Ухвала суду № 84160746, 11.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2019 року м. Київ № 320/4880/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

6 вересня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить суд: "визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 31-15 від 18 червня 2015 р. та № 91/13-02 від 1 липня 2016 р. Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області".

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з вимогами пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

До суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 6 вересня 2019 р., тобто більше ніж через три роки, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду - 1095 днів.

При цьому, ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначає та не обґрунтовує підстав пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що посилання ОСОБА_1 на те, що лише 9 серпня 2019 р. з листом ГУ ДФС у Київській області за № 19649/Г/10-36-50-06 отримала оскаржувані податкові повідомлення-рішення, лише формально утворює підставу для звернення до суду і не є належним доказом того, коли ОСОБА_1 дізналася про оскаржувані рішення та в неї виникло право на звернення до суду із захистом своїх прав. Заявником не зазначено, чи були виконані вказані рішення, чи здійснено стягнення на їх підставі, що також впливає на визначення дати, з якої їй стало відомо про винесення оскаржених рішень.

У зв`язку з цим, суддя зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було пропущено строк звернення до суду - 1095 днів.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень).

Як убачається з позовної заяви, вона містить 2 вимогу майнового характеру, а саме:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 31-15 від 18 червня 2015 р. на суму 22916 грн. 67 коп.;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 91/13-02 від 1 липня 2016 р. на суму 25 000 грн. 00 коп.

На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Суддя зазначає, що за подачу позову майнового характеру ОСОБА_1 повинна була заплатити 1 536 грн. 80 коп. ((22916 грн. 67 коп./1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 768 грн. 40 коп.) + (25000 грн. 00 коп./1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 768 грн. 40 коп.) = 1 536 грн. 80 коп.)

Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом та докази на підтвердження цих обставин з урахуванням вказаного вище в цій ухвалі;

- оригіналу документу про сплату частини судового збору за звернення до суду з майновим позовом у сумі 1 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

2. Установити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Журавель В.О.