхідні умови автоматичної втрати громадянства КНР та запропоновано звернутися до Посольства Китайської Народної Республіки в Україні і отримати документ про припинення громадянства цієї держави, а також вказано, що рішення відносно видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України для оформлення паспорту громадянина України буде вирішено після надання вищевказаного документа ГУ ДМС України в Харківській області (а.с.25-26).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ.

Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" надано визначення термінів, зокрема, громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про громадянство України", іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років;

4) отримання дозволу на імміграцію;

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Визначення термінів понять "зобов`язання припинити іноземне громадянство", "декларацію про відмову від іноземного громадянства" та "незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства" визначено ст. 1 Закону України "Про громадянство України".

Так, зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

Перелік підстав є вичерпним, отже, жодна інша підстава не може розглядатися як така, що унеможливлює подання документа про припинення іноземного громадянства.

Згідно ст.9 ЗУ "Про громадянство України", подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Згідно листа Міністерства закордонних справ України від 06.06.2018 року №71/ВГ/17-536-797, надісланого до ГУ ДМС України в Харківській області у відповідь на запит щодо надання інформації стосовно процедури припинення (виходу, втрати, відмови) громадянства Китайської Народної Республіки, а також вартості оформлення даної процедури повідомлено, що згідно з інформацією, отриманою від Посольства України в КНР, відповідно до законодавства КНР, будь-який громадянин Китаю, який постійно проживає за кордоном та/або пройшов відповідну процедуру натуралізації, як іноземний громадянин, або отримав громадянство іноземної держави, автоматично втрачає громадянство КНР.

Громадяни КНР мають право подавати заяву про вихід (відмову) з/від громадянства Китаю на розгляд компетентних органів КНР за наступних умов: 1) громадянин вважається таким, що постійно проживає за кордоном; 2) наявність близьких родичів за кордоном; 3) наявність інших законних підстав.

Після задоволення заяви по вихід з громадянства, громадянин автоматично вважається таким, що втратив громадянство КНР.

Згідно ізст.15 Закону КНР "Про громадянство", рішення щодо задоволення клопотань про вихід з громадянства КНР приймається Міністерством громадянської безпеки (МГБ) КНР. Органами, які займаються опрацюванням заяв щодо виходу з громадянства КНР на території Китаю є Управління громадянської безпеки провінційного та місцевого рівня, а також дипломатичні представництва та консульські установи КНР за кордоном.

Після прийняття відповідного рішення, громадянам, клопотання яких задоволено, видається довідка МГБ КНР про вихід з громадянства КНР. Громадяни Китаю, які подавали клопотання за кордоном, довідка оформлюється закордонною дипломатичною установою КНР (а.с.64-65).

Таким чином, для автоматичного виходу з громадянства КНР громадянам КНР необхідно звернутися до Міністерством громадянської безпеки КНР з відповідною заявою, за результатами розгляду якої отримати відповідну довідку про її задоволення.

Як вказувалось вище, ст.9 ЗУ "Про громадянство України" встановлюється дворічний строк для припинення іноземного громадянства з моменту набуття особою громадянства України.

Враховуючи, що позивач набув громадянства України 07.11.2015 року, останній мав звернутися до Посольства КНР з заявою про припинення громадянства КНР до 07.11.2017 року. Разом з тим, заява про вихід з громадянства КНР датована 28.02.2018 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особа, яка набула громадянство України, зобов`язана протягом двох років подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав або, у випадку неможливості надання такого документу з незалежних від них причин, декларацію про відмову від іноземного громадянства. При цьому, до незалежних причин законодавцем не віднесено пропуск заявником строку звернення до країни-походження з заявою про припинення громадянства.

Судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що підстав неможливості надання документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав судом не встановлено, суд доходить висновку, що позивач не мав достатніх правових та обґрунтованих підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Суд звертає увагу, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Заступник начальника Головного управління ДМС України в Харківській області, розглянувши декларацію позивача та встановивши, що останнім не дотримано процедуру набуття громадянства України, відклав розгляд вказаної декларації, повідомивши про недоліки ОСОБА_3 листом.

Таким чином, вказані дії посадової особи ГУ ДМС України в Харківській області не можуть бути розцінені судом як протиправна бездіяльність.

Підсумовуючи вищевказане, слід дійти висновку, що з боку відповідача відсутня бездіяльність та відповідно обов`язок вчинити дії щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства та видачі паспорту громадянина України.

Відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржувані в даній справі дії та рішення Державної міграційної служби, що були прийняті за наслідками розгляду наданих позивачем документів, суд доходить висновку про їх відповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, яка підтверджена відповідачем як суб`єктом владних повноважень за привалами ч. 2 ст. 77 КАС України.

В зв`язку з наведеним позовні вимоги про скасування цих рішень є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панченко О.В.