Ухвала суду № 84162051, 11.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3091/19

У Х В А Л А

11 вересня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача у справі за адміністративною позовною заявою Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , в якому позивач просив зобов`язати знести самочинно збудований об`єкт будівництва: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2019р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.06.2019 року.

Згідно Довідки від 18.06.2019 року підготовче засідання, призначене на 17.06.2019 року, було перенесено у зв`язку з вихідним днем та призначено на 19.06.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 01.08.2019 року.

У підготовчому засіданні 01.08.2019 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 19.08.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.09.2019 року.

У судовому засіданні, яке призначено на 10.09.2019 року, усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 11.09.2019 року для додаткового вивчення матеріалів справи.

10.09.2019 року за вх.№ЕП/6567/19 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 . В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача вказує, що після ознайомлення із текстом відзиву на позовну заяву Управлінням було встановлено, що на момент розгляду даної справи власником земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, на підставі договору дарування став саме ОСОБА_2 , у зв`язку із чим виникла необхідність залучення його до участі у якості співвідповідача.

10.09.2019 року від відповідача надійшла заява, згідно якої вона просила проводити розгляд даної справи за її відсутності. Крім цього, ОСОБА_1 наголосила, що вона не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не володіє земельною ділянкою, на якій розташований оскаржуваний об`єкт самочинного будівництва.

У судове засідання 11.09.2019 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно. 11.09.2019 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 11.09.2019 року за її відсутності.

Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача у порядку письмового провадження, а за результатом розгляду клопотання дійшов наступного.

Згідно ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Згідно ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Як вбачається із наведеного цитування норм чинного законодавства, відповідачем у даній категорії справ є не власник земельної ділянки, на якій розташований об`єкт самочинного будівництва, а особа, яка збудувала такий об`єкт. Як вбачається із матеріалів справи, матеріали перевірки свідчать про той факт, що самочинно збудований об`єкт збудовано відповідачем у справі, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності видано також на ім`я ОСОБА_1 , а у суду відсутні докази того, що таке будівництво було вчинено саме ОСОБА_2 .

Тобто, зі змісту позовних вимог, обставин, встановлених судом, та наявних у матеріалах справи письмових доказів не вбачається підстав вважати ОСОБА_2 відповідачем у даній справі.

Згідно ч.2 ст.38 цього ж Закону у разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

З наведеного вбачається необхідність виконання вимоги щодо знесення самочинного будівництва правонаступником лише у випадках, які об`єктивно унеможливлюють таке виконання особою, яка збудувала такий об`єкт. Аналізуючи зміст випадків, наведених у ч.2 ст.38 вказаного Закону, суд вважає, що перехід права власності за договором дарування може ускладнити, проте не зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог щодо знесення самочинно збудованого об`єкта.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку процесуальному аспекту заявленого клопотання, суд зазначає, що згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Зі змісту наявного у матеріалах справи позову вбачається, що позовна вимога щодо знесення самочинно збудованого об`єкта будівництва: АДРЕСА_2 заявлена до ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що позивачем не надано до суду заяви про уточнення або зміни позовних вимог до закриття підготовчого провадження у даній справі (19.08.2019 року). Згідно бази відстеження поштового відправлення, визначеного у квитанції про направлення відзиву на позовну заяву, відзив позивачем було отримано 29.07.2019 року. Це свідчить про те, що у позивача була можливість передчасно ознайомитись із відзивом, встановити необхідність уточнення суб`єктного складу та заявити відповідне клопотання, проте цього зроблено не було.

Оскільки позовні вимоги у даній справі не заявлені до ОСОБА_2 , суд вважає безпідставним його залучення до участі у справі у якості співвідповідача.

Згідно ч.1 ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За твердженням відповідачки, на даний час власником земельної ділянки, на якій розташований об`єкт самочинного будівництва, є ОСОБА_2 . Це підтверджується наявним у матеріалах справи договором дарування від 01.02.2019 року.

У разі задоволення позовних вимог щодо знесення самочинно збудованого об`єкта така процедура буде пов`язана із проведенням робіт на території, яка фактично належить особі, яка не є стороною у даній справі. Це, на переконання суду, призведене до порушення прав ОСОБА_2 щодо реалізації права власності земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт самочинного будівництва.

Згідно статті 50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

З метою дотримання прав третьої особи щодо надання пояснень стосовно предмету цього спору, а також забезпечення юридичних наслідків обставин даної справи, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 4, 42, 49-50, 241, 242, 243, 248, 250, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача – задовольнити частково.

Залучити до участі у справі №420/3091/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Запропонувати третій особі ОСОБА_2 надати пояснення щодо позову Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відкласти судове засідання на 18.09.2019 року о 15 год. 20 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Аракелян