Ухвала суду № 84161380, 06.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21487/19

Провадження № 1-кс/947/11691/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Корой А.В., за участю слідчого Іванової І.Ю., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., погоджене прокурором відділ прокуратури Одеської області Муравйовим П.Г. про проведення огляду у кримінальному провадженні за № 52016000000000214, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., погоджене прокурором відділ прокуратури Одеської області Муравйовим П.Г. про проведення огляду у кримінальному провадженні за № 52016000000000214, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та просила суд задовольнити його посилаючись на викладені в клопотанні доводи.

Вислухавши думку слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що службові особи Одеської міської ради за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ЄДРПОУ 37947040), КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ЄДРПОУ 30441902) та ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» (ЄДРПОУ 37102749), реалізуючи злочинні наміри, направлені на заволодіння комунальним майном, у порушення вимог ст.14 Закону України «Про державно-приватне партнерство», без проведення конкурсу ініціювали та забезпечили прийняття Одеською міською радою рішення від 08.07.2011 року №835-VI, яким Одеською міською радою та ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» (засновник компанія «Odessa airport development Ltd» - Великобританія) для реконструкції злітної смуги і терміналу аеропорту створено ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ініціатор винесення на голосування проекту відповідного рішення колишній Одеський міський голова ОСОБА_1).

В якості вкладу до статутного капіталу товариства, Одеська міська рада внесла основні засоби КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», яеі забезпечували діяльність вказаного підприємства, у тому числі основні засоби, які відповідно до п.п. «а», «г» ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» не підлягали приватизації, вартістю понад 30 млн. грн.

При цьому, з метою зменшення частки Одеської міської ради у новоствореному підприємстві вищевказані службові особи, достовірно знаючи, що відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадках створення підприємства на базі майна, яке перебуває у комунальній власності, проведення його оцінки є обовязковим, а відповідно до п.25 Методики оцінки майна, затвердженої постановою кабінету Міністрів України №1891від 10.12.2003, висновок про вартість майна у разі його використання для цілей реєстрації статуту господарського товариства, що створюється на базі комунального майна, дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки, використали для реєстрації товариства висновок ПП «Бюро Маркуса», який на той час вже дійсним не був, не пройшов рецензування та зроблинений лише на підставі балансової вартості майна КП «Міжнародний аерпор «Одеса» без врахування інших факторів, які підвищують вартість майна КП.

Натомість, ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент», в порушення вимог ч.3 ст.13 Закону України «Про господарські товариства» внесло до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» грошові кошти у сумі 355 млн. грн., одержані в кредит в банківській установі.

Як наслідок, сформовано статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», у якому частки розподілені наступним шляхом 25% Одеській міській раді (118 млн. грн., внесені майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса») та 75% ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» (шляхом внесення грошових коштів у сумі близько 355 млн. грн.), чим унеможливило прийняття радою будь-яких рішень в органах управління товариством та незаконно здійснено приватизацію комунального майна, у тому числі такого, що не підлягає приватизації взагалі.

31.10.2011 року після передачі майна КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» з метою остаточного зупинення діяльності КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та передачі його функцій до ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» між вказаними підприємствами укладено генеральну угоду про основні принципи співробітництва від 09.11.2011 року.

Крім того, відповідно до рішення Одеської міської ради №835 від 08.07.2011 КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у якості внеску до договору про спільну діяльність з ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» мало передати майнові права вартістю 4,259 млн. грн. без будь-якого зустрічного обовязку ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», внаслідок чого територіальній громаді міста Одеси завдано шкоди на вказану суму.

В результаті вказаних дій, діяльність КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», 100% статутного капіталу якого належало Одеській міській раді фактично зупинено, натомість виключно на базі його майна робота аеропорту продовжена від імені ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», лише 25% статутного капіталу, який належав Одеській міській раді внаслідок чого, територіальній громаді міста Одеси завдано збитків.

В подальшому, вищевказані особи, заволодівши в такий спосіб комунальним майном, забезпечили укладання під його заставу кредитного договору укладеного між ТОВ «Міжнаролний аеропорт «Одеса» та Державним експертно-імпортним банком» «Укрексімбанк» від 16.10.2013 року на відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі 30 млн. грн. на будівництво термінального комплексу аеропорту «Одеса».

Після обрання ОСОБА_4 на посаду Одеського міського голови, Одеською міською радою подано позов до Господарського суду Одеської області про визнання незаконним статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та договору про корпоративні принципи управління між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент».

13.07.2015 року суддею Господарського суду Одеської області винесено рішення, яким позов Одеської міської ради задоволено частково та визнано не дійсним статут ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у частині п.6.3.1. ст.6 та додатку №1 до вказаного статуту, що стосується вкладу майна Одеської міської ради до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та його переліку.

Проте, під час розгляду апеляційної скарги, поданої ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на вказане рішення, Одеським міським головою ОСОБА_5, в порушення вимог ст.ст. 26,42 Закону України про місцеве самоврядування в Україні» та всупереч попередній правовій позиції, який діяв за попередньою змовою з керівниками вказаних підприємств підписано мирову угоду, відповідно до якої ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» зобовязалось повернути лише десять обєктів із переліку майна, що було раніше внесено до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», а також припинено дію вказаного вище договору про корпоративні принципи управління, внаслідок чого скасовано будь-які зобовязання ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» перед Одеською міською радоб та зафіксовано факт незаконної приватизації комунального майна, яке залишено у власності ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса».

Таким чином, службовими особами Одеської міської ради, які діяли спільно із службовими особами ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент», компанії «Odessa airport development Ltd», КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», внаслідок зловживання службовим становищем під час вирішення питань реконструкції міжнародного аеропорту «Одеса», спричинено матеріальних збитків на суму більше 161 млн. грн.

В ході проведення досудового розслідування було винесено постанову про призначення комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Так, під час виконання вищезазначених експертиз, на адресу слідчого надійшло клопотання судового експерта Герасименко І.В. про надання доступу до обєктів дослідження, а саме до виробничо-відновлювального комплексу - бази відпочинку «Політ», до складу якої входять котеджі «Б», «В», «Г», «Д», розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Приморська, 14А.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №179533034 від 03.09.2019 право власності на вищезазначені обєкти зареєстровані за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що з метою зясування та встановлення усіх обставин та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, в ході досудового слідства виникла необхідність у проведенні огляду виробничо-відновлювального комплексу бази відпочинку «Політ», до складу якої входять котеджі «Б», «В», «Г», «Д», розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Приморська, 14А.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обовязковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Однак, забезпечення проведення технічної інвентаризації обєкта нерухомості не може бути підставою для надання дозволу на проведення огляду нерухомого майна відповідно до положень ст.233, 234, 237 КПК України, та не відповідає меті проведення зазначеної слідчої дії.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій огляду, задоволенню не підлягає.

Так, в судовому засіданні слідчим не доведено мети проведення огляду виробничо-відновлювального комплексу бази відпочинку «Політ», до складу якої входять котеджі «Б», «В», «Г», «Д», розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Приморська, 14А, та не надано доказів того, що не можливо безпосередньо потрапити на зазначені територію для проведення візуально-інструментального обстеження обєктів, як зазначено в клопотанні експерта.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги необґрунтованість клопотання слідчого, відсутність достатньої доказової інформації, яка могла б обґрунтовувати виправданість огляду, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 369, 370, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., погоджене прокурором відділ прокуратури Одеської області Муравйовим П.Г. про проведення огляду у кримінальному провадженні за № 52016000000000214, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя Чаплицький В. В.