Рішення № 84159845, 08.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 160/4142/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просила:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити інваліду третьої групи за загальним захворюванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.01.2019.

Свої позивні вимоги обґрунтовує тим, що актом первинного огляду міжрайонної онкологічної медико-соціальної експертної комісії № 2 (м. Кривий Ріг) від 21.01.2019 № 102 її визначено інвалідом третьої групи за загальним захворюванням (безтерміново) з 21 січня 2019, про що їй видано відповідну довідку серії 12 ААБ № 022920. Позивач 08.02.2019 року звернулась із заявою до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії по інвалідності, але отримала усну відмову, вмотивовану недостатністю наявного в неї загального стажу для призначення пенсії, та рекомендацію звернутися до управління соціального захисту в Криворізькому районі для призначення державної соціальної допомоги по інвалідності. За цих обставин позивач, як суб`єкт права на вторинну правову допомогу, була змушена звернутись до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до дорученням від 18.03.2019 року було призначено адвоката. Листом від 02.04.2019 №972/02-15/23 за підписом начальника Покровського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Куценко О., отриманим на адвокатський запит, був підтверджений факт звернення позивача 08.02.2019 року до зазначеного територіального органу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для призначення пенсії по інвалідності, та було надано роз`яснення про відсутність у позивача права на призначення пенсії на дату встановлення інвалідності. З огляду на зазначене, позивач вважає бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії по інвалідності протиправною, та такою, що істотно порушує її права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4142/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

02 липня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до приписів законодавства, обчислення стажу при розрахунку розміру пенсії здійснюється наступним чином: за період до 01.01.2004 р.- на підставі записів трудової книжки (ст. 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); починаючи з 01.01.2004 р. - за даним, що містяться в системі персоніфікованого обліку (ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). У підсумку, загальний страховий стаж позивача становить 7 років 8 місяців 23 дні. Таким чином, керуючись нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», територіальним органом Пенсійного фонду при обчислені страхового стажу позивача використано дані індивідуальних відомостей. Документально встановлено, що за певні періоди часу, такі як 2005-2008 роки, індивідуальні відомості про застраховану особу (позивачку) в системі персоніфікованого обліку відсутні. В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має права, та можливості здійснити коригування, зміну або виправлення у відомостях про застраховану особу, які були подані відповідним страхувальником. Додатково відповідачем зазначено, що розглянувши документи, які були долучені позивачем до заяви від 08.02.2019 року та встановивши відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності, позивачу були повернуті документи та рекомендовано звернутись для призначення соціальної допомоги по інвалідності у відповідному відділенні соціального захисту населення. За таких обставин, пенсійна справа не формувалась, рішення про відмову в призначенні пенсії управлінням не приймалось. З вищевикладеного вбачається, що дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, ґрунтуються на нормах чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом третьої групи, причиною інвалідності стало загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 022920 від 21.01.2019 року.

Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04 березня 2019 року № 240 виданою Радушанською селищною радою уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення (будинку), членові житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , в якій зазначено, що до складу сім`ї входять: ОСОБА_2 - чоловік (ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 - син (ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_6 ).

Листом від 02.04.2019 № 972/02-15/23 Покровський відділ обслуговуванням громадян в м. Кривий Ріг (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит № 11 від 26.03.2019 року з питання призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 повідомив, що згідно поданих документів 08.02.2019 року та даних персоніфікованого обліку, загальний стаж роботи склав 7 років 8 місяців 23 дні. До загального стажу зараховані періоди: час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення кожною дитиною 3-річного віку, час навчання на денній формі, час отримання допомоги по безробіттю. А також зазначив, що призначення пенсії по 3-й групі інвалідності від загального захворювання відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на дату встановлення інвалідності у ОСОБА_1 відсутнє. Оскільки, загального стажу недостатньо для призначення пенсії, ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до управління соціально захисту в Криворізькому районі для призначення державної соціальної допомоги по інвалідності про що є відповідний запис, зроблений ОСОБА_1 власноруч.

Не погоджуючись з позицією відповідача, та вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, та такою, що порушує законні права та інтереси, позивач звернулась до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини третьої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленою цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пенсії по інвалідності. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності (ст. 31 Закону № 1058-IV).

Згідно частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 38 років до досягнення особою 39 року включно - 8 років.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

При цьому, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви.

У пункті 2.1 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додається органом, що призначає пенсію, одержана від МСЕК виписка із акту огляду МСЕК.

Відповідно до довідки МСЕК № 022920 від 21 січня 2019 позивачу встановлено ІІI групу інвалідності безстроково.

Позивач 08.02.2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області для призначення пенсії по інвалідності, що підтверджується копією заяви про призначення/перерахунок пенсії та листом від 02.04.2019 року № 972/02-15/23 відповідача.

При звернені до відповідача позивачем було надано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудова книжка або документи про стаж.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в обґрунтування відмови в призначені пенсії по інвалідності вказало, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 склав 7 р. 8 міс. 23 дн., у зв`язку із чим у позивача станом на дату встановлення інвалідності право на призначення пенсії по 3-й групі інвалідності від загального захворювання відсутнє.

Проте, відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також:

а) період одержання допомоги по безробіттю;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

Так, п.п. 3 п. 8 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються з коштів відповідних бюджетів на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірі 10 відсотків мінімального страхового внеску з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру мінімального страхового внеску.

Пунктом 8 статі 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд прийшов до висновку, що за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2005 року в обов`язковому порядку повинні бути сплачені страхові внески, які сплачуються з коштів відповідних бюджетів на умовах і в порядку, визначених цим Законом, в розмірі 10 відсотків мінімального страхового внеску з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру мінімального страхового внеску.

Судом встановлено, що довідкою від 19.02.2019 року № 390/1 Управління соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації виданою ОСОБА_1 , підтверджено факт перебування на обліку в управлінні, а також отримання допомоги за дитиною до трьох років непрацюючим жінкам у період з 05.12.2005 року по 30.08.2008 року.

Також, довідкою від 19.02.2019 року № 390 наданою Управлінням соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації, якою надано розрахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючим жінкам за період з грудня 2005 року по вересень 2008 року на загальну суму 3 716 грн. 65 коп.

Суд погоджується з позицією позивача щодо самостійного розрахунку страхового стажу, до якого зараховані: період навчання на денному відділенні Криворізького будівельного технікуму з 01.09.1997 року по 29.02.2000 року (2 роки 6 місяців); час догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_6 (3 роки); період одержання допомоги по безробіттю з 18.11.2004 року по 31.07.2005 року (8 місяців); час догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5 (3 роки).

В свою чергу суд вважає, посилання відповідача про те, за період часу 2005-2008 роки індивідуальні відомості про застраховану особу (позивачку) в системі персоніфікованого обліку відсутні, та загальний страховий стаж складає 7 років 8 місяців 23 днів, є не обґрунтованим та протиправним, оскільки позивачем надавались до пенсійного органу документи, що підтверджують право на отримання пенсії по інвалідності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії по інвалідності, та не доведено правомірність бездіяльності та відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною, та про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити інваліду третьої групи за загальним захворюванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.01.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768 грн. 40 коп., що документально підтверджується квитанцією від 03.06.2019 року.

Тому, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768 грн. 40 підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити інваліду третьої групи за загальним захворюванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.01.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко