Ухвала суду № 84161644, 09.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4822/19

УХВАЛА

09 вересня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа – ОСОБА_2 , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19).

05.09.2019 року позивачем вдруге до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, вхід. № 31839/19, в якій останній, керуючись ст.ст. 2, 12, 150 КАС України, просить зупинити дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року (справа № 152/19) до набрання рішенням по справі законної сили, з таких підстав:

- рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року порушено дисциплінарну справу № 152/19 стосовно адвоката – позивача. Позивач вважає, що на теперішній час вкрай необхідно провести зупинення дії індивідуального акта – рішення КДКА Одеської області від 14.05.2019 р. № 152/19 про відкриття дисциплінарної справи так як відповідач може вдатись до спроб винести рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

- невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або навіть унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, оскільки в разі дії оскаржуваного ним рішення КДКА до розгляду судом спору в цій справі по суті матиме для позивача негативні наслідки, а саме призведе до порушення його права на працю, дострокового розірвання клієнтами з ним договорів про надання правової допомоги та необхідності повернення отриманих позивачем гонорарів за адвокатські послуги, вплине на його репутацію, призведе до позбавлення засобів існування, оскільки адвокатська діяльність є єдиним джерелом його доходу;

- позивач зазначає, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і позивач виховує та утримує їх самотужки без сторонньої, допомоги так як дружина померла ще у 2014 році;

- позивач наполягає на наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення КДКА, а саме: прийняте некомпетентним складом, з порушенням процедури розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, за його відсутності та з порушенням принципу безсторонності та неупередженості;

- позивач вважає, що в даному випадку наявні передбачені ч. 2 ст.150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , в його провадженні, як адвоката, перебуває понад 80-т цивільних та кримінальних справ, у межах яких ним укладено договори про надання правової допомоги, у багатьох з яких розгляд в судах призначено на найближчий час, отже усунення позивача від участі в них в якості захисника призведе до порушення прав осіб на правову допомогу та його права на здійснення незалежної професійної діяльності і гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки позивач фактично буде позбавлений можливості надавати професійну правничу допомогу;

- у позивача є навіть докази очевидної небезпеки, а також у Приморському районному суді м. Одеси на розгляді перебуває цивільна справа, де КДКА Одеської області є відповідачем за позовом позивача про стягнення моральної шкоди;

- не зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення КДКА Одеської області може порушити права та інтереси інших осіб, зокрема ОСОБА_5 , колишня дружина якого і подала скаргу за наслідками розгляду якої відкрито дисциплінарне провадження;

- інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 КАС України, яка закріплює підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи його забезпечення в адміністративному процесі. За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Головною метою його застосування є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ст. 150 КАС України, зокрема встановлених судом ще до розгляду відповідного позову по суті заявлених позовних вимог на підставі обґрунтованої заяви та доданих до неї матеріалів;

- зупинення дії оскаржуваного рішення, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а є одним із способів судового захисту і тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. У свою чергу, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення;

- ч. 2 ст. 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності («може») ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Водночас, такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними;

- згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту;

- Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом;

- позивач не погоджуючись з прийнятим КДКА Одеської області рішенням, реалізував своє право на звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позов у порядку, передбаченому адміністративним процесуальним законодавством;

- якщо проаналізувати наявність передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову, то необхідно врахувати, що позивач здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, реалізуючи тим самим своє конституційне право на працю, на теперішній момент в його провадженні, як адвоката, перебуває понад 80-ти цивільних та кримінальних справ, у межах яких ним укладено договори про надання правової допомоги, що більшість справ, в яких ним надається правова допомога перебувають на стадії судового розгляду, судом призначено відповідні засідання, в яких позивач, у відповідності до взятих на себе зобов`язань перед клієнтами, повинен здійснити представництво їх інтересів;

- крім того, саме від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності позивач отримує дохід;

- позивач вважає за необхідне врахувати висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 р. у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

До цієї заяви додано скріншот сторінки телефонної переписки з « ОСОБА_6 От Пар…» та дублікати квитанцій від 26.08.2019 року на суму 11750,00 грн. – оплата за навчання ОСОБА_1 та від 02.09.2019 року на суму 7800,00 грн. – оплата за навчання ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши зміст позову та доданих до нього матеріалів в межах розгляду поданої заяви, суд встановив таке.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому щодо окремих обґрунтувань позивача поданої ним заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд вважає за необхідне додатково зазначити таке.

Так, позивачем зазначено, що відповідач може вдатись до спроб винести рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що предметом спору (позову/оскарження) у цій справі є лише та виключно рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19).

При цьому, відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI) дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI, зокрема, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

З наведеного вбачається, що: результат розгляду дисциплінарної справи є альтернативним: або рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення, або про закриття дисциплінарної справи; крім зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, зазначеного позивачем, ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI передбачені інші види дисциплінарних стягнень; рішення у дисциплінарній справі – підлягає оскарженню, тобто може бути самостійним предметом спору, тощо.

Проте, позивачем у заяві не наведено доводів та/або не додано доказів на їх доведення щодо реальності наведених позивачем обставин, що відповідач може вдатись до спроб винести рішення саме про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та саме у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Виходячи з предмету позову, вищенаведених законодавчих норм та висновків суду, необґрунтованими є також посилання позивача на те, що: невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або навіть унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, оскільки в разі дії оскаржуваного ним рішення КДКА до розгляду судом спору в цій справі по суті матиме для позивача негативні наслідки, а саме призведе до порушення його права на працю, дострокового розірвання клієнтами з ним договорів про надання правової допомоги та необхідності повернення отриманих позивачем гонорарів за адвокатські послуги, вплине на його репутацію, призведе до позбавлення засобів існування, оскільки адвокатська діяльність є єдиним джерелом його доходу; в провадженні позивача, як адвоката, перебуває понад 80-т цивільних та кримінальних справ, у межах яких ним укладено договори про надання правової допомоги, у багатьох з яких розгляд в судах призначено на найближчий час, отже усунення позивача від участі в них в якості захисника призведе до порушення прав осіб на правову допомогу та його права на здійснення незалежної професійної діяльності і гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки позивач фактично буде позбавлений можливості надавати професійну правничу допомогу.

Крім того, як вже зазначено судом, до цієї заяви позивачем додано лише скріншот сторінки телефонної переписки з « ОСОБА_6 От Пар…» та дублікати квитанцій від 26.08.2019 року на суму 11750,00 грн. – оплата за навчання ОСОБА_1 та від 02.09.2019 року на суму 7800,00 грн. – оплата за навчання ОСОБА_1 .

При цьому, жодних доказів на доведення: вищенаведених підкреслених судом фактичних обставин; наведених позивачем обставин, що у позивача є навіть докази очевидної небезпеки, а також у Приморському районному суді м. Одеси на розгляді перебуває цивільна справа, де КДКА Одеської області є відповідачем за позовом позивача про стягнення моральної шкоди; та реальності настання вищезазначених наслідків, – позивачем до заяви не додано.

Також, з урахуванням вказаних обставин, задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у цьому випадку, по суті, буде вирішенням судом заявлених вимог та виходом за межі підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову, які встановлені ст. 150 КАС України.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, які потягли б зміну висновків суду, позивачем не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву позивача необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення судом адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова