Рішення № 84160126, 28.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Справа № 160/5788/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року і в зарахуванні до страхового стажу періоду з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие» з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року та з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року, з часу звернення з відповідною заявою за призначенням пенсії тобто з моменту права на її виникнення, з 30.07.2018 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії з врахуванням до страхового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року та періоду роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие» з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року, які раніше не були враховані відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачем отримано відмову, яку він вважає такою, що порушує його права гарантовані Конституцією України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5788/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

19 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що надана відповідачем відмова є обґрунтованою та прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року при призначенні пенсії (перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону №1058) після 05.10.2018 р. зараховується до страхового стажу ні підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності незалежно від сплати страхових внесків. При цьому, заробітна плата відповідно до ст. 40 Закону №1058 за період липня 2000 по 31 грудня 2003 року зазначається за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До стажу роботи позивача було зараховано стаж роботи згідно записів у трудовій книжці, індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5), військову службу та навчання у вищому навчальному закладі. Період провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, зокрема із застосуванням фіксованого податку, зараховано до стажу з січня 2004 по березень 2017 року, як зазначено в індивідуальних відомостях про застраховану особу (ОК-5). За заявою позивача від 21.03.2019 року до стажу позивача зараховано період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2001 по 31.03.2001, звітний період, який у Свідоцтві про сплату єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - фізичною особою. Водночас, згідно ст. 30 та ст. 52 Закону України "Про вищу освіту", оскільки особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційних рівнів, то підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу немає.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером і отримує пенсію за віком з 30.07.2018 року.

03 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі зверненням, зокрема, в якому просив зарахувати до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 2000 року по 2004 року та період роботи монтажником з 23.11.1988 року по 03.01.1991 року.

Листом від 11.01.2019 року № 96/Т-07 відповідач розглянув звернення ОСОБА_1 та повідомив, що для перерахунку пенсії останньому необхідно звернутись із заявою про перерахунок пенсії з оригіналами довідок про роботу.

21 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, надавши при цьому необхідні документи.

Не отримавши жодного рішення відповідача на заяву про перерахунок пенсії від 21.03.2019 року, 19.04.2019 року позивач звернувся до Самарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі зверненням стосовно обчислення пенсії.

Листом від 03.05.2019 року № 3284/Т-09 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що з питання зарахування трудового стажу ФОП його було повідомлено листом відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 5 управління застосування пенсійного законодавства від 11.01.2019 року № 96/Т-07, також повідомлено, що за заявою ОСОБА_1 від 21.03.2019 року відповідачем було зараховано до страхового стажу період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2001 року по 31.03.2001 року.

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу періодів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року та роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие» з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року, позивач з даним позовом звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, з копії трудової книжки позивача вбачається, що в ній наявний запис про спірний період роботи, а саме: «Днепропетровское СПО «Милосердие» 26.04.1990 року прийнятий монтажником (наказ № 2-к від 28.04.1990 року), 03.01.1991 року звільнений за ст. 38 КЗоТ УРСР (наказ № 8-к від 29.01.1991 року).

Означений запис в трудовій книжці скріплений підписом уповноваженої особи та відтиском печатки.

Доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу, відповідачем не надано.

За таких обставин, трудовою книжкою підтверджується, що позивач має право на включення періоду роботи в «Днепропетровское СПО «Милосердие» з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року до страхового стажу.

Що стосується позовних вимог стосовно зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту "а" частини 3 статті 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Порядок сплати страхових внесків визначено постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 року 3290-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 17.06.1993 року.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку або патентом про сплату фіксованого розміру податку з доходів громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 року - даними персоніфікованого обліку за інформацію відділу персоніфікованого обліку.

Згідно п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення (перерахунку) пенсії додаються документи про стаж, які визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 «Про внесення змін до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 абзацом другим, відповідно до якого періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сум сплачених коштів.

Аналізуючи вищевикладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що безумовною підставою для зарахування до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю у період з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. є наявність довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

Так судом встановлено, що з 10.12.1998 року по 20.03.2017 року ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю і перебував на обліку у податковому органі як суб`єкт підприємницької діяльності, РНОКПП НОМЕР_1 , дата державної реєстрації 09.12.1998 року, дата державної реєстрації припинення - 20.03.2017 року. Зазначене підтверджується довідкою ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 3090/04-36-53-80-50-16 від 05.04.2019 року.

Більш того, Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом № 2241/6/04-64-07-19 від 26.10.2018 року було надано інформацію з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_1 сплачено до бюджету за період з 01.01.2001 року по 01.01.2004 року єдиний податок з фізичних осіб у сумі 32 205,00 грн.

Відносно сплати ОСОБА_1 єдиного податку з фізичних осіб за період з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року, то така інформація була відсутня в системах ДПІ, однак факт здійснення позивачем у цей період підприємницької діяльності є підтвердженим та не заперечується відповідачем.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем було зараховано до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2001 року по 31.03.2001 року, з 01.04.2019 року, слід діти висновку, що зарахуванню також підлягають і періоди здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року та з 01.04.2001 року по 01.01.2004 року, як такі, що є підтвердженим та відповідно підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Що стосується позовної вимоги відносно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів його роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие» та здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, з часу звернення з відповідною заявою за призначенням пенсії тобто з моменту права на її виникнення, з 30.07.2018 року, то з цього приводу суд зазначає, що оскільки станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії наявність страхового стажу ОСОБА_1 за період з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року та з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року беззаперечно підтверджувалась як даними трудової книжки, так і відповідними даними податкових органів, однак наявна інформація була проігнорована відповідачем, то позивач з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області мав право на включення вказаних періодів до страхового стажу, з огляду на що перерахунок пенсії ОСОБА_1 має бути здійснений саме з 30.07.2018 року.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1389093644.1 від 21.06.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року та з 01.04.2001 року по 01.01.2004 року і в зарахуванні до страхового стажу періоду з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу періоди здійснення ним підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року та з 01.04.2001 року по 01.01.2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період роботи монтажником на підприємстві «Днепропетровское СПО «Милосердие» з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів з 26.04.1990 року по 03.01.1991 року та з 01.01.2000 року по 01.01.2004 року, з часу звернення з відповідною заявою за призначенням пенсії тобто з моменту права на її виникнення, з 30.07.2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко