Ухвала суду № 84161948, 10.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5255/19

УХВАЛА

10 вересня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецька І.О., Федусик А.Г. та судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецької І.О., Федусика А.Г. та судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О., в якій позивач просить суд:

- визнання протиправними дії відповідачів щодо розгляду справи №522/7399/19 з невірною категорією справи, що спаплюжено через дії невстановлених осіб;

- визнання бездіяльності, щодо не вчинення дій на поновлення правильної категорії справи/коду справи, які встановлено Приморським районним судом м. Одеса відповідно до правової природи справи;

- зобов`язати відповідачів поновити правильну категорію справи, яку встановлено Приморським районним судом м. Одеса по справі №522/7399/19, відповідного коду, надати письмові підтвердження про таке, надіслати вказану інформацію до ЄДРСР з обов`язковим оприлюдненням;

- зобов`язати відповідачів надати письмові вибачення позивачці за моральні переживання, вчинення недовіри до суду, порушення конституційних прав позивачки;

- витребувати докази правомірної бездіяльності, не реагування на заяви позивачки щодо виправлення категорії/коду справи №522/7399/19 на належні, відсутності неповаги до суд.рішення Приморського районного суду м. Одеса – ухвали Приморського районного суду м. Одеса від 03.05.2019 р. що відбувалось на тлі правильно встановлених категорії/коду справи, яку позивач і відповідач не оскаржували;

- застосувати ст. 17 КАС України;

- призначити в судовому засіданні;

- звільнити від сплати судового збору за принципом рівності.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши адміністративний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецька І.О., Федусик А.Г., виходячи з наступного.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 1 частиною 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 6 Закону України “Про судоустрій і статус судів” визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційний суд здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, Закон допускає оскарження саме рішень судді чи суду у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.

Разом з тим, вирішуючи питання чи являється суддя, який здійснює розгляд справи, суб`єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, слід перш за все звернути увагу на наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у КАС України термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб`єктів публічної влади (суб`єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.

Разом з тим, суд та суддя при розгляді справ не виконують владно-управлінських функцій, а здійснюють повноваження відповідно до норм процесуального закону, спрямовані на вирішення спору між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.

У зв`язку із наведеним, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 4, статті 19, частини третьої статті 46 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів” та постановою Верховного Суду по справі № 820/1971/17 від 13.06.2018 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача - колегії колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецька І.О., Федусик А.Г. відсутні владні управлінські функції, оскільки підставою для звернення до суду із позовною заявою є здійснення відповідачем процесуальних дій в межах розгляду адміністративної справи за № 522/7399/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 800/414/17 від 15.03.2018 року прийшла до висновку, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто поняття стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який “встановлений законом” при розгляді даної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов в висновку про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецька І.О., Федусик А.Г.

Крім того, в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

Згідно п. 6 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.

Частиною 7 ст. 29 КАС України визначено, що передача справ за підсудністю у випадках, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, здійснюється за розпорядженням голови суду.

Відтак, на виконання вимог наведених норм законодавства та направлення справи за підсудністю, головою суду має бути винесене відповідне розпорядження.

Згідно ч.2 ст. 241 КАС України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи у суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність направлення адміністративної справи №420/5255/19 голові Одеського окружного адміністративного суду, для вирішення питання щодо прийняття розпорядження згідно ч.7 ст. 29 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 28, 29, 170, 241, 243, 248, 250, 256, 294 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії що стосуються колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: суддів Кравченко К.В., Турецька І.О., Федусик А.Г.

Адміністративну справу № 420/5255/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. - направити голові Одеського окружного адміністративного суду, для вирішення питання про прийняття розпорядження про передачу адміністративної справи № 420/5255/19 за підсудністю

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Токмілова Л.М.