Ухвала суду № 84160025, 11.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 вересня 2019 р. Справа № 120/2337/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 Ю.В.

представника відповідача: Репенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог по справі

за позовом: Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод"

до: Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Репенка Олександра Сергійовича ВП №59356558 від 02.07.2019 про накладення штрафу на ДП "Тростянецький спиртовий завод" за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 (виконавчий лист №120/4580/18-а).

Ухвалою від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання у справі на 06.09.2019.

08.08.2019 на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме заявлено додаткову вимогу, в якій заявник просить суд скасувати постанову Головного державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькі області Репенка Олександра Сергійовича, ВП № 59356558 від 17.07.2019, про накладення штрафу на ДП "Тростянецький спиртовий" завод за повторне невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2019 (виконавчий лист № 120/4580/18-а).

06.09.2019 ухвалою, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи для надання можливості представнику відповідача ознайомитися із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

11.09.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог. Крім того, підтримав викладену у наданій заяві позицію щодо відсутності обов`язку позивача сплачувати судовий збір за подання такої заяви, наголосивши, що правові висновки щодо застосування положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані зі сплатою судового збору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності висловлено Верховним судом у складі Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 165/1698/16-а від 20 лютого 2018 року, № 444/346/17 від 13 березня 2018 року та №461/4269/17 від 15 березня 2018 року.

Представник відповідача поклався на розсуд суду при вирішенні питання щодо можливості прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог у даній справі.

Визначаючись щодо поданої представником позивача заяви, суд керується та виходить з наступного.

Статтею 44 КАС України визначено права та обов`язки учасників справи.

Разом з тим, статтею 47 КАС закріплено право позивача збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Частиною третьою 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Згідно частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1921 гривень.

Як було встановлено судом, представник позивача надаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог не надає до суду доказів сплати судового збору у розмірі, на який було збільшено позовні вимоги (за майновою вимогою), отже, вона не відповідає вимогам ст.ст. 161, 166 КАС України. Зважаючи, що її подано після відкриття провадження, з огляду на встановлений КАС України строк для вирішення спору, несплата судового збору за збільшення предмету та ціни позову перешкоджає її вирішенню.

Посилання представника позивача на практику ВС у справах № 165/1698/16-а від 20 лютого 2018 року, № 444/346/17 від 13 березня 2018 року та № 461/4269/17 від 15 березня 2018 року, справі №2-3280/1 від 30 січня 2018 року, щодо відсутності обов`язку позивача сплачувати судовий збір у за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд відхиляє та зауважує наступне.

Правовідносини, на яких наголошує позивач у вище перелічених справах, стосуються висновків ВС щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення. В контексті даної спірної ситуації, оскаржуються рішення державного виконавця, прийняті в рамках Закону України "Про виконавче провадження". Крім іншого, у справі №2-3280/1 від 30 січня 2018 року висновки Верховного Суду стосуються справляння судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, проте у даній справі позивач звернувся до суду не з скаргою, а з позовною заявою та з заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскаржуючи рішення державного виконавця.

Суд зазначає, що положення частини 2 статті 167 КАС України в частині повернення заяви позивачу без розгляду у разі невідповідності заяви вимогам частини 1 статті 167 КАС України є для суду зобов`язальними та безальтернативними.

Відповідно до частини 2 статті166 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 5-11, 44, 47, 169, 248, 256, 294 КАС України.

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ДП "Тростянецький спиртовий завод" про збільшення розміру позовних вимог без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11.09.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович