Вирок № 84159215, 11.09.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/476/18

номер провадження 1-кп/368/30/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2019 року

Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.

з участю прокурора Федуна М.М. , захисника Поліщука М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику кримінальне провадження № 12015110250000088 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Насташка Рокитнянського району Київської області, громадянин України, українець, освіта базова вища, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2011 р.н., не працюючий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 27.02.2019 року за ст.ст.383ч.2, 384ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік та покладені обов`язки відповідно до ст.76 КК України

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.307 ч.1, 307ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він на початку березня 2015 року у невстановлений слідством час та місці умисно придбав у невстановленій кількості психотропну речовину - амфетамін, після чого залишив зберігати її у невстановленому слідством місці з метою подальшого збуту вказаної психотропної речовини.

В подальшому, 22.03.2015 о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля Рокитнянського районного військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 12, смт Рокитне Київської області, з особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини.

Цього ж дня, під час зустрічі, ОСОБА_1 , знаходячись поряд з Рокитнянським районним військовим комісаріатом, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконний збут психотропної речовини, збув за кошти в сумі 200 гривень особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0961 г. яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 0,0232 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі.

Амфетамін, згідно Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України від

№1890; від 04.06.2008 №518; від 02.12.2009 №1298; від 31.05.2010 №373; від 05.01.2011 №4; від 27.07.2011 №796; від 05.10.2011 №1050; від 29.02.2012 №248; від 23.05.2012 №408; від 22.08.2012 №800; від 05.12.2012 №1129; від 09.01.2013 №15 та від 08.04.2013 №234), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному збуті психотропної речовини, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 висунуто обвинувачення в тому, що 02.04.2015 о 17 годині 30 хвилин він, попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля АЗС по вул. Телешівська, 2, смт Рокитне Київської області із особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини.

Цього ж дня, під час зустрічі, ОСОБА_1 , знаходячись поряд з АЗС по вул. Телешівська, 2, смт Рокитне Київської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконний збут психотропної речовини, повторно збув за кошти в сумі 200 гривень особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0354 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 0,0138 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України.

В судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості з уточненнями від 4.09.2019 року, укладену між прокурором Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Федуном М.М. та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника Поліщука М.І. з слідуючим змістом: ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що на початку березня 2015 року у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_1 умисно придбав у невстановленій кількості психотропну речовину - амфетамін, після чого залишив зберігати її у невстановленому слідством місці з метою подальшого збуту вказаної психотропної речовини.

В подальшому, 22.03.2015 о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля Рокитнянського районного військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 12, смт Рокитне Київської області, з особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини.

Цього ж дня, під час зустрічі, ОСОБА_1 , знаходячись поряд з Рокитнянським районним військовим комісаріатом, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконний збут психотропної речовини, збув за кошти в сумі 200 гривень особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0961 г. яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 0,0232 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі.

Амфетамін, згідно Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України від

№1890; від 04.06.2008 №518; від 02.12.2009 №1298; від 31.05.2010 №373; від 05.01.2011 №4; від 27.07.2011 №796; від 05.10.2011 №1050; від 29.02.2012 №248; від 23.05.2012 №408; від 22.08.2012 №800; від 05.12.2012 №1129; від 09.01.2013 №15 та від 08.04.2013 №234), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному збуті психотропної речовини, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 висунуто обвинувачення в тому, що 02.04.2015 о 17 годині 30 хвилин він, попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля АЗС по вул. Телешівська, 2, смт Рокитне Київської області із особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини.

Цього ж дня, під час зустрічі, ОСОБА_1 , знаходячись поряд з АЗС по вул. Телешівська, 2, смт Рокитне Київської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконний збут психотропної речовини, повторно збув за кошти в сумі 200 гривень особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0354 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 0,0138 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі.

Амфетамін, згідно Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України від

№1890; від 04.06.2008 №518; від 02.12.2009 №1298; від 31.05.2010 №373; від 05.01.2011 №4; від 27.07.2011 №796; від 05.10.2011 №1050; від

№248; від 23.05.2012 №408; від 22.08.2012 №800; від 05.12.2012 №1129; від 09.01.2013 №15 та від 08.04.2013 №234), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України.

Злочинами шкоди не заподіяно, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість в інкримінованих йому злочинах.

Погоджене покарання за ч. 1 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, за ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Обгрунтовано, що в матеріалах справи мається кілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, які з урахуванням особи ОСОБА_1 дають підстави застосувати до останнього основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.2 ст. 307 КК України, що передбачено ст. 69 КК України. Зокрема обставинами, що пом`якшують покарання та істотно знижуть ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, а також характеризують його особу з позитивної сторони є те, що останній раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому злочині, про що свідчить його поведінка та готовність нести покарання за вчинене, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліках у психоневрологічному і наркологічному диспансерах не перебуває. І необхідно врахувати тривалий час, що минув з дня вчинення злочину (більше 4 років) протягом якого ОСОБА_1 аналогічних злочинів не вчиняв.

Що відповідно до ст.475, 374 КПК України під час ухвалення вироку судом також буде прийняте рішення щодо речових доказів, відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Наслідки укладення та затвердження Угоди слідуючі: Сторони угоди розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідки . укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку.

Зокрема, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоді: ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КГІК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1)засудженим, його захисником, законним представником виключно і підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди: ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання, невиконання судом вимог встановлених частинами четвертою - сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути

б) для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, від права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Мотиви з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону , якими він користувався слідуючі:

Прокурор в судовому засіданні угоду підтримав. Обвинувачений визнав себе винним у вчиненні злочину за фактичними обставинами, вказаними у обвинувальному акті та надав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості і просив її затвердити. Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений пояснив, що 22.03.2015 року о 17 годині 20 хвилин він ,попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля Рокитнянського районного військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 12, смт Рокитне Київської області, з особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини і продав останньому порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0961 г. яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 0,0232 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі за 200 грн. 2.04.2015 року о 17 годині 20 хвилин він ,попередньо домовившись про зустріч, зустрівся біля Рокитнянського районного військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 12, смт Рокитне Київської області, з особою під вигаданим ім`ям ОСОБА_3 для збуту останньому наявної у нього психотропної речовини і повторно продав останньому порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком загальною масою 0,0354 г. яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено -

«амфетамін» масою 0,0138 г., що знаходилась у згортку з фольги на паперовій основі за 200 грн.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає положенням ст.472 ч.1 КПК України, так як в угоді зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочинів яким не заподіяно державі збитків внаслідок вчинення ним злочинів, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Також відповідає положенням ст.472 ч.1 КПК України, так як в угоді зазначено дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Відповідно до ст.474ч.4 КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з`ясував в обвинуваченого, що він цілком розуміє 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ст.474ч.6 КПК України суд переконався у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтвердив в судовому засіданні в показах обвинувачений. Відповідно до ст.469ч.4п.1 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

ОСОБА_1 вчинив незаконний збут психотропної речовини, тобто злочин, передбачений ч.1ст.307 КК України. Також ОСОБА_1 вчинив незаконний збут психотропної речовини, повторно, тобто злочин, передбачений ч.2ст.307 КК України.

Відповідно до ст.474ч.7 КПК України суд перевірив і встановив відсутність підстав для відмови в затвердженні угоди так як: 1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та загальним засадам призначення покарання відповідно до ст.65 КК України , в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке не є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) не існує обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним; 6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. А тому слід затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання. Відповідно до ст.75 ч.2 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням сторонами угоди.

Суд встановив, що угода відповідає вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку. Тому затвердити угоду про визнання винуватості і призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.

Також на засудженого слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ст. 76 КК України і додатково покласти обов`язок , передбачений пунктом 2 ч.2 ст.76 КК України, що є необхідними і достатніми для виправлення особи з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшуть покарання.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 4.09.2019 року між прокурором Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Федуном М.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Поліщука М.І.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.307ч.1, 307ч.2 КК України КК України та призначити узгоджене покарання по ст.307ч.1 КК України - 4 роки позбавлення волі, по ст.307ч.2 КК України, застосувавши ст.69 КК України - 5 років позбавлення волі . На підставі ст.70ч.1 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.4 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання яке призначене вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 27.02.2019 року більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, визначивши іспитовий строк 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 слідуючі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: амфетамін в спец пакетах 2400562, 2525812, а також 3 пляшки речовини жовтого кольору в спец пакеті №3213988 - знищити. Дві сім картки « Київстар» та «Лайф» передати у користування ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 553,98 грн. та 384 грн. у відшкодування витрат на проведення експертиз.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку з підстав, передбачених ст.394ч.4 КПК України.

Суддя В.І. Кириченко